25 березня 2025 року
м. Київ
провадження №22-з/824/417/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
судді: Желепи О. В., Поливач Л. Д.,
за участю секретаря Марченка М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - Слєпухи Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення
у цивільній справі №755/1272/24
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_3
про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2024 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
22 лютого 2025 року представник позивача - Слєпуха О. С. подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 062 грн та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на переклад долучених до відзиву на апеляційну скаргу письмових доказів, у розмірі 1 100 грн.
14 березня 2025 року від ОСОБА_3 надійшли письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заперечень ОСОБА_3 зазначив, що упродовж розгляду справи в апеляційному суді представником позивача - адвокатом Слєпухою О. С. не було зроблено відповідної заяви про надання доказів понесення витрат протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення. Також вказував, що заявлений позивач розмір витрат на правничу допомогу, зважаючи на те, що аргументи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях тотожні аргументам, викладеним у процесуальних документах позивача, поданих до суду першої інстанції, участь представника в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Просив в задоволенні заяви відмовити.
Представник позивача - Слєпуха О. С. в судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явився. Подав клопотання, в якому просив проводити розгляд заяви без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності відповідача.
Колегія суддів дослідила матеріали справи та дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
В частині першій статті 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, з урахуванням принципу розумності:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
У даній справі, що переглядається:
у відзиві ОСОБА_1 від 17.12.2024 на апеляційну скаргу відповідача, зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та витрат на переклад документів, становить 25 000 грн. Також зазначено, що докази понесення таких витрат будуть надані позивачем протягом п'яти днів після прийняття постанови за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача.
18 лютого 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2024 року залишено без змін;
24 лютого 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Слєпухи О. С. про стягнення з ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 062 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником позивача Слєпухою О. С. до заяви про ухвалення додаткового рішення подані наступні документи: Договір про надання правової допомоги №2023-АСА/1 від 15.12.2023 (далі - Договір), Акт прийому-передачі послуг №2 до Договору від 15.12.2023 (том 4, а. с. 104-107, 110).
Згідно вказаних документів, визначено, що вартість однієї години роботи адвоката становить 4 177 грн. Адвокатом Слєпухою О. С. надані наступні послуги:
1) складання відзиву на апеляційну скаргу (3 годин);
2) складання додаткових пояснень (2 години);
3) підготовка та участь в судовому засіданні (1 година).
Сторони Договору погодили, що кінцевий гонорар адвоката за надання професійної правничої допомоги становить 25 062 грн.
Проте, обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів апеляційному суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника позивача Слєпухи О. С. не містить (том 4, а. с. 90-96). У відзиві на апеляційну скаргу також не наведено обґрунтувань неможливості подання до судових дебатів доказів про понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, а лише вказано, що такі докази будуть подані до суду протягом п'яти днів з дня прийняття постанови.
Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Слєпухи О. С. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зміст заяви про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Щодо вимоги заяви про стягнення інших судових витрат, а саме за переклад документів, то вона також не підлягає задоволенню, оскільки представник позивача просить стягнути з відповідача витрати за здійснений переклад нових доказів долучених до відзиву на апеляційну скаргу, тоді як клопотань про долучення таких доказів до суду не заявляв та відповідно такі докази не долучалися і не досліджувалися судом апеляційної інстанції, що підтверджується протоколом судового засідання (том 4, а. с. 82).
Положеннями пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 246, 268, 270, 389 ЦПК України
Заяву представника ОСОБА_1 - Слєпухи Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 31 березня 2025 року.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
Л. Д. Поливач