Справа № 147/407/25
Провадження №11-сс/801/263/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
27 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
представниці заявника адвоката ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представниці заявника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2025 року,
якою відмовлено у задоволенні скарги представниці ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України,
Короткий зміст судового рішення та встановлені слідчим суддею обставини
Представниця ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, у якій просила визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Відділу поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язати посадових осіб Відділу поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства.
В обґрунтування скарги зазначила, що 12 березня 2025 року о 15.52 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Відділу поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області через представницю ОСОБА_6 із заявою про вчинення злочину, у порядку ст.214 КПК України, за фактами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України. Минуло п'ять діб, а відомості до ЄРДР працівниками поліції не внесені. Вказані дії працівників поліції щодо не реєстрації заяви про злочин шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин є грубим порушенням вимог ст. 214 КПК України. Працівники Відділу поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області фактично відмовилися прийняти, зареєструвати, і внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 в порушення вимог ст. 214 КПК України.
У заяві представниця зазначала, що ОСОБА_7 є рідним дідусем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дитини є його син ОСОБА_9 . У силу приписів Сімейного кодексу України бабка, дід мають право спілкуватися зі своїми онуками, виховувати їх. Батьки не мають право перешкоджати такому спілкуванню. Бабця, дід мають право на захист прав та інтересів своїх онуків без спеціальних на те повноважень (ст. ст. 257, 258 СК України). З осені 2023 року ОСОБА_7 втратив зв'язок із онуком - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та невісткою - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Станом на день подання заяви відсутня будь-яка інформація стосовно місця перебування неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жодних спілкувань з осені 2023 року не відбувалось, на телефонні дзвінки невістка не відповідає, останнє фото онука надійшло в листопаді 2023 року. Тому ОСОБА_7 вважає, що його онука могли викрасти, оскільки мати дитини не дуже переймалась його вихованням і постійно тяготилась дитиною. Питання неналежного виконання ОСОБА_10 батьківських обов'язків розглядалось органом опіки та піклування Тростянецької селищної ради. Мати з дитиною перебували під соціальним супроводом.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 скаргу підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити, також зазначила, що дідусь більше року не може зв'язатися з дитиною, ОСОБА_10 за місцем проживання не перебуває, а тому є необхідність з'ясувати, де перебуває дитина ОСОБА_8 .
У судове засідання начальник СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_11 не з'явився, подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд скарги адвоката ОСОБА_6 без його участі, а у задоволенні скарги відмовити. Крім цього, на адресу суду надано лист начальника СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_11 від 20.03.2025 про те, що рішення за матеріалами звернення представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 не прийнято, вказані матеріали перебувають на розгляді.
Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2025 року - відмовлено у задоволенні скарги представниці ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України.
В обґрунтування постановленого рішення слідчий суддя зазначив, що викладені в скарзі, поданій в порядку ст. 303 КПК України, до слідчого судді та в заяві про вчинення злочину, адресованій ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, факти свідчать про те, що ОСОБА_7 як дідусь ОСОБА_8 втратив зв'язок з онуком з осені 2023 року й у нього відсутня будь-яка інформація щодо місця перебування останнього та ОСОБА_10 (матері онука), а тому останній вважає що ОСОБА_8 могли викрасти, не можуть свідчити про порушення вимог ст. 214 КПК України з боку органу досудового розслідування.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі представниця заявника ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_7 , визнати бездіяльність посадових осіб Відділу поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Національної поліції України (м. Тростянець), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань незаконною. Зобов'язати посадових осіб Відділу поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Національної поліції України (м. Тростянець) внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України, та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що зі змісту поданої ОСОБА_7 заяви про кримінальне правопорушення прямо слідує, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення та обставини для отримання зазначеного вище висновку потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Крім того, викладені в його заяві відомості мають конкретний характер, дозволяють встановити попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, та спрямувати орган досудового розслідування на зібрання відповідних доказів. Зокрема, у цій заяві фактично викладені обставини (час, місце, учасники подій), які за своїм змістом та суттю є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки містять відомості, що підтверджують реальність конкретної події злочину та заподіяння ним наслідків.
Також посилається на те, що порушені в заяві питання стосуються малолітньої дитини права та інтереси якої захищаються Державою.
Позиції учасників судового розгляду
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу з підстав, наведених у ній, просила її задовольнити.
Представник Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, про апеляційний розгляд повідомлений належним чином, а тому його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представниці заявника, вивчивши матеріали судового провадження та матеріали за результатом розгляду заяви про кримінальне правопорушення, які надійшли до апеляційного суду з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні, поряд з іншим, можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
За правилами ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст.214 КПК України до єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
При цьому зазначені норми права не передбачають обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі викладу обставин з ознаками кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз наведених положень КПК України дає підстави для висновку, що внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад таких обставин, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ч.2 ст.146 КК України, слідча суддя дотрималася вимог наведених норм процесуального права та з'ясувала всі обставини справи.
Зокрема, відмовляючи в задоволенні скарги, слідча суддя зазначила про те, що доводів, наведених адвокатом ОСОБА_12 у поданій нею заяві про вчинення кримінального правопорушення, недостатнього для того, щоб розпочати кримінальне провадження, тому відсутні підстави для задоволення її скарги.
Як убачається з матеріалів скарги, представниця заявника вказує, що відбулося незаконне викрадення малолітнього ОСОБА_8 .
Апеляційний суд зазначає, що під викраденням людини в розумінні ч.2 ст. 146 КК України розуміють заволодіння нею і незаконне переміщення її з одного певного місця, де вона вільно перебувала згідно з власною волею, до іншого, і може виявлятися у формі: а) відкритого заволодіння нею (коли остання або інші, треті особи, у присутності яких здійснюється викрадення, завідомо для винного розуміють значення вчинюваних ним злочинних дій; б) таємного заволодіння (вчиненого за відсутності інших осіб щодо людини, яка не розуміє значення вчинюваних з нею дій у зв'язку з малолітством, знаходженням у безпорадному стані тощо); в) заволодіння, вчиненого шляхом обману чи зловживання довірою; г) заволодіння в результаті вимушено-добровільної передачі людини винному під погрозою насильства над її батьком, усиновлювачем, опікуном, піклувальником, вихователем тощо, або з погрозою насильства над особами, близькими для останніх, або розголошення відомостей, що ганьблять їх, пошкодження чи знищення їхнього майна.
Суб'єкт вказаного злочину загальний. Проте суб'єктом цього злочину не можуть бути особи, які відповідно до закону мають право тримати особу в місці, де вона не бажає перебувати, або поміщати її в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, але тільки з мотивів піклування про фізичне і психічне здоров'я підопічного чи з інших суспільно корисних мотивів (батьки, усиновлювачі, прийомні батьки стосовно своїх рідних, усиновлених чи прийомних дітей, опікуни і піклувальники стосовно осіб, які перебувають у них під опікою і піклуванням).
Із матеріалів судового провадження та матеріалів за результатом розгляду звернення адвоката ОСОБА_6 від 13.03.2025 ЄО № 1718, надісланих до апеляційного суду Відділенням поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, апеляційним судом установлено, що з заявами аналогічного змісту до відділення поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, а також до інших відомств звертався батько дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зареєстровано в ІПНП ЄО № 292 від 22.01.2024, ЄО №316 від 26.01.2024, ЄО № 215 від 17.01.2024, ЄО № 1972 від 30.08.2023, ЄО №2051 від 07.09.2023, ЄО № 2060 від 08.09.2023, ЄО№ 1848 від 18.08.2023 та ЄО № 2422 від 26.07.2024.
Відповідно до матеріалів, які присутні у вище вказаних зверненнях, було встановлено, що ОСОБА_9 на початку 2023 року мобілізований до лав ЗСУ та влітку 2023 року покинув країну, можливо в рамках військового навчання. У той час ОСОБА_10 проживала за адресою АДРЕСА_1 та влітку 2023 року змінила місце проживання.
З інформації, отриманої з інтегрованих баз даних Національної поліції України, установлено, що ОСОБА_10 разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_8 24.07.2023 перетнули державний кордон з Резпублікою Польща через пункт пропуску «Шегені» за допомогою автобусного сполучення.
Відповідно до рішення Тростянецького районного суду від 12.03.2023 ОСОБА_9 та його дружина ОСОБА_10 розлучені та ніхто з подружжя не звертався до суду з клопотанням про визначення місця проживання дитини.
Таким чином, під час перевірки вказаної заяви встановлено, що факти, викладені у заяві, вже перевірялись правоохоронними органами, під час чого встановлено, що протиправних дій стосовно малолітнього ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_10 не вчинено, а у зв?язку із збройною агресією російської федерації проти України мати виїхала за кордон спільно зі своєю дитиною.
Окрім того, з матеріалів перевірки за результатом розгляду звернення адвоката ОСОБА_6 від 13.03.2025 ЄО № 1718, надісланих до апеляційного суду Відділенням поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, установлено, що ОСОБА_10 не позбавлена батьківських прав, неправомірних дій стосовно дитини не вчиняла.
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зобов'язання посадових осіб Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, оскільки з викладеного вище вбачаються ознаки сімейного спору.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року в справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що: «законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України). Відповідно до статті 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу. Виходячи з положень статті 159 СК України усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права. Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування».
В апеляційній скарзі адвокат стверджує про ненадання слідчою суддею безпосередньої оцінки тим обставинам, які вказані заяві про вчинення кримінального правопорушення, однак колегія суддів до вказаних доводів ставиться критично, оскільки це суперечить змісту оскаржуваного судового рішення, яке узгоджується з положеннями ст. 370 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчій судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, не допущено.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність висновків слідчої судді не спростовують.
Ураховуючи викладене, ухвала слідчої судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, а тому апеляційна скарга має бути залишена без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представниці заявника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2025 року - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4