Провадження 33/824/120/2025 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 371/1146/23 Суддя у І інстанції: Капшук Л.О.
24 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
захисника Поліщука С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Поліщука Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Миронівського районного суду Київської області від 28 червня 2024 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштований, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 31 липня 2023 року о 23.40 год. керував транспортним засобом марки «Chevrolet»реєстраційний номер НОМЕР_1 вулицею Соборності міста Миронівка Обухівського району Київської області з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, блідість обличчя).
У порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, чим ухилився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Поліщук С.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Миронівського районного суду Київської області від 28 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст.ст. 245, 251, 266, 280 КУпАП, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», правові позиції Верховного Суду, Інструкцію «Про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 6 листопада 2015 року № 1376, Інструкцію зі застосування підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026, судову практику Європейського суду з прав людини, апелянт вважає, що постанова місцевого суду є незаконною, невмотивованою, безпідставною, судом не надано належної оцінки фактичним обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, в результаті чого дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт звертає увагу на те, що:
- з відеозапису вбачається, що першими діями працівника поліції на початку спілкування з ОСОБА_1 була вимога надати документи, зокрема, посвідчення водія та реєстраційне посвідчення на автомобіль, при цьому не названо жодної підстави такої перевірки, передбаченої ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», причини зупинки транспортного засобу «Chevrolet Еріса» державний номерний знак НОМЕР_1 , та факту порушення водієм положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу. Тобто, як наголошує захисник, з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- у ході спілкування працівником поліції не здійснювався зовнішній огляд ОСОБА_1 для виявлення ознак наркотичного сп'яніння, а останньому названо поліцейським на відстані, що у ОСОБА_1 , нібито, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Проте, на переконання апелянта, не зрозуміло, яким чином поліцейський встановив наявність такої ознаки, тобто, фактично ОСОБА_1 не були повідомлені законні підстави для виконання вимоги пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану саме наркотичного сп'яніння. Вказане, як зазначає захисник, підтверджується матеріалами справи, які містять розбіжності щодо ознак наркотичного сп'яніння, які, нібито, виявлені у ОСОБА_1 , тому що ознаки поліцейськими фактично не встановлювалися, а автоматично записані у процесуальні документи з загального переліку ознак, зокрема, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, блідість обличчя. При цьому на відеозаписі названо тільки розширені зіниці очей, що не реагують на світло;
- в акті огляду на стан сп'яніння та направленні на огляд водія працівником поліції не вказано, у який спосіб (на місці зупинки автомобіля чи у медичному закладі) було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та від якого огляду останній відмовився. У протоколі від 31 липня 2023 року вказано, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився під відеофіксацію на бодікамеру, однак, працівниками поліції не вказано назву медичного закладу, де мав би здійснюватися такий огляд.У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під виливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 липня 2023 року графа «назва закладу охорони здоров'я» - не заповнена, назва медичногозакладу не вказана;
- у протоколі серії ААД № 483549 у відповідній графі зазначено про долучення до цього протоколу лише відеозапису, (при цьому не вказано назву, за допомогою якого пристрою зроблено відеозапис, номер та серію) та направлення, проте, до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшли на 9 арк., що підтверджується матеріалами адмінпрактики. Викладене, на переконання апелянта, вказує на нехтування працівниками поліції вимог Інструкцією від 6 листопада 2015 року № 1376;
- всупереч положенням Інструкції з застосування підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026 до суду скеровані відеозаписи, які не висвітлюють всієї події, є фрагментарними і фіксують лише окремі епізоди події, чим не відтворюють повноти обставин досліджуваної події за участі ОСОБА_1 . Відсутність повного відеозапису подій, на переконання апелянта, свідчить про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис на CD-R диск, що прямо заборонено Інструкцією від 18 грудня 2018 року № 1026. Враховуючи те, що додані до протоколу відеозаписи на CD-R диску змінювалися або редагувалися, на думку сторони захисту, існують сумніви в автентичності оригіналу, у зв'язку з чим додані до матеріалів справи відеозаписи є неналежним та недопустимим доказом по справі;
- з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не відсторонявся від керування транспортним засобом, що суперечить вимогам ст. 266 КУпАП та, на переконання апелянта, спростовує наявність складу та події інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням вищенаведеного, апелянт вважає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та безспірних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки складання матеріалів справи та розгляд справи здійснено з порушенням вимог КУпАП та відповідних підзаконних актів, а, відтак, вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадженняу справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи у судовому засіданні 16 грудня 2024 року та надавши пояснення, у подальшому в судові засідання не з'явився. За повідомленням захисника ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації, на підтвердження чого захисником надані відповідні документи.
Зважаючи на позицію захисника та положення ст. 294 КУпАП, вважається за можливе проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та додатково долучені під час апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у
ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Всупереч доводів апеляційної скарги, суддя місцевого суду в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи дотримався наведених вимог закону.
Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених за результатами розгляду справи обставин, суд послався на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом - автомобілем марки «Chevrolet» підтверджено відеозаписом події. Вказаний факт не заперечується ОСОБА_1 та його захисником. При перевірці документів працівники поліції виявили у водія ОСОБА_1 відсутність документа про реєстрацію транспортного засобу. Уході спілкування з водієм працівник поліції запитав, чи не перебуває ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, та повідомив йому ознаки наркотичного сп'яніння, які вбачає, запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Також суд врахував, що у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 липня 2023 року, зазначено, що у результаті огляду водія ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: розширені зіниці ока, які не реагують на світло, блідість шкіри обличчя. ОСОБА_1 не заперечував пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та відмовився пройти огляд у медичному закладі, не зважаючи на той факт, що поліцейський неодноразово роз'яснював йому порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та наслідки відмови від такого огляду.
Окрім того суд врахував, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 підписав протокол, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» зазначив, що з протоколом не згідний. При цьому, протокол та додані до нього матеріали не містять будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу підстав незгоди зі змістом протоколу. Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні.
На підставі викладеного, суд констатував, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 483549 від 31 липня 2023 року відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції № 1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
Судом також досліджений носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівників патрульної поліції, та акцентовано увагу, що згідно з даними відеозапису працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм працівник поліції виявив та повідомив ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння та неодноразово пропонував останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 поліцейським роз'яснено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та повідомлено про наслідки відмови від проходження такого огляду. Водій ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції та вимоги працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та прослідувати разом з інспектором патрульної поліції до закладу охорони здоров'я з метою проходження такого огляду, відмовився. Суд наголосив на тому, що невиконання вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння може проявлятися, як в активних діях, таких як висловлення відмови, спроба залишити місце події та інше, так і в пасивних, що проявляється у бездіяльності водія стосовно виконання законної вимоги працівника поліції пройти огляд.
За встановленого суд дійшов висновку, що обставини, які зазначені у протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, наданими працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 31 липня 2023 року за участю ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Суд не знайшов підстав вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду, оскільки на відеозаписі зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд визнав сукупність досліджених доказів такими, що підтверджують порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, та вважав доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, оскільки факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння сам по собі утворює склад вказаного адміністративного правопорушення.
Також місцевим судом перевірялись доводи захисника, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, та суд дійшов висновку про їх безпідставність. Так судом враховано, що з відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснювали фіксацію адміністративного правопорушення, який долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що він не є безперервним. Поряд з цим, посилання захисника ОСОБА_1 на те, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, є неналежними доказами, оскільки відеозапис переривається, визнані судом необґрунтованими, оскільки наявним у справі відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно з викладеною у протоколі суті правопорушення, а переривання у часі запису є незначним та не впливає на сприйняття цілісності фіксування правопорушення і дій поліцейських при складанні протоколу. При цьому судом враховано, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, керований ним транспортний засіб був зупинений працівниками патрульної поліції, на їх пропозицію водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Судом також враховано, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він містить інформацію про здійснення відеофіксації події правопорушення на бодікамеру, не зазначення ідентифікаційного номеру цього технічного засобу не є підставою вважати, що протокол не містить відомостей про нього. Той факт, що водій ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, не спростовує факту вчинення ним адміністративного порушення, з огляду на ті обставини, що порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння йому неодноразово був роз'яснений працівником поліції.
При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.
Апеляційний суд погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та враховує, що відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).
На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є:
• запах алкоголю з порожнини рота;
• порушення координації рухів;
• порушення мови;
• виражене тремтіння пальців рук;
• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
• поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
• почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції)
Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, тобто, огляд особи на встановлення стану наркотичного сп'яніння відбувається у медичному закладі.
Таким чином, встановивши, що є підстави вважати, що особа, яка керує таким засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або з ознаками такого стану, передбаченими п. 3, п. 4 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський зобов'язаний висунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і така особа підлягає огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Підсумовуючи наведене, для притягнення особи, яка керує транспортним засобом, до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, у такої особи виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння, та така особа відмовилась від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції наголосив на тому, що був безпідставно зупинений працівниками поліції, десь о 23.55 год. Причини зупинки працівники поліції не повідомили. Однак, називали ознаки наркотичного сп'яніння, проте, безпідставно. Чи вказував він ( ОСОБА_1 ), що не погоджується з такими ознаками, не пам'ятає. Від проходження огляду він не відмовлявся. Спочатку він казав, що не мав бажання, проте, не відмовлявся. На пропозицію поїхати у лікарню відмови не було. Поліцейський запитав, чи бажає він пройти огляд, на що він відповів, що не бажає.
Під час апеляційного розгляду опитаний працівник поліції ОСОБА_3 пояснив, що те, що він пам'ятає, то близько комендантської години був помічений автомобіль «Шевроле» з технічними несправностями. Якщо не помиляється, там була невідповідність лаково-фарбового покриття (бампер був іншого кольору, деформація кузова), та власник вказаного авто неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 130 КУпАП та за невиконання рішення суду. Було прийнято рішення про зупинку даного авто. Підставою було як невідповідність технічного стану автомобіля (не пам'ятає, чи складались з цього приводу документи). Після зупинки водій був повідомлений про проведення відеофіксації. Під час спілкування з водієм в останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, які були доведені до водія. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, але він відмовився. На підставі ст. 32 Закону України «Про поліцію» було проведено поверхневу перевірку, так як було виявлено не один пакет канабісу, приїжджала СОГ. Автомобіль оглядали візуально, дверці не відкривали, авто було закрито. В авто в сумці були виявлені пакети з наркотичною речовиною, як йому здалося, з канабісом. Чи був притягнутий ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, йому невідомо, оскільки це не його компетенція.
За результатами перегляду відеозапису подій встановлено, що працівниками поліції зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 надає поліцейському посвідчення водія у «Дії» та фотознімок реєстраційного документу на транспортний засіб, на що поліцейський робить зауваження, що реєстраційні документи повинні бути бо у документальному виді або в електронному виді. Поліцейський просить відкрити заднє скло, оглядає візуально салон автомобіля. ОСОБА_1 зазначає, що відвозив кума. Поліцейський ОСОБА_1 задає питання, чи вжив ОСОБА_1 наркотичні засоби, бо в останнього сильно розширені зіниці. ОСОБА_1 заперечує вживання таких речовин. На запитання, чи згодний ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря нарколога, ОСОБА_1 відповідає згодою. На пропозицію поліцейського закрити автомобіль, щоб поїхати, ОСОБА_1 каже, що готовий на такий огляд на місці. Поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 , що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться у лікаря нарколога у найближчому медичному закладі, який на даний час знаходиться у м. Рокитне. ОСОБА_1 заперечує, кажучи, що він недалеко від дому. Поліцейський знову говорить про те, що він вбачає у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння. На запитання ОСОБА_1 щодо ознак наркотичного сп'яніння, поліцейський наголошує, що він вже говорив, що сильно збільшені зіниці очей, а також поведінка ОСОБА_1 . Поліцейський знову говорить ОСОБА_1 , щоб останній закрив автомобіль, та вони проїдуть до медичного закладу, на що ОСОБА_1 запитує у черговий раз, на якій підставі. Поліцейський повідомляє, що він вже ОСОБА_1 повідомив. ОСОБА_1 наголошує на тому, що зараз набере свого адвоката. Поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 , що під час оформлення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 має право користуватися послугами адвоката, а на даний момент згідно з п. 2.5 ПДР ОСОБА_1 зобов'язаний пройти огляд на стан сп'яніння, що відмова від проходження такого огляду передбачає адміністративну відповідальність, та ще раз запитує, чи згодний ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога. ОСОБА_1 відмовляється, на що поліцейським роз'яснюється ще раз наслідки відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до положень п. 2.5 ПДР України, а саме тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак, ОСОБА_1 , зазначивши, що це йому зрозуміло, відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння. Поліцейський наголошує, що ОСОБА_1 відсторонюється від керування транспортним засобом, оскільки у водія виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та водій відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, і подальше керування транспортним засобом є неможливим. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, щоб останній закрив автомобіль, що розпочинається складання адміністративних матеріалів. При цьому поліцейський з'ясовує, чи є в автомобілі заборонені речі. ОСОБА_1 заперечує наявність таких речей. ОСОБА_1 комусь телефонує, спілкується по телефону, з'ясовує ПІБ поліцейського. Після цього комусь знову телефонує, повідомляє, що у нього виявили наркотичне сп'яніння, хочуть везти на огляд. Поліцейський робить зауваження з приводу такої поведінки водія та повідомляє, що розпочинається оформлення адміністративних матеріалів, висуває вимогу про те, щоб водій вийшов з транспортного засобу, що у разі невиконання вимог поліції, до водія можуть бути застосовані відповідні заходи. Водій виходить з автомобіля, продовжуючи спілкуватись з кимось по телефону. Водій виходить з автомобіля. На відео зафіксовано, що у водія наліпка над правим оком та синець під оком. На вимогу поліцейського водій надає водійське посвідчення у «Дії» та просить вирішити питання. Йому поліцейські роблять зауваження за таку поведінку. Після цього поліцейський запитує, чи є в автомобілі заборонені речі або наркотичні речовини. ОСОБА_1 заперечує наявність таких предметів.
Обставини, зафіксовані на відеозаписі, знайшли своє відображення у документах, які були складені поліцейськими, а саме,
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 1 липня 2023 року, за змістом якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом без реєстраційних документів на даний транспортним засіб (ас. 10);
- актом огляду на стан наркотичного сп'яніння від 31 липня 2023 року, за змістом якого в ОСОБА_1 виявлені розширені зіниці очей, що не реагують на світло, блідість обличчя; огляд не проводився, від проходження огляду відмовився (ас. 5);
- даними Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 31 липня 2023 року, згідно з якими водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. На направленні міститься підпис ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений (ас. 6).
Наведені докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, об'єктивно узгоджуються між собою, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано поклав досліджені докази в основу своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин.
Під час апеляційного розгляду з пояснень захисника встановлено, що після подій, які зафіксовані на відео, поліцейськими безпідставно був обшуканий автомобіль та викликана слідчо-оперативна група у зв'язку з виявленням якихось предметів. Однак, кримінальне провадження закрито у зв'язку з неправомірними діями поліцейських при зупинці транспортного засобу та подальших дій.
На запит Київського апеляційного суду Обухівською окружною прокуратурою надана відповідь, за змістом якої 1 серпня 2023 року сектором дізнання ВП № 2 Обухівського РУ ГУ НП в Київський області до ЄРДР за № 12023116220000138 внесено відомості за фактом виявлення у ОСОБА_1 наркотичної речовини - канабісу, яке мало місце 1 серпня 2023 року.
27 грудня 2023 року постановою сектору дізнання ВП № 2 Обухівського РУ ГУ НП в Київський області досудове розслідування у даному кримінальному провадження закінчено, кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України.
12 лютого 2024 року постанова дізнавача про закриття кримінального провадження скасована прокурором, досудове розслідування поновлено, кримінальне провадження спрямоване до органу досудового розслідування для проведення необхідних слідчий дій. Станом на 16 січня 2025 року досудове розслідування триває, рішення у провадженні не прийняте (ас. 137-140).
Оцінюючи та аналізуючи докази у справі їх сукупності, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зібраними та дослідженими у справі доказами підтверджується, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, при встановленні у нього поліцейським ознак наркотичного сп'яніння, відмовився на вимогу працівника поліції від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що, всупереч доводів апеляційної скарги захисника, працівником поліції зазначені підстави, з яких був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .
Також відеозаписом спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не здійснювався зовнішній огляд ОСОБА_1 , оскільки відеозаписом підтверджується, що працівником поліції були виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, які неодноразово працівником поліції озвучувались ОСОБА_1 , у т.ч. і на запитання останнього.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що в акті огляду на стан сп'яніння та направленні на огляд водія працівником поліції не вказано, у який спосіб (на місці зупинки автомобіля чи у медичному закладі) було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та від якого огляду останній відмовився, є непереконливими, оскільки в акті чітко зазначено про те, що огляд на стан наркотичного сп'яніння, і що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. З урахуванням вимог законодавства, а також даних, зафіксованих на відеозаписі, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться тільки у медичному закладі.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що у Направленні працівниками поліції не вказано назву медичного закладу, де мав би здійснюватися такий огляд, є слушними, однак, з відеозапису встановлено, що працівником поліції озвучено, що огляд проводиться у найближчій лікарні у м. Рокитне. Окрім того, з огляду на те, що ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження огляду у медичному закладі, не зазначення у Направленні назви лікарні, не впливає на висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених судом першої інстанції обставин.
Не є порушенням вимог ст. 251 КУпАП і долучення до протоколу про адміністративне правопорушення додаткових документів, які не зазначені у протоколі, а саме, роздруківка з «Дії» посвідчення водія ОСОБА_1 , Акт огляду, роздруківка даних щодо особи ОСОБА_1 по базі «Армор», ксерокопія постанови від 1 серпня 2023 року, оскільки на місці оформлення матеріалів такі документи роздрукувати об'єктивно неможливо, надання доказів у справ покладається у даному випадку саме на поліцейських.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що у протоколі зазначено про долучення відеозапису, однак, не вказано назву пристрою, за допомогою якого зроблений відеозапис, номер та серію, то такі недоліки мають місце. Разом з тим, ОСОБА_1 не заперечувались обставини події, зафіксовані на наявних у матеріалах справи відеозаписах, як і не заперечувався перебіг таких подій, які відтворюють достатньо повну картину вчинення ОСОБА_1 правопорушення за встановлених судом першої інстанції обставин.
Також під час апеляційного розгляду, всупереч доводів апеляційної скарги, знайшло своє підтвердження відсторонення ОСОБА_1 у цей день від керуванням транспортним засобом внаслідок виклику СОГ та подальшими слідчими діями.
Встановлені обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я після дослідження відеозапису подій опосередковано підтверджені і самим ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги захисника проте, що за досліджуваних подій вимога поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі не ґрунтувалась на вимогах закону, оскільки у водія були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, а тому і відсутній у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки особа, яка керує транспортним засобом, повинна знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху України, а й свої обов'язки, у тому числі й обов'язок, передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до приписів якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що, у свою чергу, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, висновки судді місцевого суду в оскаржуваній постанові про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Поліщука Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Миронівського районного суду Київської області від 28 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва