Справа № 308/7268/24
26.03.2025 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст.126 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2024 року,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2024 року громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер суду невідомий, на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до постанови, 10.04.2024 року, о 18 год. 43 хв., в смт. Середнє вул. Барканюка, водій ОСОБА_1 керував т.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування таким т.з., дане правопорушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неявки суду не повідомив.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відповідно до ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Такий висновок ґрунтується на фактичних обставинах справи та не спростовується наведеними в апеляційній скарзі доводами.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №658428 від 10.04.2024, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Так, відповідно до зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 10.04.2024 року, о 18 год. 43 хв., в смт. Середнє вул. Барканюка, водій ОСОБА_1 керував т.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування таким т.з., дане правопорушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Підписом у протоколі ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом документу ознайомлений, однак від дачі пояснень відмовився.
Крім того, всупереч доводам апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АДД №658428 від 10.04.2024 року, витягом з ІТС ІПНП згідно якої ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ст. 126 ч.2 КУпАП, постанова БАД № 265412, та іншими матеріалами справи, довідкою т.в.о. заступника начальника ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції Пальок М. про наявність повторності правопорушення у діях ОСОБА_1 та довідкою про наявність посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Щодо доводів апелянта, що ним не порушено вимог правил дорожнього руху, і що саме слугувало підставою його зупинки, то такі доводи не підтверджуються, оскільки у матеріалах справи міститься постанова БАД № 597085 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності суперечностей, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю, дії останнього працівником поліції, який складав протокол, кваліфіковані вірно.
Разом з тим, матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Згідно ст.ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність та враховується мета адміністративного стягнення, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Отже, оскільки не передбачено альтернативного застосування стягнення, тому суд першої інстанції, з дотриманням вимог ч. 5 ст. 126 КУпАП обґрунтовано застосував відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на мінімальний строк та без конфіскації транспортного засобу.
Інші доводи апелянта не спростовують доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага