02 квітня 2025 рокуСправа № 280/2070/25 Провадження № м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів,
20 березня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, в якій заявник просить суд:
визнати протиправним та скасувати п. 2.10, 7.3, п. 9, п.п. 12.1. наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 02.03.2025 № 194, в частині, що стосується підполковника ОСОБА_2 ;
визнати протиправним та скасувати п 10 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06.03.2025 №267.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви доказів сплати судового збору на суму 2 422, 40 грн., власноруч засвідчені копії паспорта, РНОКПП, копії військово-облікового документу позивача або інші належні докази на підтвердження проходження позивачем військової служби, відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача.
31 березня 2025 року на адресу суду представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви у вигляді клопотання звільнення від сплати судового збору до якого додано довідку військової частини НОМЕР_4 від 28.03.2025 №2267 та копію посвідчення офіцера від 18.05.2023 НОМЕР_5 .
Ухвалою суду від 02.04.2025 судом задоволено заяву позивача про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Таким чином, вказаною правовою нормою передбачено альтернативну територіальну підсудність справи за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Згідно з ч.ч. 3-5 ст.171 КАС України, якщо буде встановлено, що відповідач, фізична особа у справі проживає за межами юрисдикції суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати до суду відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача.
Таким чином, позивачем не підтверджено, а суд позбавлений можливості встановити актуальну інформацію щодо зареєстрованого місця проживання позивача станом на дату звернення його до суду (усунення недоліків позовної заяви) та територіальну підсудність справи.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки у відповідності до положень ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Також, представник позивача зазначає про те, що приписами КАС України не передбачено обов'язкове додавання до позовної заяви копій паспорту та РНКОПП позивача. До того ж позовна заява подається представником позивача, який зазначив всі свої реквізити та надав всі необхідні повноваження. Анкетні данні сторін по справі та особа позивача, його представника, сторін по справі встановлюються в судовому засіданні.
З цього приводу суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Адміністративна дієздатність фізичної особи підтверджується, зокрема, паспортом громадянина України (належним чином засвідчені копії) тощо.
Також, позивачем на виконання вимог ухвали Запорізького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 25.03.2025 не надано власноруч засвідчених копій паспорта, РНОКПП.
Частиною п'ятою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 2 - 5 ст. 94 КАС України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Доказів на підтвердження анкетних даних та РНОКПП позивача матеріали справи не містять.
Таким чином, для підтвердження наявності у позивача процесуальної дієздатності в тому числі і щодо доручення представництва його інтересів адвокатові та дійсності і наявності правовідносин щодо надання правової допомоги адвокатом клієнту необхідним є надання документів, що підтверджують дієздатність фізичної особи.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дотримання конституційного права позивача на судовий захист суд уважає за можливе продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 121, 169, 241, 256 КАС України, суддя
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів до 21 квітня 2025 року
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: власноруч засвідчені копії паспорта, РНОКПП, відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача станом на дату звернення його до суду (усунення недоліків позовної заяви).
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Ухвала виготовлена та підписана 02 квітня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз