Справа № 308/4388/25
про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 поданого в особі уповноваженого представника Крайниковець В.В. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №4642-1 від 05.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника Крайниковець В.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №4642-1 від 05.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху надавши позивачу строк на усунення виявлених недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 та 172 цього Кодексу (пункт 3 частини 1 ст. 171 КАС України) чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження ( якщо позовну заяву подано представником) частини 1 ст. 122 КАС України; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без руху або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Нормами статті 160 КАС України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви
Згідно ч.2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не долучено до адміністративного позову докази про сплату судового збору. Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов'язковою та позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн.
Таким чином, для виправлення недоліків позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. та надати суду документ про сплату судового збору у відповідному розмірі. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі.
Як вбачається з матеріалів справи предметом адміністративного спору є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №4642-1 від 05.12.2024 року (копія долучена до матеріалів справи).
Згідно вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до приписів ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Слід зазначити, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Тому, при визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З матеріалів справи встановлено, що 05 грудня 2024 року відповідачем прийнято постанову №4642-1 від 05.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КупАП. Згідно зазначеної постанови вбачається, що 05.12.2024 року приблизно о 18:01 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 в супроводі органів Національної поліції, де було встановлено та особисто підтверджено останнім, що він не має при собі військово-облікового документу військовозобов'язаного та відповідно не може його пред'явити за вимогою уповноваженої особи. Також у постанові №4642-1 від 05.12.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 від отримання копії постанови №4642-1 від 05.12.2024 року відмовився.
Отже, ОСОБА_1 було відомо про факт винесення відносно нього постанови.
Згідно вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови. Законодавець не визначив початок обрахування строку з наступного дня після винесення постанови, а саме протягом десяти днів із дня винесення постанови.
Днем винесення постанови є 05 грудня 2024 року ( постанова долучена до матеріалів справи)
Таким чином , останнім днем звернення до суду з позовом є 15.12.2024 року ( неділя), а тому останнім днем оскарження було 16.12.2024 року.
Адміністративний позов про скасування цієї постанови позивач подав 26.03.2025 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Позивачем разом з позовною заявою подано клопотаннґ про поновлення пропущеного строку, однак докази поважності пропуску строку позивачем не долучено.
В обгрунтування заяви про поновлення пропущеного строку вказує, що про наявність вказаної постанови ОСОБА_1 дізнався 24.03.2025, після того як через веб ресурс «ДІЯ» позивачу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №77598392 від 24.03.2025, де вказано, що підставою для відкриття вказаного виконавчого провадження є постанова №4642-1 від 05.12.2024. За допомогою «автоматизована система виконавчого провадження», в електронному кабінеті, за відповідним індикатором» встановлено наявність прикріпленої постанови №4642-1 від 05.12.2024. Постанова №4642-1 від 05.12.2024 позивачу вручена не була, оскільки складалася без його присутності, поштовим зв?язком не отримував,а тому вважає, що строк оскарження постанови №4642-1 від 05.12.2024 слід обраховувати з 24.03.2025.
Зважаючи на наведене вище, вказані позивачем причини пропуску звернення до суду, не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак є неповажними.
Враховуючи не визнання судом поважними підстави пропуску строку звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Тому, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
У звязку з тим, що позивачем до позовної заяви всупереч вимогам ч.6 ст. 161 КАС України не долучено доказів поважності пропуску строку звернення до суду , що позбавляє суд можливості вирішити питання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду -позовна заява підлягає залишенню без руху відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, строки на звернення до суду не є абсолютними та можуть бути за певних обставин поновленими. При цьому процесуальний закон покладає на позивача, який пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, обов'язок доведення наявності у нього поважних причин для його пропуску.
У відповідності до приписів ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення який не може перевищувати десяти днів з дня вручення у хвали про залишення позовної заяви без руху.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути вищевказані недоліки та подати до суду документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також надати суду докази на підтвердження пропуску строку для звернення з позовом з поважних причин.
Після усунення недоліків заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи та зазначенням прізвища судді, яким постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 160,161, 169, 294 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 поданого в особі уповноваженого представника Крайниковець В.В. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №4642-1 від 05.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення? залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, який не перевищує пяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п.1 ч.4 ст.169 КАС України та ч.2 ст. 123 КАС України .
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду, а в разі не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца