Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 квітня 2025 р. справа № 520/3398/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного державного виконавця Другого Правобережного відділу ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління МЮ(м.Одеса) Совєтської Анни Володимирівни (вул. Юрія Кондратюка, буд.108,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49128, код ЄДРПОУ 44896456), треті особи: 1. Другий Правобережний відділ ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) (49128, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 108, код ЄДРПОУ 44896456), 2) Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), 3) Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), 4) Військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), про визнання визнання протиправною та скасування постанови
ОСОБА_1 звернувсь до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Совєтської Анни Володимирівни про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2025 ВП № 76833738.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Військова частина НОМЕР_2 не виконала постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24, а саме Військовою частиною НОМЕР_2 не розглянуто рапорт ОСОБА_1 від 11.12.2023 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі абз. 4 підп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також боржником не прийнято відповідного рішення по суті рапорту. Отже постанова Головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2025 у виконавчому проваджені ВП № 76833738 протиправною, та такою що підлягає скасуванню, з огляду на що позивач звертається до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 20.02.2025 відкрито провадження у даній справі у порядку ст. 287 КАС України.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що до державного виконавця на підтвердження виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 надійшов лист від Військової частини НОМЕР_2 за № 1314/21/45 від 15.01.2015, в якому повідомлено, що 29.11.2024 за вих. № 9701 на адресу Військової частини НОМЕР_4 були надіслані документи за належністю про звільнення головного сержанта ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами. Відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 рапорт Нетреби О.В. розглянуто, по суті відмовлено. З огляду на вказане державним виконавцем закінчено виконавче провадження № 76833738 на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Представник третьої особи, Військової частини НОМЕР_4 , надав пояснення, в яких вказав, що кожному військовослужбовцю військової частини НОМЕР_4 , у тому числі головному сержанту ОСОБА_1 , забезпечено право із службових та особистих питань звернутися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. На час подання відзиву на позовну заяву (21.02.2025) головний сержант ОСОБА_1 з рапортом про звільнення до командира військової частини НОМЕР_4 не звертався. Для звільнення з військової служби головному сержанту ОСОБА_1 необхідно подати відповідний рапорт разом з оригіналами або належним чином завіреними копіями документів, що підтверджують підстави для звільнення. За результатами розгляду рапорту головного сержанта ОСОБА_1 командиром Військової частини НОМЕР_4 буде прийнято відповідне рішення. Військова частина НОМЕР_4 зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративної справі № 520/845/24 не зобов'язано командира військової частини НОМЕР_4 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11.12.2023 про звільнення з військової служби, військова частина НОМЕР_4 не є взагалі учасником судової справи № 520/845/23.
Представник третьої особи, Військової частини НОМЕР_6 , надав до суду пояснення, в яких заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) №175 від 22.06.2024 року 51. Головного сержанта ОСОБА_1 , командира 4 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу 4 зенітної кулеметної роти, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 20.06.2024 року №209-рс на посаду сержанта резерву 14 запасної роти військової частини НОМЕР_4 , вважати таким, що 22 червня 2024 року приступив до здачі справ та посади, цього ж числа здав справи та посаду здав та вибув до нового місця служби АДРЕСА_5 . З 22 червня 2024 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року по справі 520/8457/24, Військовою частиною НОМЕР_6 за вих. №3/4950/1190 від 22.11.2024 року було направлено повідомлення про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року по справі 520/8457/24 зі сторони посадових осіб військової частини НОМЕР_6 , а саме направлення до військової частини НОМЕР_2 на розгляд наданих документів та рапорту ОСОБА_1 від 11.12.2023 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі абз.4 підп. «г» ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Вказує, що Військова частина НОМЕР_2 на виконання рішення та постанови вищевказаних судів виконала їх рішення, рапорт було розглянуто і в задоволені рапорту позивачу було відмовлено про що позивача було повідомлено.
У судове засідання, призначене на 02.047.2025, сторони та треті особи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у відзиві на позов просив проводити розгляд без його участі.
Представники третіх осіб, Військової частини НОМЕР_4 та Військової частини НОМЕР_6 , просили розгляд справи проводити без їх участі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_6 з приводу прийняття рішення за рапортом ОСОБА_1 від 11 грудня 2023 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі абзацу четвертого підпункту "г" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_6 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11 грудня 2023 року про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі абзацу четвертого підпункту "г" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з прийняттям відповідного рішення по суті рапорту, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 по справі № 520/8457/24 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 з приводу прийняття рішення за рапортом ОСОБА_1 від 11.12.2023 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі абз. 4 підп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11.12.2023 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі абз. 4 підп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з прийняттям відповідного рішення по суті рапорту.
Листом від 20.11.2024 № 4950/3/1/1183 Військовою частиною НОМЕР_6 скеровано до Військової частини НОМЕР_2 пакет документів щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби, який з 22.06.2024 виключений зі списків Військової частини НОМЕР_6 та переведений до Військової частини НОМЕР_4 згідно наказу від 20.06.2024 № 209-рс.
20 січня 2025 року головним державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Совєтською Анною Володимирівною відкрито виконавче провадження ВП № 76833738 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 05.12.2024 Харківським окружним адміністративним судом на підставі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11.12.2023 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі абз. 4 підп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з прийняттям відповідного рішення по суті рапорту.
12 лютого 2025 року постановою головного державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Совєтської Анни Володимирівни закінчено виконавче провадження по ВП № 76833738 на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Вказане рішення мотивовано тим, що на виконання вимог виконавчого документу боржником надано документальне підтвердження щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 за вх.№663/28.26-30 від 21.01.2025 року. Також надані підтверджуючі документи про направлення інформації щодо розгляду рапорту на адресу стягувача від 17.01.2025 ШКІ 4900000360126».
Позивач вважає що Військова частина НОМЕР_2 не виконала постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24, а саме Військовою частиною НОМЕР_2 не розглянуто рапорт ОСОБА_1 від 11.12.2023 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі абз. 4 підп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також боржником не прийнято відповідного рішення по суті рапорту. Отже постанова Головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2025 у виконавчому проваджені ВП № 76833738 протиправною, та такою що підлягає скасуванню, з огляду на що позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до положень частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною другою вищевказаної статті Закону № 1404-VIII передбачено, що, серед іншого, виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до приписів пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Спірною у даній справі є постанова про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2025 ВП № 76833738.
Як вбачається з відзиву відповідача на позов, державний виконавець дійшов висновку про достатність підстав для закінчення провадження по ВП № 76833738 та належного виконання Військовою частиною НОМЕР_2 постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 за фактом надходження листа Військової частини НОМЕР_2 за № 1314/21/45 від 15.01.2015, в якому повідомлено, що 29.11.2024за вих. № 9701 на адресу Військової частини НОМЕР_4 були надіслані документи за належністю про звільнення головного сержанта ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами. Відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 рапорт ОСОБА_1 розглянуто, по суті відмовлено.
Суд звертає увагу, що Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Відповідно до п. 7 Положення військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно з п. 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, звільнення з військової служби) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до п. 241 Положення накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Таким чином, звільнення з військової служби відбувається шляхом подання військовослужбовцем відповідного рапорту до безпосереднього начальника з долученням належних документів на підтвердження наявності поважних обставин.
Поряд з цим, розглянутим вважається рапорт, за яким прийнято рішення та це рішення або відповідь доведені до військовослужбовця належним чином. Відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз'ясненням порядку оскарження.
Водночас, матеріали справи не містять, та Військовою частиною НОМЕР_2 не надано до суду доказів прийняття рішення за результатом повторного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби з посиланням на акти законодавства та роз'ясненням порядку оскарження.
Дослідивши зміст листа Військової частини НОМЕР_2 за № 1314/21/45 від 15.01.2015, який, як вважає державний виконавець є результатом повторного розгляду боржником (Військовою частиною НОМЕР_2 ) рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, суд зауважує, що останній не є доказом безпосереднього виконання саме Військовою частиною НОМЕР_2 як відповідачем по справі № 520/8457/24 та боржником по ВП № 76833738 вимог постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в адміністративній справі № 520/8457/24 щодо повторного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
Натомість вказаним листом Військова частина НОМЕР_2 лише переадресувала матеріали особової справи ОСОБА_1 до іншої військової частини НОМЕР_4 (де на той момент проходив службу позивач) та по суті рапорт позивача розглянуто не було, що всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем перевірено не було, як не було також ініційовано перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону у відповідності до приписів п. 1 ч. 3 статті 18 Закону №1404-VIII, що кореспондує з обов'язком здійснити таку перевірку у випадку, передбаченому ст. 63 Закону №1404-VIII.
Також суд враховує, що представником позивача залучено до матеріалів справи лист Військової частини НОМЕР_4 від 29.01.2025 №2/1261, яким повідомлено представника позивача про те, що Військова частина НОМЕР_4 вважає за можливе додатково зазначити, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 по справі №520/845/24 не зобов'язано командира військової частини НОМЕР_4 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11.12.2023 про звільнення з військової служби.
Окрім того, листом від 06.01.2025 № 1314/2/56/95 Військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено представника позивача, що, зокрема, право на звільнення військовослужбовців Військової частини НОМЕР_4 належить виключно командиру Військової служби НОМЕР_4 .
За вказаних обставин позивач, за наявності рішення суду у справі № 520/8457/24, яке набрало законної сили, опинився у стані правової невизначеності, оскільки Військовою частиною НОМЕР_2 (на яку постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 по справі №520/845/24 покладено обов'язок зі здійсненням особисто конкретних дій (повторного розгляду рапорту про звільнення) направлено матеріали особової справи до Військової частини НОМЕР_4 , однак остання вказує на те, що не є стороною по справі № 520/8457/24, що, відповідно, створює ситуацію неможливості виконання рішення суду належним чином за обставин одночасного закінчення виконавчого провадження на виконання такого судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Це право державного виконавця кореспондує з його обов'язком здійснити таку перевірку у випадку, передбаченому ст. 63 Закону №1404-VIII.
Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач формально підійшов до виконання обов'язків та наданих йому законом повноважень в частині досягнення мети виконавчого провадження - виконання рішення суду та відновлення прав позивача, та зробив висновок про фактичне виконання боржником (Військовою частиною НОМЕР_2 ) постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 по справі №520/845/24 в повному обсязі без фактичної перевірки такого виконання, що потягло за собою прийняття протиправної постанови про закінчення виконавчого провадження та порушення прав стягувача, який є позивачем у даній справі.
Відтак, оскільки висновок відповідача щодо виконання боржником постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 по справі №520/845/24 не є повним та об'єктивним, зроблений без належного дослідження виконавцем всіх обставин та доказів виконання судового рішення, суд вважає, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для закінчення виконавчого провадження № 76833738, з огляду на що постанова головного державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Совєтської Анни Володимирівни про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2025 ВП № 76833738 є такою, що прийнята передчасно, необґрунтовано, відтак є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку наявним в справі доказам, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову відповідно до вищевикладених мотивів.
Розподіл судового збору проводиться відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 139, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного державного виконавця Другого Правобережного відділу ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління МЮ(м.Одеса) Совєтської Анни Володимирівни (вул. Юрія Кондратюка, буд.108,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49128, код ЄДРПОУ 44896456), треті особи: 1. Другий Правобережний відділ ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) (49128, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 108, код ЄДРПОУ 44896456), 2) Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), 3) Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), 4) Військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), про визнання визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Совєтської Анни Володимирівни про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2025 ВП № 76833738.
Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя А.С.Мороко