4 березня 2025 року місто Київ
справа № 367/1631/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/7281/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Ірпінського міського суду Київської області у складі судді Кухленка Д.С. від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов обґрунтовано тим, що 15 вересня 2023 року о 14 год. 20 хв. на перехресті вул. Сім'ї Сосніних, 7, з вул. Ак. Корольова сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивачазазнав механічних пошкоджень.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Згідно з висновком № 481/12-23 щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 21 грудня 2023 року, складеного ТОВ "Клевер Експерт", вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 393 615 грн 32 коп.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 станом на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ СК "Вусо".
8 грудня 2023 року страховиком відповідача було виплачено страхове відшкодування в розмірі41 269 грн 11 коп.
Позивач вважає, що різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та страховим відшкодуванням, що становить 352 346 грн 21 коп., повинен відшкодувати відповідач, з вини якого були завдані такі збитки.
Крім цього, протиправними діями відповідача, позивачу було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 50 000 грн. Моральна шкода виразилася у: душевних стражданнях з приводу стану здоров'я, оскільки позивач отримав струс головного мозку; зміні звичайного та усталеного способу життя; втраті автомобіля, який був засобом доходу для позивача та його сім'ї.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 352 346 грн 21 коп., моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., витрати на оплату автотоварознавчого дослідження в розмірі 4 500 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2024 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 32 060 грн 92 коп. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору за матеріальну вимогу в розмірі 320 грн 61 коп., витрати по оплаті висновку в розмірі 4 500 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору за моральну вимогу в розмірі 484 грн 48 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 31 060 грн 92 коп., яка складається з різниці між ринковою вартістю автомобіля до моменту дорожньо-транспортної пригоди (73 330 грн 03 коп.) і страховим відшкодуванням (41 269 грн 11 коп.).
Щодо моральної шкоди, суд встановив, що через пошкодження транспортного засобу позивач зазнав страждань і стресу. Втративши можливість вільно користуватися автомобілем, він був змушений витрачати час і кошти на пересування, поїздки на СТО, до страхової компанії, експертів та інших установ для визначення вартості відновлювальних робіт, що спричинило незручності та втрату часу, який міг бути використаний на сім'ю чи роботу.
При визначенні розміру відшкодування, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд визначив суму, що підлягає до стягнення, в розмірі 20 000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Скаржник зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги звіт № 85-D/13/82 від 15 вересня 2023 року, складений на замовлення ПрАТ СК "Вусо", хоча він є більш аргументованим, деталізованим та містить об'єктивнішу оцінку вартості пошкодженого автомобіля і завданих збитків.
Також скаржник зауважує, що, приймаючи до уваги звіт ТОВ "Клевер Експерт" від 21 грудня 2023 року № 481/12/23, суд не врахував необхідність визначення розміру матеріальної шкоди з урахуванням вартості автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди, яка становила 20 936 грн 67 коп. Відтак сума збитків не могла перевищувати 11 124 грн 25 коп. (77 330 грн 03 коп. (вартість автомобіля до ДТП) - 20 936 грн 67 коп. (вартість автомобіля після ДТП) - 41 269 грн 11 коп. (страхова виплата).
Крім того, скаржник вважає, що стягнута сума моральної шкоди у розмірі 20 000 грн є явно завищеною, оскільки незручності, на які посилається позивач, не спричинили значних душевних переживань. Водночас позивач добровільно відмовився від фінансової допомоги, запропонованої відповідачем на місці ДТП.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2024 року без змін, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.
Позивач ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 25 вересня 2023 року о 14 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вул. Сім'ї Сосніних, 7 з вул. Ак. Корольова, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись другорядною дорогою, не надав дорогу транспортному засобу Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який наближався до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, чим порушив пункт 16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Відповідно до звіту №85-D/13/82 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 5 грудня 2023 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 на замовлення ПрАТ СК "Вусо",ринкова вартість автомобіля Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , до моменту пошкодження становила 64 205 грн 78 коп.; вартість відновлювального ремонту - 478 705 грн 49 коп.; вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 15 вересня 2023 року складає 64 205 грн 78 коп. (том І а.с. 85-99).
У висновку про вартість майна №88-R/13/33/2023-09-15 від 5 грудня 2023 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , зазначено, що ринкова вартість транспортного засобу складає 64 205 грн 78 коп., а ринкова вартість пошкодженого об'єкта оцінки - 20 936 грн 67 коп. (том І а.с. 100-102).
Згідно із звітом про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №481/12-23, складеного 21 грудня 2023 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Клевер Експерт" на замовлення ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 73 330 грн 03 коп.; вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження - 393 615 грн 32 коп.; ринкова вартість автомобіля до моменту ДТП - 73 330 грн 03 коп. (том І а.с. 14-45).
8 грудня 2023 року ПрАТ СК "Вусо", у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , виплатила ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 41 269 грн 11 коп. (64 205 грн 78 коп. (вартість автомобіля до ДТП) - 20 936 грн 67 коп. (вартість автомобіля після ДТП) - 2 000 (франшиза).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків унаслідок порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які вона здійснила або має здійснити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої цієї статті).
Частини перша та друга статті 1166 ЦК України передбачають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе відсутність своєї вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом або іншим об'єктом, використання, зберігання чи утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Стаття 1194 ЦК України передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного покриття завданої шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV). Закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих під час експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) дійшла висновку, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV страховик не зобов'язаний виплачувати страхове відшкодування або якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У другому випадку відповідальність страхувальника обмежується різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування. Покладення обов'язку щодо відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір страхування та сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Як убачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ СК "Вусо" на підставі полісу № 215219725 від 18 червня 2023 року. Ліміт відповідальності становить 160 000 грн, франшиза - 2 000 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю чи майну третьої особи.
Відповідно до статті 30 Закону № 1961-IV, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт визнається економічно необґрунтованим, якщо витрати на відновлювальний ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. У такому разі власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на його евакуацію.
Обидва звіти про оцінку вартості матеріального збитку, що містяться в матеріалах справи, підтверджують, що витрати на відновлювальний ремонт автомобіля Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевищують його вартість до ДТП.
Таким чином, ремонт вказаного автомобіля є економічно необґрунтованим, а отже, транспортний засіб визнається фізично знищеним. Позивачу підлягає відшкодуванню різниця між вартістю автомобіля до та після ДТП.
ПрАТ СК "Вусо" виплатило ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 41 269 грн 11 коп., тобто різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, та за виключенням франшизи (64 205 грн 78 коп. - 20 936 грн 67 коп. - 2 000 грн).
У даному випадку, позивач, серед іншого, не погоджується з визначеною вартістю автомобіля до ДТП та після, а тому належним відповідачем у справі має бути страховик (страхова компанія), оскільки страхова сума повністю покриває ліміт відповідальності ОСОБА_1 .
Враховуючи положення статті 30 Закону № 1961-IV, колегія суддів доходить висновку, що вимога позивача до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди не ґрунтується на законі, а тому задоволенню не підлягає.
Оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу.
Відповідно до частин один - три статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказано, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди.
Оскільки в справі, яка переглядається, шкода позивачу заподіяна саме в зв'язку з настанням страхового випадку, пов'язаного із знищенням його транспортному засобу, отриманням певних тілесних ушкоджень, очевидно, що позивач зазнав і моральних страждань.
Оцінивши глибину таких страждань, їх характер, а також урахувавши принципи розумності та справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди, розмір якої відповідач не спростував.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість розміру моральної шкоди, стягнутого судом першої інстанції є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині стягнення моральної шкоди ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в цій частині не має.
Судові витрати
Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди та ухвалення апеляційним судом в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні таких вимог, та залишення без змін рішення суду в іншій частині, колегія суддів дійшла висновку, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 199 грн 97 коп., а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 480 грн 88 коп.
Оскільки колегія суддів не враховувала звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 481/12-23 від 21 грудня 2023 року як доказ під час розгляду справи та ухвалення рішення, підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат по оплаті звіту відсутні.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у її задоволенні.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2024 року в частині розподілу судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення такого змісту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 199 гривень 97 копійок.
В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2024 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 480 гривень 88 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: