Справа №753/15206/24 Головуючий у І інстанції Осіпенко Л.М.
Провадження № 33/824/1335/2025 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
21 березня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою11.07.2024 року о 01 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вул. Здолбунівська та Дніпровська Набережна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком №003518 від 11.07.2024 року. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує на наявність процесуальних порушень, оскільки відеозапис не є безперервним, та не містить інформацію, щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, який погодився пройти даний огляд у лікаря-нарколога та здати відповідні аналізи.
Також зазначає, що на відеозаписі відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом чи здійснював на ньому рух, а тому вважає, що вказаний відеозапис є неналежним та недопустимим доказом.
На апеляційний розгляд особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисник не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені, клопотань про відкладення розгляду до суду апеляційної інстанції не направили.
Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.9-а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння суддя обґрунтував доказами, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 811831 від 21 липня 2024 року (а.с. 1); висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 003518 від 11 липня 2024 року (а.с. 3), рапорті працівника поліції від 11 липня 2024 року (а.с. 4), відеозапису події з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 9).
Доказам по справі суддя надав належну правову оцінку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги на те, що відеозапис не є безперервним, та не містить інформації щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, який погодився пройти даний огляд у лікаря-нарколога та здати відповідні аналіз , є безпідставними.
Так, з дослідженого відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомляє водію ОСОБА_1 про виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння (особа збуджена, нервує, дуже розширені зіниці на темну пору доби, поведінка не відповідає даній ситуації), запропонував проїхати до лікаря-нарколога та роз'яснив наслідки відмови від проходження такого огляду. По приїзду до медичного закладу ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», що підтверджується висновком № 003518 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.07.2024 року, яким встановлено, що 11.07.2024 року ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, а саме під дією стимулятора (кокаїн) (а.с. 3).
Посилання в апеляційній скарзі на не безперервність вказаного відеозапису є необґрунтованими, оскільки відеозапис, містить фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, що тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються дослідженим відеозаписом нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівником поліції перебував поблизу автомобіля з відчиненою дверкою водія, на протязі співбесіди з поліцейським, під час доставляння його поліцейськими до медичного закладу, під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не заперечував факт керування ним автомобілем «VolkswagenPassat» д.н.з. НОМЕР_1 та факт зупинки транспортного засобу під його керуванням в зазначеному у протоколі місці.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків судді про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9-а) ПДР та про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порушень норм процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова є законною.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль