Справа № 953/7793/24
н/п 2/953/323/25
"31" березня 2025 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Соломонової К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 (первісний відповідач - ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості
У серпні 2024 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в якому просило стягнути заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.06.2023, абонентська плата за період 01.12.2021 по 01.06.2023, технічне обслуговування за період з 01.07.2022 по 01.06.2023.
Позовна заява мотивована тим, що відповідачу належать нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-9, загальною площею 142,5 кв.м., літ "А-5", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює позивач. Відповідач не сплачує рахунки, внаслідок чого виникла заборгованість за спожиту теплову енергію по нежитловим приміщенням.
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 28.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження.
Суд ухвалою від 19.11.2024 задовольнив Підприємства про витребування доказів, витребував з Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відомості щодо наявності / відсутності актового запису про смерть громадянина ОСОБА_2
11.12.2024 від Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції до суду надійшла витребувана інформація, згідно з якою виявлено актовий запис про смерть № 5862 від 22.05.2023, складений на ОСОБА_3 .
Також суд ухвалою від 10.01.2025 задовольнив клопотання Підприємства про витребування доказів задовольнив, витребував у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Хаславської Карини Валентинівни належним чином засвідчену копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2
24.01.2025 від Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хаславської К.В. надійшла витребувана спадкова справа. У матеріалах спадкової справи наявна копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 22.05.2023 серії НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 22.05.2023 складено актовий запис № 5862.
Суд ухвалою від 30.01.2025 задовольнив клопотання Підприємства про заміну сторони її правонаступником у цивільній справі, залучив до участі у справі правонаступника померлого відповідача ОСОБА_2 спадкоємця - ОСОБА_1 .
У судове засідання, призначене на 31.03.2025 учасники справи не з'явились. Позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку йому та його представнику повістки до електронного кабінету.
З вказаного вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, який на час звернення до суду помер (позивач звернувся з позовом у серпні 2024, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Водночас на момент відкриття провадження у справі в матеріалах справи були відсутні відомості про смерть відповідача.
Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц сформував висновок, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позов пред'явлено до померлої особи, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 473/1433/18, постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 274/1484/17, від 09.10.2023 у справі № 688/181/23, від 10.04.2024 у справі № 760/14336/22.
Отже, судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Отже, згідно із сталою судовою практикою Верховного Суду смерть відповідача до відкриття провадження означає відсутність у нього необхідної процесуальної правосуб'єктності для участі у справі. Наслідком відсутності правосуб'єктності є обов'язкове закриття провадження у справі, навіть якщо позивач дізнався про смерть відповідача після відкриття провадження. Після смерті особа не може бути стороною у справі, тому її заміна і правонаступництво неможлива.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд, враховуючи встановлені обставини, а саме, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до звернення позивача до суду, то наявні підстави для закриття провадження у цивільній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
При цьому суд враховує, що вказане положення є імперативним і незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судом та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі, а тому у суду відсутня можливість розгляду позовних вимог до правонаступника у разі наявності такого.
Крім того, за змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У даному випадку, залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, як наслідок потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги до боржника ( ОСОБА_2 ) і вимоги до спадкоємиці боржника мають різні матеріально-правові підстави. При цьому, вимоги до спадкоємців боржника є новими та потребують доказуванню новими обставинами, які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
У своїй практиці ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 08.04.2008, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).
За таких обставин, суд, з урахуванням імперативних приписів процесуальних норм права та усталеної практики Верховного Суду щодо закриття провадження у справі у разі звернення з позовом до особи, яка померла до його пред'явлення, вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України щодо вимог до ОСОБА_2 , навіть з урахуванням помилкового залучення спадкоємиці, оскільки такий недолік може бути виправлений судом самостійно (шляхом закриття провадження у справі).
При цьому суду зазначає, що позивач не обмежений в праві звернутися з позовом до правонаступника (ів) ОСОБА_2 (первісного боржника), у разі наявності таких, з огляду на те, що такий позов обґрунтовується іншими підставами, зокрема, ймовірного успадкування відповідного зобов'язання, що не було підставою позову у цьому провадженні. А тому закриття провадження у цьому провадженні відповідатиме розумному балансу прав усіх учасників справи та дотриманні принципу пропорційності.
Керуючись статтями 2, 25, 47, 55, 255, 259 - 261, 353 - 355 ЦПК України, Суд,
Провадження у справі № 953/7793/24 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Роман ВІТЮК