21 березня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 754/15030/24
номер провадження: 33/824/765/2025
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Соколова Віктора Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного міста Києва від 03 грудня 2024 року,
Постановою судді Деснянського районного міста Києва від 03 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року. Провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що працівники поліції після його зупинки не змогли пояснити причину такої зупинки і лише на його неодноразові прохання, поліцейські сказали, що він має ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, тремтіння пальців рук, на що він пояснив що тремтіння в нього не має, оскільки він тримає мобільний телефон та теж знімає їх спільну розмову. Вказує, що після цього відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №141052 від 02 жовтня 2024 року (час складання 09 год 08 хв.) та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №141074 від 02 жовтня 2024 року (час складання 09 год 48 хв.).
Вказує, що в оскаржуваному протоколі про адміністративне правопорушення патрульний поліцейський серед ознак сп'яніння зазначив про наявність у нього сухості в порожнині рота, хоча відповідно до відеозаписів з бодікамер поліцейських ними не досліджувалась його порожнина рота. Таким чином, зазначені в протоколі ознаки наркотичного сп'яніння є шаблонними, голослівними та такими, що не перевірялись поліцейськими.
Також зазначає, що після приїзду драйвера, який сів за кермо його автомобіля, вони поїхали до медичної лабораторії «Діла», де він здав аналізи сечі на вміст наркотичних речовин в організмі. Вказує, що через звинувачення його поліцейськими у наркотичному сп'янінні він був знервований, що призвело до відчуття збільшення внутрікровеносного тиску та після приїзду драйвера (водія) він прийняв лікарський засіб «Барбовал», який був йому виписаний лікарем за рецептом від 01 жовтня 2024 року. Відповідно до медичного аналізу лабораторії «Діла» від 02 жовтня 2024 року в його організмі не виявлено будь-яких наркотичних засобів.
Зазначає, що вказані вище протоколи про адміністративне правопорушення були складені відносно нього за ч.2 ст.130 КУпАП. Разом з тим, в матеріалах справи містяться довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики від 07 жовтня 2024 року, в яких він просить суд змінити кваліфікацію адміністративного правопорушення з ч.2 на ч.3 ст.130 КУпАП, за якою передбачене більш тяжке покарання. Вважає, що в разі виявлення судом порушення (невідповідність) кваліфікації адміністративного правопорушення, такий протокол підлягає поверненню до патрульної поліції на дооформлення, однак суддею першої інстанції цього зроблено не було.
Також вказує, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у ч.3 ст.35 Закону України «Про національну поліцію». Верховний Суд неодноразово зазначав, що зупинка транспортного засобу повинна бути законною. При відсутності законності зупинки оформлення притягнення до відповідальності є незаконним, та самостійною підставою для скасування постанови про притягнення до відповідальності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Соколова В.А., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи вказані вимоги закону виконав.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів та є правильним.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, які містять:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №141074 від 02 жовтня 2024 року, згідно з яким встановлено, що 02 жовтня 2024 року о 09 год 23 хв. в місті Києві по вул.Сержа Лифаря (Олександра Сабурова), 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: не природна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на нагрудні камери 472436, 270293. Чим порушив пункт 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.2);
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №141052 від 02 жовтня 2024 року, згідно з яким встановлено, що 02 жовтня 2024 року о 08 год 27 хв. в місті Києві по вул.Сержа Лифаря (Олександра Сабурова), 4, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: не природна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, сухість в порожнині рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на нагрудні камери 472436, 270293. Чим порушив пункт 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. (а.с.36);
письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 жовтня 2024 року, складене о 09 год 28 хв., з якого слідує, що за результатом огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: не природня блідість шкірного покриву обличчя, поведінка що не відповідає обстановці (а.с.5);
письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 жовтня 2024 року, складене о 08 год 35 хв., з якого слідує, що за результатом огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: не природня блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, сухість в порожнині рота (а.с.39);
довідки щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення старшого інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанта поліції Наталії Миколаєнко, з яких вбачається, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 :
- 24 квітня 2024 року вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.130 КУпАП. Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва (справа №754/7078/24) від 14 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено за ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;
- 28 березня 2024 року вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.130 КУпАП. Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва (справа №754/5221/24) від 16 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено за ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
З урахуванням вищезазначеного, старший інспектор просила суд вчинені ОСОБА_1 02 жовтня 2024 року близько 08 год 27 хв. та 02 жовтня 2024 року близько 09 год 23 хв. адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено ст.130 КУпАП, розглядати за ч.3 ст.130 КУпАП (а.с.7, 41);
роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 червня 2024 року у справі №754/7078/24, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. (а.с.11-13, 45-47);
роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року у справі №754/5221/24, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП. Притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн 00 коп.) із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. (а.с.17-20, 51-54);
відеозаписи з нагрудних камер поліцейських №472436, 470293 (а.с.22, 56).
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №141074 від 02 жовтня 2024 року та серії ЕПР1 №141052 від 02 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Вказані протоколи підписані працівниками поліції, які їх склали, та ОСОБА_1 .
Обставини щодо роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та наслідки його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, також підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівник поліції підійшов до водія автомобіля «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , та представився. Водій запитав у працівника поліції причину зупинки, на що отримав відповідь, що його зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», у зв'язку з наявною інформацією про причетність водія до адміністративного правопорушення (08 год 28 хв.). Після встановлення особи водія працівниками поліції було запитано ОСОБА_1 чи проїде він до лікаря - нарколога та повідомлено йому про виявлені ознаки сп'яніння, на що відповіді отримано не було. На повторну пропозицію ОСОБА_1 запитав чи поїдуть працівники поліції до лікаря - нарколога, на що йому відповіли «ну звичайно, ми ж вас повеземо» (08 год 36 хв.). ОСОБА_1 не погоджувався з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння та запитав, що вони від нього хочуть, на що отримавши відповідь, що йому було повідомлено вимогу. Після чого ОСОБА_1 повідомив, що він нікуди не поїде, і що йому потрібно на роботу (08 год 38 хв.). Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 , що йому керувати транспортним засобом не можна, і що він відсторонений від керування транспортними засобами, у зв'язку з наявними ознаками наркотичного сп'яніння. У ОСОБА_1 ще раз було запитано чи проїде він до лікаря - нарколога, на що він відповів «я ж сказав, що я поспішаю на роботу». Надалі працівник поліції повідомив, що ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Працівником поліції знову було запитано у ОСОБА_1 чи пройде він огляд у лікаря - нарколога, на що він відповів, що нікуди не поїде, сказав аби йому писали протокол і все (08 год 35 хв.). Надалі працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , щоб він шукав тверезого водія, оскільки його відсторонено від керування. Потім ОСОБА_1 майже повністю зачинив вікно та щось намагався розповідати. Працівник поліції попросив ОСОБА_1 приспустити вікно для роз'яснення його прав, що надалі і було зроблено (08 год 41 хв.). ОСОБА_1 повідомив, що права йому зрозумілі (08 год 42 хв.). Надалі працівник поліції в-четверте запитав чи проїде ОСОБА_1 до лікаря - нарколога, на що він відповів «ні не поїдемо» (08 год 43 хв.). Працівниками поліції повідомлено, що наразі ними будуть складатися матеріали, що займе певний час, тому вони попросили ОСОБА_1 очікувати та шукати тверезого водія (08 год 44 хв.). Надалі працівниками поліції було оголошено ОСОБА_1 складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення (09 год 12 хв.).
Також з відеозапису вбачається, що після ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом, останній запустив двигун автомобіля, на що працівники поліції попросили його заглушити двигун та йому знову було повідомлено про відсторонення від керування транспортними засобами. ОСОБА_1 запитав чому він відсторонений від керування, на що працівник поліції повідомив, що він відсторонений від керування у зв'язку з наявними ознаками наркотичного сп'яніння, та запропонував заглушити автомобіль, закрити його та іти пішки, або ж звернутися до тверезого водія (09 год 20 хв.). Надалі, коли працівники поліції відійшли від автомобіля «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , та направилися в напрямку свого службового автомобіля, ОСОБА_1 поїхав на своєму автомобілі. Водночас працівники поліції наздогнали та зупинили його автомобіль (09 год 22 хв.). Коли працівники поліції підійшли до автомобіля ОСОБА_1 , то він не відчиняв вікно, хоча працівник поліції неодноразово стукав у вікно та просив його відкрити. Коли ОСОБА_1 все ж трохи відкрив вікно, то працівником поліції було повідомлено, що ними було чітко роз'яснено про його відсторонення від керування транспортними засобами. Також працівниками поліції у ОСОБА_1 було запитано чи поїде він до лікаря - нарколога, проте відповіді він не надав, що було сприйнято працівниками поліції, як відмова від проходження огляду, та ними повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення (09 год 26 хв.). Після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було оголошено його зміст (10 год 07 хв.).
Вказаний вище відеозапис є передбачений ст.251 КУпАП належним засобом доказування, який був оцінений судом у сукупності й логічному взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами та є достатнім для висновку у поза розумний сумнів, що 02 жовтня 2024 року о 08 год 26 хв. та 09 год 23 хв. в місті Києві вул.Сержа Лифаря (Олександра Сабурова), водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Subaru», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Таким чином висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, є правильним і таким, що ґрунтується на матеріалах справи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в оскаржуваному протоколі про адміністративне правопорушення патрульний поліцейський серед ознак сп'яніння зазначив про наявність у нього сухості в порожнині рота, хоча відповідно до відеозаписів з бодікамер поліцейських ними це не досліджувалось, не заслуговують на увагу, виходячи такого.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння і не визначають часових рамок для виявлення таких ознак.
Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про те, що відразу після приїзду драйвера, який сів за кермо його автомобіля, вони поїхали до медичної лабораторії «Діла», де він здав аналіз сечі на вміст наркотичних речовин в організмі, і відповідно до медичного аналізу від 02 жовтня 2024 року в його організмі не виявлено будь-яких наркотичних засобів, суд апеляційної інстанції їх відхиляє, оскільки норма ст.130 КУпАП та положення Інструкції №1452/735 не містять виключень, які б дозволяли водію відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння за наявності підстав для проведення такого огляду, а тому відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за будь-яких обставин тягне за собою складання протоколу про адміністративне правопорушення. Більше того, переглянутий відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції доводить, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння була усвідомленою.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 02 червня 2007 року, ЄСПЛ у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції після його зупинки не змогли пояснити причину такої зупинки і лише на неодноразові прохання ОСОБА_1 , поліцейські сказали, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння, не заслуговують на увагу з таких підстав.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а й тієї особи, яка керує транспортним засобом, але відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.
Отже, обставини законності зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками поліції жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
При цьому, всупереч твердженням в апеляційній скарзі, з переглянутого відеозапису вбачається, що працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 , що його зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», у зв'язку з наявною інформацією про причетність водія до адміністративного правопорушення.
Що стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що вказані вище протоколи про адміністративні правопорушення були складені відносно нього за ч.2 ст.130 КУпАП, однак у довідках від 07 жовтня 2024 року старший інспектор відділу адміністративної практики просить суд змінити кваліфікацію адміністративного правопорушення з ч.2 на ч.3 ст.130 КУпАП, за якою передбачене більш тяжке покарання, а тому ОСОБА_1 вважає, що в разі виявлення судом порушення кваліфікації адміністративного правопорушення, такий протокол підлягає поверненню до патрульної поліції на дооформлення, проте суддею першої інстанції цього зроблено не було, то вони є неспроможними, виходячи з такого.
З протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №141074 від 02 жовтня 2024 року та серії ЕПР1 №141052 від 02 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП. Згідно із доданими до цих протоколів довідками щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення від 07 жовтня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 28 квітня 2024 року та 28 березня 2024 року вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, і він постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 червня 2024 року та, відповідно, постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року, був визнаний винним у вчиненні даних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені обставини на місці не було можливості встановити, у зв'язку з чим старший інспектор відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві ДПП просив суд розглядати протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №141074 від 02 жовтня 2024 року та серії ЕПР1 №141052 від 02 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП.
Враховуючи те, що працівник поліції не вправі після складання протоколу про адміністративне правопорушення редагувати відомості, які викладені в ньому, то суддя першої інстанції обґрунтовано визнав надану поліцією довідку, яка підтверджена постановами суддів Деснянського районного суду міста Києва від 14 червня 2024 року та від 16 травня 2024 року, належним документом про внесення уточнень до складених протоколів про адміністративне правопорушення та взяв їх до уваги.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість особи встановлюється не лише даними протоколу, а й іншими встановленими судом першої інстанції доказами, які, в сукупності з даними протоколів, доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді першої інстанції в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.3 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Деснянського районного міста Києва від 03 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов