31 березня 2025 року
м. Київ
справа №400/9591/24
адміністративне провадження № К/990/12584/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №400/9591/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та матеріалів касаційної скарги, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.01.2025, яким позов у справі №400/9591/24 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в неоформленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022, з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) відповідно до телеграми Міністра оборони України від 14.01.2022 №248/269 та доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022, 2023 роки та з урахуванням телеграми Міністра оборони України від 14.01.2022 №248/269 (Додаток 1) та доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з (Додаток 1), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022, з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліку шляхом надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 повторно відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
25.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаній справі.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до посилань на підстави непогодження з оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції.
Суд наголошує, що повернення позовної заяви, апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Аналіз ухваленого у даній справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №400/9591/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя Т.Г. Стрелець