Справа № 377/559/24 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2994/2025 Доповідач: ОСОБА_2
24 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_6
обвинуваченого (в режимі ВКЗ з ДУ «Бориспільська виправна колонія (№ 119)») - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12024111150000706 від 20.05.2024 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Славутицького міського суду Київської області від 08 листопада 2024 року,
Вироком Славутицького міського суду Київської області від 08 листопада 2024 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутича Київської області, громадянина України, не одруженого, з базовою середньою освітою, працюючого в ТОВ «Сучасний комунальний сервіс - Енергосервісна компанія» на посаді генерального директора, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Славутицького міського суду Київської області від 03 липня 2020 року за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням частин 1, 2 статті 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без конфіскації майна, ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11.05.2022 звільненого від відбування покарання умовно-достроково на строк 11 місяців 26 днів;
- вироком Славутицького міського суду Київської області від 29 серпня 2023 року за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин;
- вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року за ч. 2 ст. 389 КК України на підставі статей 71, 72 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців 25 днів, ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2024 року відповідно до статті 72 КК України замінено невідбуту частину покарання, призначеного вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року у виді арешту, більш м'яким покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин;
- вироком Славутицького міського суду Київської області від 14 травня 2024 року за ч. 2 ст. 125 КК України на підставі статей 71,72 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 30 (тридцять) днів,
засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
на підставі ч. 1, 2 ст. 71, ст. 72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Славутицького міського суду Київської області від 14 травня 2024 року у виді 1 (одного) року 30 (тридцяти) днів обмеження волі, що відповідно до пп. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, становить 198 днів позбавлення волі, та за сукупністю вироків призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Славутича Київської області, громадянина України, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , з професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , визнаного таким, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,
засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, 19.05.2024 приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибули до приміщення торгової зали магазину «ТРАШ № 142» ТОВ «ТРАШ», що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Привокзальна площа, 5, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, викрали з вітрин торгових прилавків різний продуктовий товар, що належить ТОВ «ТРАШ», чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму 3 477 грн. 35 коп.
Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , кожен вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім цього, 02.07.2024 приблизно о 08 год. 45 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину «ТРАШ-135» ТОВ «ТРАШ», що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Дніпровський квартал, 5, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, з прямим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, викрав з вітрин торгових прилавків різний продуктовий товар, що належить ТОВ «ТРАШ», чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 463 грн. 62 коп.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Вироком Славутицького міського суду Київської області від 08 листопада 2024 року обвинувачення ОСОБА_7 за епізодом вчинення 02 липня 2024 року таємного викрадення майна, належного ТОВ «ТРАШ», повторно, в умовах воєнного стану, виключено із доведеного судом формулювання обвинувачення, оскільки вартість таємно викраденого ОСОБА_7 майна (за епізодом від 02 липня 2024 року) становила 463 грн. 62 коп., тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 3028 грн, а тому суд вважав, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, обвинувачення ОСОБА_7 за епідозом від 02 липня 2024 року підлягає виключенню як таке, що з урахуванням вищенаведеного, не підпадає під кримінально-каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вважає, що призначене судом покарання є несправедливим через його суворість, а тому оскаржуваний вирок підлягає зміні в частині призначеного йому покарання. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд не в повній мірі врахував наявність всіх підстав, що пом'якшують його покарання, а саме: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення при тяжких життєвих обставинах, його молодий вік. Вважає, що наявні всі підстави для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Просив оскаржуваний вирок змінити, призначивши йому за ч. 4 ст. 185 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Вирок в частині засудження ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України учасниками судового розгляду не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення обвинуваченого, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються. Рішення суду в частині доведеності вини ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 185 КК України, а також в частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України та за сукупністю вироківучасниками судового провадження не оспорюється.
Рішення суду в частині доведеності вини ОСОБА_7 та правильності кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 185 КК України учасниками судового провадження також не оспорюється.
Підстав для виходу за межі апеляційної скарги в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про необхідність призначення йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, то вони на думку колегії суддів, є необгрунтованими.
За змістом ч. 1 ст. 69 КК України при наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Відповідно до мотивувальної частини вироку, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, наявність пом'якшуючої покарання обставини, якою суд визнав щире каяття обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання винного, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, однак самовільно залишив військову частину та за місцем несення служби характеризується негативно, за місцем проживання характеризується негативно, в силу положень статті 89 КК України визнаний таким, що не має судимості, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, майнову шкоду потерпілому не відшкодував, а також висновок досудової доповіді Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, згідно з якою існує високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик імовірної небезпеки для суспільства, а тому орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства неможливе.
Так, сукупність даних про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, висновок досудової доповіді дали суду першої інстанції обґрунтовані підстави для призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі строком на 5 років, тобто у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних, які б указували на можливість призначення обвинуваченому покарання у меншому розмірі, ніж призначив суд першої інстанції. На підтвердження такого висновку, колегія суддів звертає увагу на те, що ті доводи, на які посилається обвинувачений як на підставу для зменшення призначеного обвинуваченому покарання, не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дають суду можливість застосувати при призначенні ОСОБА_7 покарання положення ст. 69 КК України.
При цьому, доводи обвинуваченого про наявність трьох обставин, які пом'якшують покарання, а саме активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення при тяжких життєвих обставинах та його молодий вік, колегія суддів вважає безпідставними, адже як вбачається з мотивувальної частини вироку вказані обставини не визнані судом першої інстанції відповідно до ст. 66 КК України як обставини, що пом'якшують покарання. Не вбачає підстав для визнання таких обставин як пом'якшуючих і колегія суддів, адже кримінальні правопорушення були розкриті працівниками поліції, жодних дій, спрямованих на повідомлення обвинуваченим ОСОБА_7 органу досудового розслідування таких обставин вчинення кримінального правопорушення, які б не були встановлені ними, матеріали кримінального провадження не містять, а тому доводи обвинуваченого про наявність активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення колегія суддів вважає безпідставними.
Молодий вік ОСОБА_7 також не можна визнати як обставину, яка пом'якшує покарання, адже сам по собі молодий вік не може бути визнаний як пом'якшуюча обставина, а доводів, яким чином рік його народження вплинув на його здатність до самоконтролю та сприяв вчиненню ним суспільно небезпечних діянь, а відтак знизив його суспільну небезпечність, апеляційна скарга не містить.
Доводи ОСОБА_7 про вчинення ним кримінального правопорушення при тяжких життєвих обставинах колегія суддів також вважає безпідставними та такими, що не можуть бути визнати в цій справі як обставина, що пом'якшує покарання, адже обвинуваченим не наведено, які саме негативні, несприятливі обставини склалися для винного та яким чином вони обумовили вчиненням ним кримінального правопорушення.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість апеляційної скарги обвинуваченого та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вирок Славутицького міського суду Київської області від 08 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому залишає його без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Славутицького міського суду Київської області від 08 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4