справа № 761/44828/24
провадження № 33/824/939/2025
27 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2024 року у складі судді Глянь О. С., в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особи з інвалідністю 2 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
встановив:
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
26 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2024 року, а справу направити до Шевченківського районного суду міста Києва для дослідження доказів.
Вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою.
Зазначив, що 09.12.2024 ним було подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення в електронному вигляді для залучення свідка та надання пояснення, а також було надано посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи.
Однак суд першої інстанції не дослідив надане клопотання, матеріали в електронному вигляді не надав та не взяв до уваги про те, що він відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
В судовому засіданні 06.02.2025 ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що при виїзді з парковки йому требі було повернути ліворуч. Він увімкнув покажчик лівого повороту, виїжджав з паркомісця на дорогу завширшки 2 метри, з яких 80 сантиметрів займає велодоріжка. Під час виїзду з паркомісця він пропустив два автомобіля, виїхав на 1 метр 60 сантиметрів. Водій ОСОБА_2 , яка стояла позаду, також розпочала рух та своїм переднім бампером в'їхала в його передній бампер.
Після оголошення по справі перерви для виклику в судове засідання свідка, на виклику якого наполягав ОСОБА_1 , в судове засідання 27.02.2025 ОСОБА_1 не з'явився, надіслав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не сповістила.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№178136 від 20 листопада 2024 року, ОСОБА_1 20 листопада 2024 року о 14:01:00 в м. Києві, вул. Леонтовича, 1/27 , керуючи автомобілем Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху та зміною його напрямку, не переконався в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки Renault, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП було завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
До вказаного протоколу надано схему місця ДТП, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 20.11.2024, він 20.11.2024 о 14.01 год. керуючи автомобілем Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Леонтовича в м. Києві в сторону вул. Б. Хмельницького, стоявши з правової сторони на парковці, виїхав на середину проїзної частини та зупинився, тому що перед ним стояв автомобіль, світлофор не працював. Позаду нього зупинився автомобіль марки Renault, державний номерний знак НОМЕР_2 . Автомобілі перед ним розпочали рух, автомобіль Renault також почав рух, зачепивши передній лівий бампер його автомобіля.
Відповідно до письмових пояснень водія ОСОБА_2 , вона 20.11.2024 о 14.00 год. керуючи автомобілем Renault, державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Києві по вул. Леонтовича в сторону Б. Хмельницького, під'їхала і зупинилась в потоці автомобілів перед непрацюючим світлофором. Не помітивши як з правого паркомісця почав виїжджати автомобіль Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , вона почала рух і відбулось зіткнення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, пунктом 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Перед перестроюванням - виїздом з паркомісця, ОСОБА_1 не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників дорожнього руху, в даному випадку водію ОСОБА_2 , яка рухалась в попутному напрямку.
Таким чином, настання наслідків ДТП у вигляді пошкодження транспортних засобів обумовлені порушенням водієм ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР.
Наявність або відсутність вини в діях іншого водія, на якого не було складено протокол про адміністративне правопорушення, судом апеляційної інстанції в межах даної справи не встановлюється. Вказана обставина може бути предметом розгляду суду у разі виникнення цивільно-правового спору.
Направлення матеріалів справи для дистанційного ознайомлення з ними особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, КУпАП України не передбачено.
Суд першої інстанції задовольнив клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, надавши останньому можливість ознайомитись з матеріалами справи в суді, забезпечити участь свідка в судовому засіданні, проте таким правом останній не скористався.
За таких підстав апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Разом з тим, апеляційний суд не може погодитися з висновком місцевого суду щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 605,60 грн.
Як вбачається з наданого ОСОБА_1 суду першої інстанції пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , останній є особою з інвалідністю ІІ групи.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Таким чином, ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ групи, звільняється від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_3 витрат по сплаті судового збору.
Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частин постанови вказівки про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2024 року змінити.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частин постанови посилання на стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 605,60 грн.
Віднести судовий збір за рахунок держави.
В іншій частині постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк