ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/37/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,
за участю представників:
від прокуратури - Пустовой В.С.,
від Фонду державного майна України - участі не брали,
від Акціонерного товариства "Укртелеком" - участі не брали,
від Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області - Селіфанова І.П.,
розглянувши заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області б/н від 01.04.2025 (вх.№1380/25 від 01.04.2025) про забезпечення позову
у справі №916/37/24
за позовом: керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до відповідачів:
-Акціонерного товариства "Укртелеком";
-Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області
про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні майном шляхом визнання незаконними і скасування рішень, визнання недійсним свідоцтва та повернення майна
У грудні 2023 р. керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" та Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, в якому просив:
-усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Котовської міської ради Одеської області №130 від 22.04.2004 в частині оформлення права власності та видачу свідоцтва на право власності ВАТ "Укртелеком" на об'єкт нерухомого майна - погреб літ. "Л" площею забудови 85,5 кв.м, який розташований у м. Подільську (Котовську) Подільського району Одеської області по вул. Соборна (50 років Жовтня), буд. 72;
-усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Котовської міської ради Одеської області №382 від 27.11.2008 про заміну свідоцтва про право власності ВАТ "Укртелеком" на об'єкт нерухомого майна - погреб літ. "Л" площею забудови 85,5 кв.м, який розташований у м. Подільську (Котовську) Подільського району Одеської області по вул. Соборна (50 років Жовтня), буд. 72;
-усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САВ №771430 від 11.12.2008, видане ВАТ "Укртелеком" на об'єкт нерухомого майна - комплекс нежитлових будівель в частині оформлення права власності на погреб літ. "Л" площею забудови 85,5 кв.м, що розташований по вул. 50 років Жовтня, буд. 72, м. Подільськ Одеської області;
-усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов'язання Акціонерного товариства "Укртелеком" повернути державі в особі Фонду державного майна України захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58428, яка розташована у м. Подільську (Котовську) Подільського району Одеської області по вул. Соборна (50 років Жовтня), буд. 72, що має площу забудови 85,5 кв.м (площею 63,5 кв.м).
Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю набуття Акціонерним товариством "Укртелеком" права приватної власності на державне майно, а саме: захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58428, яке розташоване за адресою: Одеська обл., м. Подільськ (Котовськ), вул. Соборна (50 років Жовтня), буд. 72.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 09.01.2024 відкрито провадження у справі №916/37/24.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/37/24 (суддя Волков Р.В.) позов задоволено частково; усунуто перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов'язання Акціонерного товариства "Укртелеком" повернути державі в особі Фонду державного майна України захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58428, яка розташована у м. Подільську Подільського району Одеської області по вул. Соборна, буд. 72, що має площу забудови 85,5 кв.м (площею 63,5 кв.м); у задоволенні решти вимог відмовлено; стягнуто з Акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Одеської обласної прокуратури 2684 грн витрат зі сплати судового збору.
Судове рішення мотивоване неналежністю обраних прокурором способів захисту у вигляді позовних вимог про визнання незаконними і скасування рішень, які вичерпали свою дію, та про визнання недійсним свідоцтва про право власності, оскільки задоволення вказаних вимог не призведе до реального поновлення прав держави на спірне майно. Поряд з цим, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58428, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Подільськ (Котовськ), вул. Соборна (50 років Жовтня), буд. 72, належить до об'єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю та, як наслідок, не могло передаватись у приватну власність Акціонерного товариства "Укртелеком", у зв'язку з чим перешкоди у розпорядженні та користуванні державою цим майном мають бути усунуті шляхом зобов'язання вказаного відповідача повернути позивачеві спірне майно.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/37/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 15.10.2024 у справі №916/37/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртелеком" відкрито апеляційне провадження.
Крім того, заступник керівника Одеської обласної прокуратури також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/37/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні майном шляхом визнання незаконними і скасування рішень виконавчого комітету та визнання недійсним свідоцтва про право власності і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 14.10.2024 у справі №916/37/24 за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 вирішено розглянути апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртелеком" та заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/37/24 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу для спільного розгляду вищенаведених апеляційних скарг на 18.12.2024 об 11:00.
В подальшому протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у судовому засіданні у справі №916/37/24 було оголошено перерву до 11:30 год 22.01.2025, а протокольною ухвалою суду від 22.01.2025 - до 11:30 год 26.02.2025.
Між тим, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Таран С.В. у відпустці з 24.02.2024 по 26.02.2024 відповідно до наказу голови Південно-західного апеляційного господарського суду №57-в від 24.02.2024 судове засідання у справі №916/37/24, призначене на 26.02.2025 об 11:30, не відбулося, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 призначено розгляд справи №916/37/24 на 02.04.2025 об 11:30.
01.04.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області б/н від 01.04.2025 (вх.№1380/25 від 01.04.2025) про забезпечення позову у справі №916/37/24, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, а саме: захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58428, яке розташоване за адресою: Одеська обл., Подільський р-н, м. Подільськ, вул. Соборна, 72, площею забудови 85,5 кв.м (площею 63,5 кв.м) та належить на праві приватної власності Акціонерному товариству "Укртелеком", а також шляхом заборони державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні дії в частині зазначеного майна.
В обґрунтування даної заяви прокурор зазначив про те, що у разі відчуження Акціонерним товариством "Укртелеком" під час розгляду даної справи на користь третіх осіб спірного майна або у разі вчинення реєстраційних дій щодо вказаного майна, поновлення порушених прав держави, на захист яких подано позов у цій справі, може бути істотно ускладнене або унеможливлене, адже зумовить необхідність ініціювати інший позов, що потребує значних фінансових витрат.
Враховуючи надходження заяви заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області б/н від 01.04.2025 (вх.№1380/25 від 01.04.2025) про забезпечення позову у справі №916/37/24, з огляду на перебування судді Поліщук Л.В. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду було призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 для апеляційного розгляду справи №916/37/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 прийнято колегією у визначеному складі суддів до свого провадження справу №916/37/24.
У судовому засіданні 02.04.2025, проведеному в режимі відеоконференції, прокурор просив задовольнити заяву про забезпечення позову; представник Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області висловив заперечення проти задоволення вказаної заяви; представники Фонду державного майна України та Акціонерного товариства "Укртелеком" участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІІ а.с.130, 134), при цьому Акціонерне товариство "Укртелеком" подало заяву б/н від 02.04.2025 (вх.№3500/24/Д8 від 02.04.2025), в якій заперечило проти забезпечення позову з підстав недоведеності прокурором необхідності вжиття відповідних заходів та просило провести судове засідання за відсутності його представника.
Розглянувши заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області б/н від 01.04.2025 (вх.№1380/25 від 01.04.2025) про забезпечення позову у справі №916/37/24, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п'ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанові останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі №916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Предметом спору у даній справі є, зокрема, заявлена прокурором позовна вимога про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов'язання Акціонерного товариства "Укртелеком" повернути державі в особі Фонду державного майна України захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58428, яке розташоване за адресою: Одеська обл., Подільський р-н, м. Подільськ, вул. Соборна, 72, площею забудови 85,5 кв.м (площею 63,5 кв.м).
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то у даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі №910/773/19.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 наголосила на тому, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (постанова Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.
Таким чином, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до істотного ускладнити чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
При цьому апеляційним господарським судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №914/120/19.
Звертаючись з позовом у даній справі, прокурор послався на незаконність набуття Акціонерним товариством "Укртелеком" права приватної власності на державне майно, а саме: захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58428, яке розташоване за адресою: Одеська обл., Подільський р-н, м. Подільськ, вул. Соборна, 72, площею забудови 85,5 кв.м (площею 63,5 кв.м).
За таких обставин, виходячи з предмета та підстав позову, суд апеляційної інстанції зазначає, що кінцевою метою позову у даній справі є поновлення права власності держави, яке, за твердженням прокурора, є порушеним, шляхом повернення державі спірного майна.
Частинами першою, другою статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Судове рішення або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Саме такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №916/30/20.
Колегія суддів зауважує, що за наявності спору про право власності на нерухоме майно, похідним від якого є державна реєстрація речових прав у визначеному законом порядку, суд може вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам виконувати покладені на них законодавцем функції з реєстрації прав на нерухоме майно.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.05.2020 у справі №922/605/15.
При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що без вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у випадку перереєстрації права власності на спірне нерухоме майно на інших осіб, зважаючи на реальну можливість подальшого відчуження спірного об'єкту нерухомого майна його зареєстрованим власником - Акціонерним товариством "Укртелеком" на користь третіх осіб до завершення розгляду даного спору, існує об'єктивний ризик того, що, у разі задоволення позову, ефективний захист або поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, може бути суттєво ускладненим.
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність у матеріалах справи жодного доказу на підтвердження того, що запропонований прокурором захід забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії в частині майна: захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №58428, яке розташоване за адресою: Одеська обл., Подільський р-н, м. Подільськ, вул. Соборна, 72, площею забудови 85,5 кв.м (площею 63,5 кв.м), перешкоджатиме господарській діяльності Акціонерного товариства "Укртелеком", а також беручи до уваги те, що у випадку, якщо до закінчення розгляду справи спірне майно буде відчужене, прокурор у разі задоволення позову не зможе захистити або поновити права держави, які він вважає порушеними, в межах даного судового провадження без нових звернень до суду, суд апеляційної інстанції вважає, що вищенаведений захід забезпечення позову є адекватним і таким, що забезпечує збалансованість інтересів учасників справи, у повному обсязі співвідноситься із заявленими прокурором вимогами та гарантує досягнення реального і ефективного захисту порушених прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.
Правова позиція щодо обґрунтованості вжиття вищенаведеного заходу забезпечення позову у спорі щодо права власності на нерухоме майно викладена в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №916/30/20, в межах якої суд касаційної інстанції переглядав судове рішення щодо вжиття аналогічного заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії щодо спірного майна є тимчасовим, має наслідком збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог та не зумовлює будь-якого перешкоджання господарській діяльності Акціонерного товариства "Укртелеком", натомість вказані заходи направлені виключно на обмеження права даного відповідача розпоряджатися спірним майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, тоді як невжиття заходів забезпечення позову, у разі його задоволення, призведе до необхідності нових звернень позивача до суду (зокрема, з позовами, направленими на припинення права власності нових набувачів спірного майна тощо), що фактично знівелює мету судового захисту та принцип процесуальної економії.
Поряд з цим, беручи до уваги задоволення судом апеляційної інстанції вимог заяви про забезпечення позову в частині заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна, що, у тому числі, виключає можливість відчуження цього майна, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви в частині накладення арешту на спірне майно, оскільки за своєю юридичною природою зазначені заходи забезпечення позову призводять до одного й того ж результату - незмінності існуючих речових прав сторін щодо захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття №58428), розташованої за адресою: Одеська обл., Подільський р-н, м. Подільськ, вул. Соборна, 72, площею забудови 85,5 кв.м (площею 63,5 кв.м), до закінчення судового розгляду даної справи по суті.
Таким чином, оцінивши доводи прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області б/н від 01.04.2025 (вх.№1380/25 від 01.04.2025) та, як наслідок, вжиття заходів забезпечення позови у вигляді заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного майна: захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №58428, яке розташоване за адресою: Одеська обл., Подільський р-н, м. Подільськ, вул. Соборна, 72, площею забудови 85,5 кв.м (площею 63,5 кв.м) та належить на праві приватної власності Акціонерному товариству "Укртелеком".
Зі змісту заяви заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області б/н від 01.04.2025 (вх.№1380/25 від 01.04.2025) про забезпечення позову у справі №916/37/24 також вбачається, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення у заявника відсутні.
Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, вказана норма загальним чином визначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
За умовами частин першої, четвертої статті 141 Господарського процесуального кодексу України, яка має назву "Зустрічне забезпечення", тобто носить спеціальний характер щодо порядку вирішення питання про зустрічне забезпечення, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Системний аналіз зазначених приписів процесуального закону свідчить про те, що вирішення питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення саме за ініціативою суду є виключно правом суду, і лише подача відповідного клопотання зацікавленим учасником справи створює вже обов'язок суду вирішити дане питання. За відсутності відповідного клопотання про вжиття судом заходів щодо зустрічного забезпечення суд першої інстанції, з огляду на викладені норми, може і не розглядати питання вжиття зустрічних заходів забезпечення позову.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 31.07.2019 у справі №904/4900/18.
За таких обставин, беручи до уваги те, що вирішення питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду є правом останнього, а також те, що відповідне клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення учасниками справи не заявлялось, колегія суддів не вбачає підстав для вирішення питання про застосування заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись статтями 136-140, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області б/н від 01.04.2025 (вх.№1380/25 від 01.04.2025) про забезпечення позову у справі №916/37/24 задовольнити частково.
Заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії в частині майна: захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №58428, яке розташоване за адресою: Одеська обл., Подільський р-н, м. Подільськ, вул. Соборна, 72, площею забудови 85,5 кв.м (площею 63,5 кв.м) та належить на праві приватної власності Акціонерному товариству "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; код ЄДРПОУ: 21560766).
У задоволенні решти заяви б/н від 01.04.2025 (вх.№1380/25 від 01.04.2025) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Стягувач: Одеська обласна прокуратура (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3; код ЄДРПОУ: 03528552).
Боржник: Акціонерне товариство "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; код ЄДРПОУ: 21560766).
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя І.Г. Філінюк