Номер провадження 2-а/754/121/25
Справа №754/1602/25
Іменем України
01 квітня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 (в особі свого представника - адвоката Войтехо Н.О.) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №145 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Оскаржувана постанова була отримана Позивачем 17.01.2025 року. Позивач зазначає, що має статус військовозобов'язаного, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 та своєчасно оновив свої військово-облікові дані, що підтверджується витягом з ВОД із за стосунку «ІНФОРМАЦІЯ_11». Також Позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.5 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07 лютого 2025 року, що підтверджується Довідкою №33/40 від 10.01.2025 року виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не заперечує той фак., що 10.12.2024 року приблизно о 08.30 год. ранку на вул. Ореста Левицького його зупинили представники поліції та ТЦК, які попросили надати військово-обліковий документ та паспорт. Після перевірки зазначених документів, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 сказав, що Позивачу потрібно пройти військово-лікарську комісію, на що Позивач відповів, що не має наразі її проходити, оскільки ним подано заяву на відстрочку. Станом на день зупинки Позивача, а саме 10.12.2024 року, відповіді щодо відстрочки отримано не було. Рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки від мобілізації Позивач забрав особисто лише 07.01.2025 року. Позивач наголошує, що жодних повісток представником ІНФОРМАЦІЯ_1 йому надано не було, а навпаки Позивач просив аби йому надали на місці або надіслали поштою відповідну повістку. Позивач від отримання повістки не відмовлявся. Акт про відмову від отримання повістки Позивачем представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 на місці не складався, текст акту не оголошувався, про необхідність з'явитися 11.12.2024 року о 08:30 год. До ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження ВЛК йому також не повідомлялось. В подальшому, у відділенні поштового зв'язку Позивачем було отримано повістку видану ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1730406 за підписом ОСОБА_3 від 06.01.2025 р. в якій зазначалося, про те, що Позивачу необхідно з'явитися 16.01.2025 о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних. Однак уточнення даних Позивача в ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено не було. Натомість, Позивачу було надано копію акту про відмову в отриманні повістки від 10.12.2024 р., який було складено та підписано начальником групи соціальної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 у присутності свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та копію повістки № BI-40357 виписаної 10.12.2024 р. на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 для проходження військової лікарської комісії. Також, 16.01.2025 р. о 15:00 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідальним виконавцем адміністративного відділення старшим солдатом ОСОБА_7 було складено Протокол без номеру про адміністративне правопорушення щодо дії ОСОБА_1 . В той же час, 07.01.2025 року Позивач особисто з'явився до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання рішення про відмову у наданні відстрочки від мобілізації. Також, 07.01.2025 року Позивач особисто подав до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву на відстрочку від 07.01.2025 р. вх. №П-10391. Таким чином, Позивач ніде не ховався, особисто з'являвся 07.01.2025 р. до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак протягом 24 годин з моменту виявлення особи Позивача, Протокол представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 не складався. При розгляді даної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 мав належним чином всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати усі обставини справи на підставі належних та достатніх доказів та з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його чиненні. Окрім цього, належними доказами доведення відмови Позивача в отриманні повістки та доведення йому Акту відмови від отримання повістки від 10.12.2024 р. є відеозапис, який мав здійснюватися в результаті відео фіксації із застосування технічних приладів та засобів фото- та відео фіксації представником ІНФОРМАЦІЯ_12 ри врученні позивачу повістки, однак зазначені вище відеозаписи при розгляді справи не вивчалися та до уваги не приймалися, посилання на них, як на докази, в оскаржуваній постанові відсутні. Таким чином, Позивач вважає, що оскаржувана постанова була винесена на підставі неналежних доказів. Таким чином, враховуючи усе вищевикладене, Позивач Оскаржувану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням Конституції та Законів України, порушує права, свободи та інтереси Позивача, та підлягає скасуванню.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 року справу передано головуючому-судді Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 30.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12.02.2025 року через «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Войтехо Н.О. надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 13.02.2025 року клопотання представника позивача - адвоката Войтехо Н.О. про витребування у відповідача «інформацію про осіб (ПІБ, звання, місце роботи/служби, посада) в тому числі поліцейських, які входили до складу групи оповіщення, якою було здійснено намагання вручити повістку громадянину ОСОБА_1 начальником групи соціальної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 10 грудня 2024 та витребувати у співробітників поліції копію відеозапису з технічних приладів та засобів відеофіксації якими було здійснено відеофіксацію 10 грудня 2024 року під час вручення повістки громадянину ОСОБА_1 » - задоволено.
24.02.2025 року на електронну адресу суду від представника відповідача -ОСОБА_12 надійшов відзив на позовну заяву в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими, бездоказовими та такими, що не відповідають фактичним обставинам при притягненні позивача до адміністративної відповідальності. Ввжає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, оскільки вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП доведена матеріалами адміністративної справи. При притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем було дотримано усі вимоги законодавства, доказів протиправних дій відповідача позивачем не надано. Відповідач зазначає, що 24.08.2024 позивач отримав повістку про виклик на 27.08.2024 о 08.30 до відповідача, про що власноруч розписався у розписці про отримання повістки. При врученні повістки у позивача була відсутня інформація про проходження ним медичного огляду (ВЛК) та така інформація була відсутня й у системі «Оберіг». Відтак, у відповідача були усі підстави для виклику позивача для уточнення його облікових даних. Позиваче вимоги законодавства про мобілізацію щодо з'явлення до відповідача за отриманою повісткою (викликом) не дотримані. Позивач про причини нез'явлення за отриманою повісткою відповідача не повідомив ні в день неприбуття, ні згодом. Оскільки позивач не повідомив відповідача про причини неявки, а у відповідача не було інформації щодо наявності чи відсутності у позивача поважних причин неявки, відповідач цілком правомірно склав протокол і притягнув до адміністративної відповідальності позивача з моменту його з'явлення - 16.01.2025. Позивачем до позову надані матеріали адміністративного провадження по постанові про адміністративне правопорушення №145 від 16.01.2025, у відповідача інші матеріали, не надані позивачем, відсутні. Ухвалою суду від 13.02.2025 відповідача зобов'язано надати інформацію про осіб, які входили до складу групи оповіщення, в тому числі поліцейські, та витребувати у поліцейських копію відеозапису про вручення позивачу 10.12.2024 повістки. У відповідача інформація, що витребовується судом, відсутня і можливість її отримання/відновлення - відсутня. Відтак, на підставі ч.9 ст. 80 КАСУ відповідач просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
11.03.2025 року через «Електронний суд» від представника позивача - авдаоката Войтехо Н.О. надійшла відповідь на відзив в якій зазначає наступне. У своєму відзиві на позов, представник Відповідача зазначає, що: «При притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем було дотримано усі вимоги законодавства, доказів протиправних дій відповідача позивачем не надано». Однак, обставини та факти порушення Відповідачем норм чинного законодавства України при притягненні Позивача до адміністративної відповідальності викладені у позовній заяві Позивача. Крім того, положеннями ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Також у відзиві на позов, наданому представником Відповідача було зазначено що: «24.08.2024 позивач отримав повістку про виклик на 27.08.2024 о 08.30 год. до відповідача, про що власноруч розписався у розписці про отримання повістки». Однак 24.08.2024 р. Позивач ніякої повістки про виклик не отримував та ніде не розписувався. Та жодних обов'язків з'явитися 27.08.2024 о 08.30 год. до Відповідача у Позивача не виникало. Зазначене вище твердження представника Відповідача є недостовірним, та таким, що не відповідає дійсності та суперечить всім відомим обставинам справи викладеним як зі сторони Позивача так і зі сторони Відповідача та всім наявним у справі доказам. У відзиві на позов, представник Відповідача також стверджує, що: «Позивач про причини нез'явлення за отриманою повісткою відповідача не повідомив ні в день неприбуття, ні згодом.» «Оскільки позивач не повідомив відповідача про причини неявки, а у відповідача не було інформації щодо наявності чи відсутності у позивача поважних причин неявки, відповідач цілком правомірно склав протокол і притягнув до адміністративної відповідальності позивача з моменту його з'явлення - 16.01.2025.» Однак така інформація також не відповідає дійсності. Так у Письмових поясненнях від 16.01.2025 р., які надавалися Позивачам і зазначені у якості додатків у Постанові від 16.01.2025 р. Позивач зазначав, 10.12.2024 р. ніякої повістки йому не вручали та від отримання повістки він не відмовлявся. Отже, причиною, неявки Позивача 11.12.2024 р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці було неналежне оповіщення Позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Позивач неодноразово повідомляв. Однак зазначені вище обставини до уваги прийнято не було. Беручи до уваги все викладене вище у цій відповіді на відзив, з урахуванням викладених у позовній заяві обставин, доводів та підстав позову, просимо задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 відповідно до військово-облікового документу, що сформований від 14.01.2025 року є військовозобов'язаним. Військово-облікові дані Позивачем уточнено вчасно - 22.05.2024 року.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2025/001049943 від 24.01.2025 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено заяву, щодо ухвалення відносно нього рішення про відстрочку від мобілізації, яка була отримана представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 02.10.2024 року, що вбачається із засвідченої копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно повідомлення №19/134 від 04.10.2024 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено рішення про відмову у надані відстрочки ОСОБА_1 згідно його заяви, яке Позивач отримав особисто під розписку 07.01.2025 року.
Відповідно до Акту про відмови в отриманні повістки складеному начальником групи соціальної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 у присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - Позивач ОСОБА_9 відмовився отримувати повістку №ВЇ-40357 від 10.12.2024 року для проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до повістки №1730406 від 06.01.2025 року ОСОБА_1 потрібно було з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 16.01.2025 року о 14:00 год. для уточнення даних.
Згідно Довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №33/40 від 10.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.5 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 року.
16.01.2025 року уповноваженою посадовою особо ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідальним виконавцем адміністративного відділення старшим солдатом ОСОБА_7 було складено протокол без номера відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
16.01.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 145 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . За змістом даної постанови: «Громадянин ОСОБА_1 11.12.2024 р. о 08 год. 30 хв. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці від 10.12.2024 р. від отримання якої відмовився, що підтверджується актом від 10.12.2024 р. чим порушив вимоги ч. 10 ст. І Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене чистиною 3 статті 210-1 КУПАП». Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Законодавчий припис про необхідність мати при собі і пред'являти за вимогою військово-обліковий документ покладає на особу обов'язок отримати такий документ.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо нібито факту відмови Позивача від отримання повістки суд зазначає наступне.
Положеннями п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, що була чинною станом на дату складання Акту) передбачено, що: Військовозобов'язані, які звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_12 з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду визначення придатності до військової служби.
Однак працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 не було враховано той факт, що станом на день зупинки Позивача працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 10.12.2024 р. Позивач не отримав відповіді про розгляд його заяви на отримання відстрочки від мобілізації від 28.09.2024 р., оскільки наручно отримав його аж 07.01.2025 року.
Окрім того, суд критично ставиться до такого доказу як Акт про відмову в отриманні повістки, оскільки у зазначеному Акті не міститься жодних реквізитних даних (номери паспорта, адреси, і так далі) свідків при яких було складено даний акт, окрім того даний Акт є підписаний лише майором ОСОБА_4 , підписи будь-яких інших осіб - відсутні.
В той же час, відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_12 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з ії змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
Також, положення п. 40 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 визначено, що: під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником ІНФОРМАЦІЯ_12 або поліцейським.
Однак, навіть попри витребувані згідно ухвали Деснянського районного суду м.Києва відео докази факту відмови від вручення повістки ОСОБА_1 відповідачем надано до суду не було.
Також, суд критично ставиться до відомостей, які надані представником Відповідача у відзиві на позовну заяву, а саме те, що «24.08.2024 позивач отримав повістку про виклик на 27.08.2024 о 08.30 год. до відповідача, про що власноруч розписався у розписці про отримання повістки». Зазначене вище твердження представника Відповідача є недостовірним, та таким, що не відповідає дійсності та суперечить всім відомим обставинам справи викладеним як зі сторони Позивача так і зі сторони Відповідача та всім наявним у справі доказам.
Щодо повідомлення Позивача ОСОБА_1 про розгляд справи та винесення постанови №145 від 16.01.2025 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притятається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
«Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа».
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 676/752/17. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.
В той же час, Позивача було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16.01.2025 о 14:00 за повісткою №1730406 для уточнення даних.
16.01.2025 р. о 15:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено Протокол про адміністративне правопорушення, з якого, вбачається, що: «розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:20 год. 16 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою м. Київ, вул. Космонавта Поповича, 2-А, кабінет № 52».
Отже, Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за 20 хвилин до розгляду такої справи.
Таким чином Позивача було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУПАП.
Також, суд бере до уваги той факт, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 не було враховано, те що Позивачу від 10.01.2025 року було надано відстрочку від мобілізації, на особливий період на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 року.
В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За вищезазначених обставин суд дійшов висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.01.2025 відносно ОСОБА_1 винесено на підставі матеріалів, складених та розглянутих з істотним порушенням вимог КУпАП, а адміністративного правопорушення позивач не вчиняв, у зв'язку з чим вбачає правові підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
На підставі ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань установи відповідача.
Керуючись ст. 247, 268, 284, 289, 292, 293 КУпАП, ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №145 від 16.01.2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено та підписано 01 квітня 2025 року.
Суддя О.М. Панченко