31 березня 2025 р. Справа № 440/12688/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2025, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 03.01.25 по справі № 440/12688/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, пенсійний орган) у якій просить :
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг відділу перерахунків пенсії № 2 (м. Глобине) № 916070156605 від 12.12.2023;
зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV) із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2020, 2021 та 2022 з урахуванням проведених виплат із дати звернення, а саме із 28.07.2023.
В обґрунтування позову вказано, що пенсійний орган при призначенні позивачу пенсії за віком безпідставно не застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022, адже пенсія згідно з нормами Закону України № 1058-IV їй призначається вперше.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що в спірних правовідносинах при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 916070156605 від 12.12.2023 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2020, 2021 та 2022.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 12.07.2023 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2020, 2021 та 2022 з урахуванням проведених виплат.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211.20 грн.
Рішення вмотивовано тим, що при обчисленні позивачу пенсії за віком з 12.07.2023 на підставі норм Закону України № 1058-IV пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням саме цього виду пенсії, тобто, за 2020-2022.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що при переведенні особи з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до п. 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV на пенсію за віком застосовується показник середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсій відповідно до Закону України 1058-IV в році, в якому особа вперше звернулася за призначенням пенсії.
Зазначає, що враховуючи правила п. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV відповідачем правомірно застосована середня заробітна плата працівників зайнятих у галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки з застосуванням осучаснення та індексації заробітної плати.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 26.10.2010 ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років (а.с. 31).
Відповідно до протоколу 614 від 02.11.2010 ОСОБА_1 , як працівнику освіти, призначено пенсію за вислугу років з 26.10.2010 (а.с. 29).
12.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Полтавській області (Глобинське ОУ ПФУ) із заявою за призначенням / перерахунком пенсії, в якій просила перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії за віком (а.с. 39).
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.07.2023 ГУ ПФУ в м. Києві прийнято рішення № 916070156605 від 14.07.2023, згідно з яким з 12.07.2023 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком у розмірі 4 499.24 грн.
Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 здійснено з урахуванням середнього заробітку за три попередні роки: 2017 у сумі 3 764.40 грн (за 2014-2016), коефіцієнту збільшення показника середньої ЗП: 1.9671198511 (1.17* 1.11* 1.11* 1.14* 1.197) та збільшеного на коефіцієнт показника ЗП: 7 405.03 грн.
28.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Полтавській області (Глобинське ОУ ПФУ) із заявою за призначенням / перерахунком пенсії, в якій просила перерахувати пенсію, вид перерахунку: зміна надбавки, з урахуванням середньої з/плати по народному господарству для призначення пенсії (а.с. 43).
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.07.2023 управлінням пенсійного забезпечення страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення № 916070156605 від 01.08.2023 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку згідно поданої 28.07.2023 заяви у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Зазначено, що заявниця є одержувачем пенсії за віком згідно Закону України № 1058-IV з 12.07.2023 та враховуючи факт призначення пенсії за вислугу років в 2010 підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 2020-2022 роки - 12 236.71 грн.
Не погодившись із рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області № 916070156605 від 01.08.2023, позивач звернулася до суду з позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 440/11735/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління пенсійного забезпечення страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Полтавській області № 916070156605 від 01.08.2023. Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за призначенням/перерахунком пенсії від 28.07.2023 з урахуванням висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі № 440/11735/23 набрало законної сили - 07.11.2023.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 2023 у справі № 440/11735/23 відповідачем за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.07.2023 Управлінням пенсійного забезпечення страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення № 916070156605 від 12.12.2023 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно поданої 28.07.2023 заяви у зв'язку з відсутністю правових підстав (а.с. 42).
Не погодившись з такими діями органу пенсійного фонду, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Погоджуючись з висновками викладеними судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV, у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком), відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону України № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років), передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку
Так у ст. 19 Закону України № 1788-ХІІ встановлює, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Тобто, ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-ІV встановлений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший та показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, - таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Таким чином, у випадку коли особі призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 1788-ХІІ надалі при розрахунку пенсії за віком за Законом України № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а надалі при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV.
Судом вірно встановлено, що за призначенням пенсії за віком відповідно до норм Закону України №1058-IV позивач вперше звернувся 12.07.2023, тоді як з 26.10.2010 їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України №1788-XII, як працівнику освіти.
Законом України № 1058-IV у редакції, чинній станом на 07.07.2014 (дату призначення позивачу пенсії за вислугу років), не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Таким чином, для обчислення позивачу пенсії за віком у 2023 році пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії, тобто, за 2020, 2021, 2022 оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 29.03.2023 по справі № 240/4170/19, від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23 та від 27.11.2024 у справі №560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при обчисленні позивачу пенсії за віком з 12.07.2023 на підставі норм Закону України № 1058-IV пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням саме цього виду пенсії, тобто, за 2020-2022 роки.
Враховуючи вищенаведене, що оскаржуване рішення № 916070156605 від 12.12.2023 прийнято ГУ ПФУ в Полтавській області не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів зазначає, що положеннями п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Викладене, на переконання колегії суддів, свідчить, що з урахуванням принципу екстериторіальності призначення пенсії у випадку скасування судом рішення про відмову в її призначенні має здійснюватися саме тим територіальним органом Пенсійного фонду України, якого уповноважено розглядати подану особою заяву вперше.
До компетенції ж органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи (у спірному випадку ГУ ПФУ в Полтавській області) належить здійснення виплати пенсії після її призначення органом, який розглядає відповідну заяву.
Колегія суддів зазначає, що органом, що призначає пенсію, за місцем проживання позивача, є ГУ ПФУ в Полтавській області.
Відтак, у спірному випадку обов'язок щодо перерахунку позивачу пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України № 1058-IV має бути покладено саме на ГУ ПФУ у Полтавській області як орган, який прийняв протиправне рішення про відмову у такому перерахунку.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає правомірним рішення суду першої інстанції в частині покладення обов'язку на ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу з 12.07.2023 пенсії за віком у розмірі, визначеному Законом України № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2020, 2021 та 2022 роки, з урахуванням проведених виплат.
Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, ГУ ПФУ в Полтавській області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату позивачу перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за місцем за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у застосуванні при обчисленні пенсії згідно із Законом України № 1058-IV середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, тобто показника середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України № 1058-IV, і відповідні дії відповідача є протиправними.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 по справі № 440/12688/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова