Справа № 953/2225/25
н/п 2/953/1682/25
"31" березня 2025 р. м.Харків
Київський районний суду м. Харкова у складі:
головуючий - суддя Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання і утримання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання і утримання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
26 березня 2025 року на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку "ВКЗ".
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про недостатність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Питання участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції регулюється ст. 212 ЦПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
За приписами ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Зазначені норми права, передбачаючи можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, висувають певні вимоги до технічних засобів і технологій, які мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, відео- та звукозапис, а також інформаційну безпеку відеоконференції.
Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об'єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку.
Крім того, такий спосіб участі має винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні.
Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Враховуючи відсутність виключних обставин для здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, той факт, що позивач, як вбачається зі змісту заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 26 березня 2025 року, мешкає у м. Харкові (інших відомостей позивач у заяві не вказав), що дає йому можливість безперешкодно дістатись до приміщення Київського районного суду м. Харкова, те, що у Київському районному суді м. Харкова не завжди наявна технічна можливість безперебійного проведення відеоконференції у зв'язку зі значним навантаженням на систему відеоконференцзв'язку, через нестабільну мережу інтернету та перебої в постачанні електроенергії в приміщенні суду, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання і утримання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С.В. Демченко