ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.03.2025Справа № 910/11665/24
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет"
доАнтимонопольного комітету України
провизнання протиправним і скасування рішення
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Дешунін С.В.; Лисиця С.В.;
від відповідача: Агєєва А.О.; Ченюшок М.І.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11665/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» (далі також - позивач, ТОВ «Мережа Ланет») до Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач, Комітет, АМК України) про визнання недійсним і скасування рішення АМК України, викладеного у формі листа від 25.07.2024р. № 130-26.13/03-7256е. про відмову в розгляді справи за заявою ТОВ «Мережа Ланет» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем медіагрупами « 1+1 Media», «Медіа Група Україна», «StarLightMedia» та «Inter Media Group» (вх. № Комітету 8-01/109-АМ від 07.04.2021).
Ухвалою від 30.09.2024 суд відкрив провадження у справі № 910/11665/24, вирішив проводити розгляд за правилами зального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 14.11.2024.
18.10.2024 відповідачем подано відзив на позов, а 28.10.2024 відповідач надав відповідь на відзив.
Крім того, 14.11.2024 до суду звернувся позивач із клопотанням про витребування доказів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні.
Представник позивача безпосередньо в підготовчому засіданні 14.11.2024 наполягав на задоволенні клопотання про витребування та заявив про поновлення строку для подання такого клопотання.
Ухвалою від 14.11.2024 суд відклав підготовче засідання на 23.01.2025 та витребував у Антимонопольного комітету України докази.
26.11.2024 відповідачем подано клопотання про розгляд справи в закритих судових засіданнях, яке мотивоване тим, що додані до відзиву матеріали містять інформацію з обмеженим доступом.
31.12.2024 АМК України на виконання вимог суду надав витребувані докази на CD диску.
Позивач, у свою чергу, у письмовому клопотанні від 22.01.2025 просив поновити строк для подання відповіді на відзив і надати можливість доповнити раніше подану відповідь. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач, всупереч ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України не надіслав на адресу позивача CD диск з Рекомендаціями Антимонопольного комітету України № 130-2901-6949 від 05 травня 2021 року, наданими Медіа групам під час розгляду заяви позивача та відповідями, поданими Медіа групами відповідачу, щодо результатів розгляду ними Рекомендацій.
З метою всебічного й повного дослідження всіх матеріалів справи в їх сукупності, суд наголосив, що сторони мають право на подання заяв та клопотань з урахуванням положень ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, надано можливість на ознайомлення з матеріалами справи.
Під час підготовчого засідання було досліджено докази у справі, а саме CD диск «Дослідження 3». Позивач посилається на цей доказ під час судових дебатів, що відповідає вимогам п. 15 ч. 2 ст. 182, ст. 210, ч. 1 ст. 218 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи строки розгляду справи, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 13.03.2025.
13.03.2025 від позивача надійшли письмові пояснення до позову, доповнення до відповіді на відзив та пояснення стосовно змісту наданих Комітетом дисків.
У судовому засіданні 13.03.2025 представники відповідача наголосили, що пояснення позивача від 13.03.2025 ще не отримували.
Представник позивача оголосив стислий зміст заяви від 13.03.2025, а суд, керуючись положеннями ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, долучив її до справи.
Крім того, безпосередньо в судовому засіданні 13.03.2025 було надано оцінку клопотанню відповідача про закриті судові засідання. Зважаючи на те, що відповідач вимог ухвали суду від 23.01.2025 не виконав, не надав письмові пояснення, щодо матеріалів справи, які містять відомості визначені ознаками ст. 21 Закону України «Про інформацію», то суд відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи в закритих судових засіданнях.
У судовому засіданні 13.03.2025 суд заслухав вступне слово, закінчив з'ясування обставин справи й перевірку їх доказами, оголосив перерву до судових дебатів до 21.03.2025.
20.03.2025 відповідачем надані додаткові пояснення з урахуванням заяви позивача від 13.03.2025.
Позивач, у свою чергу, 20.03.2025 надав письмовий виступ у судових дебатах.
Керуючись положеннями ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, суд долучив надані сторонами 20.03.2025 пояснення до справи.
Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.
Положеннями ст. 7 та ст. 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Комітет має повноваження, зокрема, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції рішення за заявами і справами. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи. Відповідно до пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5, у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений відмовляє у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.
Законом України «Про захист економічної конкуренції», який визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, саме і встановлено інший порядок судового вирішення спорів за участю органів Комітету.
Зокрема, положеннями частини першої статті 60 цього Закону передбачено право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково саме до господарського суду.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Виходячи із системного тлумачення положень статті 7, 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 20 Правил розгляду справ, суд приходить до висновку, що відмова Комітету в розгляді справи є рішенням Комітету, оформленим не розпорядженням, а листом. Отже, таке рішення може бути оскаржене заявником у господарському суді.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17.
Судом встановлено, що ТОВ «Мережа Ланет» є провайдером програмної послуги у розумінні Закону України «Про електронні комунікації» (на час звернення із заявою до АМКУ чинним законодавчим актом був Закон України «Про телекомунікації»).
Для наповнення пакетів послуг для кінцевих споживачів програмами телебачення, позивач з 2016 року щорічно укладав ліцензійні (субліцензійні) договори про надання права на ретрансляцію каналів телебачення з наступними суб'єктами господарювання, що володіли правами на ретрансляцію найбільш популярних каналів телебачення України:
- ТОВ «Старлайт Діджитал»,
- ТОВ « 1+1 Інтернет»,
- ТОВ «Національний контент центр»,
- ТОВ «Медіа Група Україна».
Істотною умовою всіх договорів був розмір винагороди, що переглядався Медіагрупами щорічно, перед укладанням чергового договору на наступний рік. Так само, всі без виключення договори з Медіагрупами включали умову про односторонню дострокову відмову від договору, яка застосовувалась незалежно від наявності порушень умов договору.
Наприкінці 2020 року позивач уклав річні договори з Медіагрупами які мали діяти у 2021 році.
Однак, 5, 1, 2 і 19 березня 2021 року ТОВ «Мережа Ланет» отримала від 4-х Медіагруп повідомлення про односторонню відмову від договорів з посиланням на відповідні умови договорів, що дозволяли дострокове розірвання договорів без зазначення причин.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» звернулось до Антимонопольного комітету України із заявою від 06.04.2021р. № 05-0604/21 (далі - Заява) (вх. № Комітету 8-01/109-АМ від 07.04.2021р.) про порушення чотирма провідними Медіагрупами України - « 1+1 Media», «Медіа Група Україна», «StarLightMedia» та «Inter Media Group» (далі - Медіагрупи) законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), у вигляді вчинення дій, які полягають в обмеженні можливості здійснення позивачем діяльності з розповсюдження програм, які в підсумку призвели до одночасного одностороннього розірвання Медіагрупами ліцензійних договорів з позивачем.
З огляду на подання Заяви без додержання вимог, викладених у пункті 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Комітету від 29 червня 1998 року № 169-р; зі змінами) (далі - Правила розгляду справ), і перешкоджання цього розгляду Заяви державний уповноважений Комітету листом від 30.04.2021 № 130-26.13/01-6825 залишив Заяву без руху.
ТОВ «Мережа Ланет» листом від 27.05.2021 № 01-2705/21 (вх. Комітету від 28.05.2021 № 8-01/798-кі) надало відповідь на зазначений лист про залишення Заяви без руху.
У зв'язку з не усуненням ТОВ «Мережа Ланет» недоліків Заяви листом від 04.06.2021 № 130-26.13/01 -8522 Комітет залишив Заяву без розгляду, про що повідомив ТОВ «Мережа Ланет» листом від 04.06.2021 № 130-26.13/01-8522.
Заявник звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про визнання протиправним і скасування рішення від 04.06.2021 № 130-26.13/01-8522. Позов було задоволено (справа № 910/13222/21).
Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 28.04.2023 № 09/69-р розгляд Заяви зупинено до вирішення органом Комітету пов'язаного з нею іншого питання, а саме дослідження становища Медіагруп на ринку телевізійного мовлення (далі - Дослідження), про що повідомлено ТОВ «Мережа Ланет» листом Комітету від 28.04.2023 № 130-26.13/09-2840.
Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 25.07.2024 № 03/186-р поновлено розгляд Заяви у зв'язку із завершенням Дослідження.
Листом від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е Комітет повідомив Заявника про відмову в розгляді Заяви з огляду на не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
ТОВ «Мережа Ланет» з обставинами, викладеними у Листі від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е не погодилося та звернулося до суду із позовом про визнання та скасування рішення АМК, викладеного у формі листа.
В обґрунтування заявленого позову ТОВ «Мережа Ланет» посилається, зокрема, на наступне:
- позивачем подана заява про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у формі зловживання монопольним становищем Медіагрупами передбаченого частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Зокрема, в заяві позивача стверджується, що Медіагрупи, які займають монопольне становище на ринку прав на ретрансляцію телеканалів, користуючись (зловживаючи) монопольним становищем, відсутністю можливостей для придбання рівноцінних (за глядацьким рейтингом) телеканалів, розірвали в односторонньому порядку договори з позивачем, чим завдали йому істотних майнових збитків, створило загрозу для усунення позивача з ринку програмних послуг;
- загальний строк розгляду заяви позивача Антимонопольним комітетом становить більше 3-х років;
- під час розгляду заяви позивача Антимонопольним комітетом проведене дослідження ринкового становища Медіагруп, за результатами якого встановлено, що: Медіагрупи в односторонньому порядку, достроково розірвали договори на право ретрансляції телеканалів; Медіагрупи займали монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на ретрансляцію телеканалів; частка Медіагруп на відповідному ринку становила 100 %; провайдери, зокрема, позивач, не мали можливості для придбання рівноцінних (за глядацьким рейтингом) телеканалів з інших джерел (відсутність альтернативних джерел придбання товару); позивачу завдані істотні майнові збитки внаслідок розірвання з ним ліцензійних договорів;
- незважаючи на встановлені вище обставини, Антимонопольний комітет прийшов до висновку про відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Медіагруп;
- позивач вважає, що висновок відповідача «про відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях медіагруп» повністю не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час розгляду справи в суді.
Відповідач проти заявленого позову заперечував у повному обсязі, наголошував, що оскаржуване рішення (лист) було прийнято в межах наданих Комітету повноважень та з урахуванням чинного на момент прийняття законодавства. Свої доводи відповідач виклав у письмовому відзиві та надавши усні пояснення, безпосередньо в судових засіданнях.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
У заяві від 06.04.2021 № 05-0604/21 про порушення провідними Медіагрупами законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Мережа Ланет» просило, зокрема, прийняти розпорядження про початок розгляду справи за ознаками вчинення Медіагрупами порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання колективним монопольним (Домінуючим) становищем на ринку телевізійного мовлення.
Відповідно до письмових пояснень, наданих позивачем 13.03.2025, зазначено, що висновок Комітету про відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції прямо суперечить обставинам справи, оскільки відповідно до пункту 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» самостійною ознакою зловживання монопольним становищем постачальником (продавцем) товару, який займає монопольне становище на ринку, є повна (часткова) відмова від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.
Безпосередньо в судових засіданнях з розгляду справи по суті такі посилання позивача на норму права були дослідженні. Представники позивача наголошували, що ч. 1 ст. 13 Закону містить лише загальне визнання поняття зловживання монопольним (домінуючим) становищем, а у частині другій вказаної статті наведений перелік порушень.
Водночас у заяві Товариства від 06.04.2021 № 05-0604/21 (вх. Комітету від 07.04.2021 № 8-01/109-АМ), яка була підставою для здійснення Комітетом розслідування, зазначено, що дії, які є предметом Заяви, містять, за твердженням Товариства, ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого саме частиною першою статті 13 Закону, за якими Товариство й просило прийняти розпорядження про початок розгляду справи.
Тож, під час розгляду даної справи підлягають встановлення наявність/відсутність зайняття Медіагрупами монопольного (домінуючого) становища на відповідному ринку та наявність/відсутність факту зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Згідно із частиною першою статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Стаття 13 Закону встановлює заборону не для домінування на ринку, як такого, а лише для зловживання таким становищем.
Поняття зловживання є об'єктивним поняттям, що стосується поведінки суб'єкта господарювання, який займає домінуюче становище, і це дозволяє йому впливати на структуру ринку, конкуренція на якому є ослабленою через саму лише присутність такого суб'єкта господарювання, який удаючись до методів, інших, ніж ті, що обумовлюють нормальну конкуренцію між товарами та послугами на основі досягнень у господарській діяльності учасників ринку, і, як наслідок, перешкоджає підтримці такого рівня конкуренції, який існує на ринку на даний момент її розвитку.
Отже, саме по собі зайняття монопольного (домінуючого) становища суб'єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності (п.п. 7.12-7.15, 7.17 постанови Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 910/1106/20).
Під час застосування статті 13 Закону необхідно мати на увазі, що її перша частина містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним (постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 914/2667/20).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.
Тобто, наведений у частині другій статті 13 Закону невичерпний перелік діянь є прикладами зловживань, яке визначено в частині першій статті 13 Закону, у зв'язку із чим часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання визнається зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку за умови її неможливості за умов існування значної конкуренції на ринку.
Однак, відповідно до статті 1 Закону економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Отже, за умов значної конкуренції продавець має можливість вибору між покупцями, зокрема з урахуванням належного виконання ними договірних зобов'язань, і відповідно має змогу відмовитись від продажу товарів тому з них, відносини з яким не сприяють веденню господарської діяльності.
Таким чином, згідно з пунктом 5 частини другої статті 13 Закону повна відмова від реалізації товару повинна бути неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку, що як раз таки за умов існування значної конкуренції на ринку є нормальними умовами функціонування ринку.
Відповідно до пункту 1.8.2. Листа від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е, за результатами оцінки ринкового становища Медіагруп у межах заявлених ТОВ «Мережа Ланет» вимог, з огляду на зібрану в межах Дослідження інформацію вбачається, що Медіагрупи мають ознаки таких, що в період з січня 2019 року по червень 2021 року займали монопольне становище на ринку надання прав на ретрансляцію Телеканалів у межах держави У країни.
Крім того, відповідно до Службової записки про результати дослідження ринкового становища Медіагруп на ринку телевізійного мовлення № 130-01/5241 від 24.07.2024, частки Медіагруп на ринку становлять:
- медіагрупи «StarLightMedia» - 31,71 %;
- медіагрупи « 1+1 Media» - 31,43 %;
- медіагрупи «Inter Media Group» - 22,89%;
- медіагрупи «Медіа Група Україна» - 12,98%.
З огляду на те, що товарні межі ринку утворюють права на ретрансляцію Телеканалів, сукупна частка Медіагруп (4 суб'єктів господарювання) на визначеному ринку складає 100%, тобто перевищує 70% (с. 12 службової записки).
Враховуючи наведене, наявні в матеріалах справи фактичні дані підтверджують, що Медіагрупи в період з січня 2019 року по червень 2021року займали монопольне становище на ринку надання прав на ретрансляцію Телеканалів у межах держави України. Факт зайняття монопольного (домінуючого) становища Медіагрупами позивач та відповідач не заперечували.
У той же час, ТОВ «Мережа Ланет» наголошувало саме на зловживанні Медіагрупами монопольним (домінуючим) становищем, а Комітет продовжував стверджувати, що під час розгляду антимонопольного справи, ознак зловживання не виявлено.
Позивач, зокрема, зазначав, що продаж Медіагрупами прав на ретрансляцію телеканалів виключно у вигляді сформованих пакетів, а не кожного окремо, містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Однак, як встановлено Комітетом під час проведення розслідування та не спростовано належними й допустимими доказами, провайдери програмної послуги не були позбавлені можливості придбання прав на ретрансляцію окремих телеканалів, а не виключно у вигляді сформованих пакетів (с. 16 оспорюваного Листа). В межах проведеного Дослідження Комітет, опитавши конкурентів ТОВ «Мережа Ланет» та інших суб'єктів господарювання, які надавали ТОВ «Мережа Ланет» права на ретрансляцію каналів, не виявив, що пакетний продаж телеканалів є тією умовою, встановлення якої було б можливим за умов існування значної конкуренції на ринку.
Крім того, позивач як порушення Медіагрупами законодавства про захист економічної конкуренції, наводив безпідставне дострокове розірвання договорів.
Тому, з метою всебічного та повного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, судом було проаналізовано підстави та порядок розірвання ліцензійних (субліцензійних) договорів, укладених між Медіагрупами та позивачем.
Яке вбачається з матеріалів антимонопольної справи, ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» зазначило, що ТОВ «Мережа Ланет» вчиняло дії, що суперечили умовам субліцензійного договору, зокрема:
- не погоджувало із ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» проведення профілактичних робіт (28 - 30 квітня 2021 року);
- не надавало (до дати першого повідомлення про відмову (розірвання) договору ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ») у передбачені договором форми та строки звітів про перелік ID абонентів за звітний період (місяць) для можливості перевірки достовірності даних, що декларуються ТОВ «Мережа Ланет» (ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» встановило розбіжності між показниками параметрів мережі від ТОВ «Мережа Ланет» і фактично наявними параметрами такої мережі).
До того ж, ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» надало Комітету інформацію щодо розбіжностей у розмірі абонентської бази у звітах ТОВ «Мережа Ланет» та іншими відомостями, а також скарги телеглядачів про повільне завантаження сайтів медіагрупи «StarLightMedia».
ТОВ «Мережа Ланет» на запит Комітету на питання щодо проведення профілактичних робіт зазначило, що прийняло рішення про тимчасове обмеження трансляції каналів з метою проведення crash тестів обладнання, програмного забезпечення та роботи операторів call центру, яке відбувалося відповідно до підпункту 3.1.8 пункту 3.1 субліцензійного договору № Р-202, спричинено несподіваним і немотивованим одностороннім розірванням зазначеного договору ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ».
ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» повідомило ТОВ «Мережа Ланет» про односторонню відмову від договірних умов з 01.05.2021, тобто після прийняття ТОВ «Мережа Ланет» рішення про проведення профілактичних робіт та в момент дії договірних зобов'язань. З приводу того, що прийняття ТОВ «Мережа Ланет» рішення про проведення профілактичних робіт здійснено вже після повідомлення ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» про односторонню відмову від субліцензійного договору № Р-202 (01.03.2021), доцільно наголосити, що вказане не спростовує факту чинності на той момент зазначеного договору, а, відповідно, й обов'язковості виконання його умов, погоджених сторонами, враховуючи при цьому можливість ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» зміни своєї позиції щодо розірвання вказаного договору.
Щодо відповідності зазначених дій ТОВ «Мережа Ланет» субліцензійному договору № Р-202, а саме підпункту 3.1.8 пункту 3.1, відповідно до якого Субліцензіат має право припиняти Ретрансляцію Програм на час, необхідний для проведення профілактичних заходів, пов'язаних із технічним обслуговуванням Телемережі у період проведення профілактики Телеканалами, або на час аварії (але не більше 2 доби) для усунення несправностей, або за погодженням із Ліцензіатом, слід зазначити, що, за повідомленням ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ», Телеканалами в указаний проміжок часу профілактики не проводилося, про аварії на території дії Субліцензїї ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» даних не отримувало, а також від ТОВ «Мережа Ланет» не надходило звернень щодо припинення Ретрансляції Програм.
При цьому, право припинення Ретрансляції Програм, передбачене підпунктом 3.1.8 пункту 3.1 субліцензійного договору № Р-202, кореспондується з обов'язком, визначеним у підпункті 4.2.8 пункту 4.2 останнього, згідно з яким Субліцензіат зобов'язаний забезпечити Ретрансляцію Програм у незмінному вигляді, невиконання та/або порушення якого є підставою для можливості негайної відмови Ліцензіата від Договору в односторонньому порядку (пункт 7.3).
Крім того, на запит Комітету щодо абонентського звітування ТОВ «Мережа Ланет» зазначило, що відповідно до підпункту 4.2.12 пункту 4.2 субліцензійного договору № Р-202 Субліцензіат зобов'язаний надавати Ліцензіату до 10 числа місяця, що слідує за відповідним звітним періодом, підписані уповноваженою особою та із відтиском печатки Субліцензіата щоквартальні звіти за Додатком №1 до Договору, оформленні у вигляді Таблиці № 1, та щомісячні звіти за Додатком №2 до Договору, оформленні у вигляді Таблиці №2.
Однак, ТОВ «Мережа Ланет» повідомило, що таке звітування передбачає значний обсяг інформації та те, що наявне програмне забезпечення не дозволяє отримувати інформацію про абонентів в автоматичному режимі, з огляду на що сторони субліцензійного договору № Р-202 повинні б були визначити порядок фінансування підготовки такої інформації, розроблення програмного забезпечення, виділення додаткових ресурсів, а також, що ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» не наполягало на поданні таких звітів і не включило цю умову до переліку істотних. Також, ТОВ «Мережа Ланет» звернуло увагу Комітету, що невиконання підпункту 4.2.12 пункту 4.2 субліцензійного договору № Р-202 не мало наслідком виникнення в ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» права на його дострокове розірвання.
Відповідно до умов субліцензійного договору № Р-202 ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» мало право відмовитись від нього в односторонньому порядку (пункт 7.2).
ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» повідомляло Комітет, що ТОВ «Мережа Ланет» систематично порушувалися умови договорів про надання прав на ретрансляцію телеканалів, зокрема, ТОВ «Мережа Ланет»:
- не повідомило ТОВ «1 + 1 ІНТЕРНЕТ» про проведення акції, яка стосувалася не лише доступу до мережі Інтернет, а й доступу до програм (телеканалів) медіагрупи « 1 + 1 Media»;
- розміщувало телеканали медіагрупи « 1 + 1 Media» не в узгоджених умовами ліцензійного договору пакетах;
- не включило телеканали медіагрупи « 1 + 1 Media» у новий пакет Baza.
Крім того, ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» повідомило Комітет, що ТОВ «Мережа Ланет» систематично порушувало норми ділової етики, поширюючи недостовірну інформацію, що завдавало шкоду діловій репутації ТОВ « 1 + 1ІНТРЕНЕТ», надавши підтвердні матеріали.
Щодо неповідомлення ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» про проведення акції «Лютий GIG» ТОВ «Мережа Ланет» у відповідь на вимогу Комітету повідомило, що відповідно до підпункту 3.10.13 пункту 3.10 ліцензійного договору про надання невиключного суміжного права від 01.12.2020 № 2021\6, укладеного між ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» і ТОВ «Мережа Ланет», ліцензіат зобов'язаний заздалегідь письмово попереджати Ліцензіара про акції, які плануються проводитись Ліцензіатом серед Абонентів щодо Програм. При цьому, Ліцензіар має право відмовити Ліцензіату у залученні Програм до проведення вищезазначених акцій. Проте, на погляд ТОВ «Мережа Ланет», акція стосувалася саме Інтернет-з'єднання та не стосувалася прямо перегляду Програм, у зв'язку із чим не вважало необхідним повідомити ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ».
Водночас, за повідомленням ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» така акція стосувалася не лише доступу до Інтернету, а й до 130 онлайн-телеканалів, при чому, зазначений договір не містить винятку щодо необхідності повідомлення про проведення акцій, які стосуються опосередковано, а не прямо (безпосередньо) Програм.
На питання щодо спростування розміщення телеканалів медіагрупи « 1 + 1 Media» не в узгоджених умовами ліцензійного договору пакетах ТОВ «Мережа Ланет» не надало у відповідь на вимогу Комітету відповідних доказів.
Щодо невключення телеканалів медіагрупи « 1 + 1 Media» у новий пакет Baza ТОВ «Мережа Ланет» надало Комітету пояснення, що вказане обумовлено отриманням від ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» повідомлення про односторонню відмову від договірних відносин з 19.05.2021.
Зазначене не спростовує чинності на момент формування пакету Baza (01.05.2021) зазначеного договору, зокрема підпункту 3.10.3 пункту 3.10, згідно з яким Ліцензіат зобов'язаний здійснювати Розповсюдження виключно в межах Території та у відповідних Узгоджених Пакетах, що визначені у Спеціальних умовах цього Договору, а, відповідно, й обов'язковості виконання його погоджених умов, беручи до уваги при цьому можливість ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ» змінити своє рішення про відмову від договірних відносин з ТОВ «Мережа Ланет».
Відповідно до інформації ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР», наданої Комітету, ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ»:
- здійснювало незаконне розповсюдження телеканалів у форматі, права на який ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР» не надавалися;
- офіційно повідомляло інформацію щодо кількості абонентів, яка, як виявило ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР», є значно меншою.
На питання Комітету щодо здійснення незаконного розповсюдження телеканалів у форматі, права на який ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР» не надавалися, ТОВ «Мережа Ланет» у відповіді на вимогу повідомило про здійснення ретрансляції виключно в IPTV форматі.
ТОВ «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА» повідомило Комітет, що ТОВ «Мережа Ланет»:
- надавало ТОВ «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА» недостовірні дані щодо власної абонентської бази, у зв'язку із чим останнє ініціювало процес внесення змін до договору в частині перегляду розміру роялті, за результатами якого згоди не було досягнуто у зв'язку з відмовою ТОВ «Мережа Ланет» від перегляду умов договорів і проведення подальшого переговорного процесу;
- порушило умови договорів, здійснивши ретрансляцію сигналу третім особам, що є однією із підстав припинення договірних відносин.
ТОВ «Мережа Ланет» у відповідь на вимогу Комітету повідомило, зокрема, про невизначеність терміну «треті особи», не надавши доказів зворотного.
Відповідно до пункту 2.4 субліцензійного договору від 31.12.2020 № УНІ-113275/2020, укладеного між ТОВ «Мережа Ланет» і ТОВ «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА», Субліцензіату не надається право на передачу (субліцензування) прав, наданих йому за цим Договором, а також не надається право передавати сигнал для подальшого Розповсюдження чи використання будь-яким третім особам.
З приводу розбіжностей у даних абонентської бази (кількості абонентів) ТОВ «Мережа Ланет» у відповідь на вимогу Комітету повідомлено про їх відсутність з огляду на неподання Медіагрупам таких звітів на підставі відсутності такої умови у відповідних ліцензійних договорах.
Однак, умова щодо надання інформації про кількість абонентів наявна й в інших укладених ТОВ «Мережа Ланет» договорах про надання прав на ретрансляцію Телеканалів з Медіагрупами, а саме:
- ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ» (зокрема, підпункт 3.10.11 пункту 3.10 ліцензійного договору про надання невиключного суміжного права від 01.12.2020 № 2021\6, у якому при чому прямо передбачена можливість односторонньої відмови від цього договору у випадку ненадання звітності);
- ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР» (зокрема, підпункт 2.4.6 пункту 2.4 субліцензійного договору від 28.12.2020 № 654-ІМГ/21);
- ТОВ «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА» (зокрема, підпункти 3.7.10 пункту 3.7 субліцензійних договорів від 31.12.2020 № УНІ-113275/2020, УНІ-IPTV-l 13276/2020 і № УНІ-ОТТ-113277/2020).
Крім того, Комітет зауважує, що ТОВ «Мережа Ланет» у відповідь на вимогу Комітету повідомило про відсутність документів (протоколів розбіжностей) на предмет висловлення у перемовинах з Медіагрупами з приводу укладення на період 2019, 2020, 2021 років ліцензійних договорів про надання прав на ретрансляцію телеканалів незгоди із запропонованими умовами.
При цьому, щодо укладення договорів про надання прав на ретрансляцію телеканалів варто зазначити, що ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ» повідомило Комітет, що під час укладення з ТОВ «Мережа Ланет» договору на 2021 рік ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ» запропонувало проект ліцензійного договору щодо повідомлення іншої сторони про одностороннє розірвання договору за 30 календарних днів, умова щодо якого містилася і в попередніх укладених з ТОВ «Мережа Ланет» договорах. ТОВ «Мережа Ланет» висловило пропозицію збільшити строк повідомлення до 90 днів. За результатами переговорів визначено строк 60 днів та укладено договір.
Тобто, з наданої Медіагрупами інформації вбачається, що порушення ТОВ «Мережа Ланет» умов договорів з Медіагрупами, а також переддоговірна поведінка ТОВ «Мережа Ланет» у сукупності, за повідомленням окремих Медіагруп, спричинило припинення з ТОВ «Мережа Ланет» договірних відносин. Тобто, дії Медіагрупи щодо дострокового розірвання договорів з ТОВ «Мережа Ланет» вчинялися з урахуванням неналежного виконання останнім зобов'язань за ліцензійними договорами, а не через зловживання Медіагрупами монопольним (домінуючим) становищем.
Доказів зловживання Медіагрупами монопольним (домінуючим) становищем матеріали справи не містять, а Комітет у Листі 25.07.2024р. № 130-26.13/03-7256е обґрунтовано повідомив про відмову в розгляду справи, посилаючись на абз. 1 п. 20 Правил розгляду справи.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.
Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з'ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» не доведено підстав для визнання недійсним та скасування рішення АМК України, викладеного у формі Листа від 25.07.2024р. № 130-26.13/03-7256е. про відмову в розгляді справи за заявою ТОВ «Мережа Ланет» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем медіагрупами « 1+1 Media», «Медіа Група Україна», «StarLightMedia» та «Inter Media Group» (вх. № Комітету 8-01/109-АМ від 07.04.2021). Позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2025 року.
Суддя Ю.О.Підченко