Провадження 33/824/958/2025 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 756/13227/24 Суддя у І інстанції: Жежера О.В.
17 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
захисника Белінського В.А.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Белінського Віктора Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 26 вересня 2024 року, близько 21.05 год. в м. Києві по пр. В.Івасюка, 13, керував транспортним засобом марки «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом відмовився, що зафіксовано на камеру поліцейського 476835. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 (а) Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Белінський В.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючи на ст.ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280 КУпАП, п. 22 ч. 1 ст. 92ст. 62 Конституції України, судову практику Європейського суду з прав людини, ст. 17 закону України «Про виконання рішень застосування практики Європейського суду з прав людини», Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, апелянт вважає висновки суду передчасними та такими, що здійснені на припущеннях, що судом не надана належна оцінка повноти перевірки поліцейськими, а також наданими ними до Оболонського районного суду м. Києва доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт вважає, що жоден з доказів незалежної/об'єктивної фіксації подій, й, зокрема, записів бодікамер поліцейських, не містить й достеменно не підтверджує, принаймні, перебування ОСОБА_1 в автомобілі ВАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Будь-якої дії, пов'язаної із встановленням такої можливості, а саме: перебування у транспортному засобі чи відчинений транспортний засіб, наявність у замку запалення чи у ОСОБА_1 ключа до нього, не здійснено, не дивлячись на постійне та планомірне заперечення ОСОБА_1 можливості керування цим транспортним засобом. Хоча працівником поліції згідно з направленням для встановлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 доставлено до відповідного медичного закладу, дії у порядку, визначеному Порядком й Інструкцією, працівниками поліції не здійснено. Сукупно із невстановленням факту перебування й керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на переконання захисника, порушенням факту процедури встановлення стану сп'яніння, а точніше його встановлення у не встановленому для цього порядку, свідчить про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Окрім того, захисник вважає, що Оболонським районним судом м. Києва безпідставно й протиправно проігноровано надані у його розпорядження пояснення ОСОБА_2 , який навів доводи керування саме ним транспортним засобом, дії про що інкриміновано у адміністративній справі ОСОБА_1 .
За наведеним, апелянт вважає безпідставним судове рішення Оболонського районного суду м. Києва 12 грудня 2024 року, а тому наявні підстави для його скасування та закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У доповненнях до апеляційної скарги, поданих захисником на електронну адресу Київського апеляційного суду 9 січня 2025 року, захисник зауважує, що у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнавав, вказуючи, що автомобілем керувала інша особа, на підтвердження чого стороною захисту долучені до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 . Разом з тим, судом не взято до уваги, що під час зупинення працівниками поліції транспортного засобу ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля, що підтверджується дослідженими доказами у справі, зокрема, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
27 січня 2025 року ОСОБА_1 та адвокат Белінський В.А. надали свої пояснення у даному провадженні, однак, у судове засідання 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 та його захисник Белінський В.А., належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, не з'явились, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавали.
24 січня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов лист з УПП у м. Києві, яким повідомлено, що командир взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві старший лейтенант поліції Черниш Р.М. відряджений для несення служби у складі зведеної бригади Департаменту патрульної поліції «Хижак» згідно наказу ДПП 130дск від 1 жовтня 2024 року з 11 жовтня 2024 року по теперішній час.
З огляду на викладене, зважаючи на положення ст. 294 КУпАП, вважається за можливе проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.
Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та захисника Белінського В.А., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відтворивши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп'яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального права.
З провадження у справі та змісту постанови вбачається, що суддя місцевого суду під час розгляду справи:
- вислухав пояснення адвоката Белінського В.А., який зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає, та взазначив, що автомобілем керувала інша особа, на підтвердження чого адвокат долучив до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_1 та письмові пояснення ОСОБА_2 ; просив закрити справу відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що у справі відсутні належні і допустимі докази;
- дослідивши письмові докази у справі та відеозапис,
дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як зазначив місцевий суд, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання адвоката на те, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений неправомірно, оскільки останнім не надано суду належних та допустимих доказів щодо встановлення в діях працівників патрульної поліції порушень при складанні даного протоколу.
Судом не взято до уваги посилання адвоката на ту обставину, що під час зупинення працівниками патрульної поліції транспортного засобу ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля, оскільки дані обставини спростовуються дослідженими доказами по справі, зокрема,відеозаписом із нагрудної камери поліцейського.
Суд критично оцінивпояснення адвоката щодо невизнання ОСОБА_1 вини та вважав, що невизнання вини є способом захисту і спробою уникнути відповідальності за вчинення адміністративне правопорушення.
З таким рішенням суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд.
Так, у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив постанову Оболонського районного суду м. Києва скасувати як таку, що прийнята у зв'язку з неповним дослідженням усіх доказів у справі, провадження у справі закрити у зв'язку за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 зазначив, що транспортним засобом керував його товариш, а він, коли під'їхали працівники поліції, перебував біля автомобіля та справляв природні потреби.
Захисник Белінський В.А., підтримуючи доводи, викладені в апеляційній скарзі та у доповненнях, просив взяти до уваги, що автомобілем ОСОБА_1 не керував, а керував товариш ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , пояснення якого містяться у матеріалах справи. Суд першої інстанції безпідставно не прийняв їх до уваги. Просив врахувати, що у день досліджуваних подій у ОСОБА_1 у зоні бойових дій поранили сина, і сам ОСОБА_1 перебував у такому стані, що не міг керувати автомобілем. У ОСОБА_1 навіть ключів не було від автомобіля. ОСОБА_2 не має змоги особисто надати пояснення у суді апеляційної інстанції, оскільки проходить військову службу у зоні бойових дій. Судового рішення за ст. 126 КУпАП наразі ще немає, провадження перебуває на розгляді в Оболонському районному суді м. Києва.
Всупереч доводам апеляційної скарги невиконання ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху доводиться доказами у справі, дослідженими як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, а саме:
- даними відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, який розпочинається о 21:13:40 26 березня 2024 року та з якого вбачається, що працівники поліції перебувають у службовому автомобілі, який рухається з увімкненими проблисковими маячками за автомобілем, та зупиняється за вказаним автомобілем, в якому горять габаритні вогні. З автомобіля вибігла невідома особа та побігла у невідомому напрямку, а з водійського сидіння вийшов чоловік, який також намагався одразу піти. Поліцейський зробив зауваження, представився, на що водій одразу став поводити себе агресивно, казав, що йому треба справити природну потребу. У водія були потуги на блювоту, поліцейський озвучив, що водій перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння. На запитання, як звати водія, останній відповів: «Мене - ОСОБА_3 , по-батькові - не важно». На запитання, чи є у водія посвідчення водія, останній відповів, що немає. На запитання:«А як Ви їздите за кермом?», водій запитав: «За яким кермом?». Поліцейський сказав, що є докази тому, що водій перед зупинкою порушив Правила дорожнього руху, проїхавши на червоний сигнал світлофора. Водій сказав, що на червоний сигнал він не їхав. Поліцейський зробив зауваження водію щодо його неналежної поведінки та попередив, що у разі неприпинення таких дій транспортний засіб поїде на евакуаторі. Поліцейський запропонував цьому чоловікові прослідувати до їх службового автомобіля, на що водій відповів: «Я нікуди не піду. Ви мене тут зупинили. …. що далі?» Ні паспорта, ні свідоцтва на транспортний засіб у водія не виявилось. Поліцейський знову представився, попросив водія вести себе адекватно, знову висунув вимогу пред'явити документи, на що водій, яким виявився ОСОБА_1 , відповів, що документів немає, автомобіль не його, і він на ньому не їхав. Поліцейський попередив, що якщо водій не буде співпрацювати, то буде доставлений до Оболонського УП. У розмові з поліцейськими водій вів себе неадекватно, сперечався з поліцейськими, поведінка була агресивною. На чергове запитання поліцейського щодо анкетних даних водія, останній відповів, що його прізвище надто знайоме, щоб його озвучувати, проте, все ж назвався - ОСОБА_1 . Дані водія працівником поліції перевірені за базою АРМОР. На запитання поліцейського, кому належить автомобіль, ОСОБА_1 сказав, що його, потім сказав, що не його, додавши, що його сина «сьогодні накрило, 300, так що?» Заспокоюючи ОСОБА_1 , поліцейський запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, у протилежному разі до ОСОБА_1 за його поведінку будуть застосовані кайданки, на що ОСОБА_1 став висловлюватися у бік поліцейських нецензурною лайкою. Згодом, заспокоївшись, надав свій телефон, щоб поліцейський перевірив, чи є мобільний застосунок «Дія» в телефоні, проте його не виявилось. Поліцейський запитав, чи є тверезий водій, на що ОСОБА_1 сказав, що автомобіль ніхто чіпати не буде, транспортний засіб заберуть на наступний день. Підійшли знайомі ОСОБА_1 , які озвучили, що у останнього поранило сина, що документи на транспортний засіб є, що автомобіль не перебуває у розшуку, а автомобіль належить подрузі ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції, чи буде ОСОБА_1 проходити тестування за допомогою приладу «Драгер», останній запитав: «А навіщо?», при цьому використовуючи ненормативну лексику. Казав, що не їхав, потім сказав, що «вже приїхав». На запитання поліцейського, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на місці, останній сказав, що не буде. На уточнюючи питання, чи відмовляється ОСОБА_1 від проходження огляду на місці та у лікаря-нарколога, останній підтвердив це. Потім додав, що за кермом він не був, відмовляється проходити тест на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 поінформований поліцейським, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння буде складений протокол про адміністративне правопорушення. Товариши, які перебували з водієм в якості пасажирів та, побачивши працівників поліції, побігли у невідомому напрямку, повернулись до місця зупинки транспортного засобу. На запитання працівника поліції, чому вони втікали, один з чоловіків повідомив, що побіг за ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , який став поводити себе неадекватно, на зауваження працівників поліції не реагував, а один з його товаришів сказав, що така його поведінка обумовлена станом алкогольного сп'яніння. Надалі працівники поліції займались оформлення та складанням матеріалів справи про адміністративне правопорушення. На запитання працівника поліції ОСОБА_1 відповів, що у нього відсутнє посвідчення водія, яке він не відновлював після певних подій. Друзі ОСОБА_1 повідомили, що у нього не має зовсім ніяких документів, що ОСОБА_1 - двічі судимий, що до лікаря-нарколога вони звернуться самостійно. Після оформлення та складання належних документів ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду, де у запропонованих графах проставив свій власноручний підпис, написав про свою незгоду, при цьому не перестаючи виражатися ненормативною лексикою. Водій був попереджений про відсторонення від керування транспортним засобом, а друзі ОСОБА_1 підтвердили, що не пустять його за кермо. ОСОБА_1 сказав, що все зрозумів.
Інший відеозапис, наявний на другому DVD-диску, відтворює ту ж хронологію подій за участю ОСОБА_1 , зафіксовану з бодікамери іншого працівника поліції.
З інших відеофайлів, наявних на другому DVD-диску, на яких зафіксована проїзна частина дороги по вул. Малиновського, 34, вул. Йорданська, 16, вул. Йорданська, 28, неможливо у категоричній формі ідентифікувати, що на означених відеозаписах зафіксований саме автомобіль ОСОБА_1 ;
- даними Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координація рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду на стан сп'яніння - відмова (ас. 5);
- даними Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 , у якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координація рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, направлявся до закладу охорони здоров'я - КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» (ас. 4);
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3140607 від 26 вересня 2024 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 26 вересня 2024 року о 21:45:53 у м. Києві по пр-ту Володимира Івасюка (Героїв Сталінграда), 13-А, керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. (ас. 6).
За наслідками подій уповноваженою на те особою складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 137502 від 26 вересня 2024 року, зміст якого відповідає встановленим обставинам вчинення ОСОБА_1 правопорушення та вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій; у ньому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів) та дії водія щодо ухилення від огляду на стан сп'яніння; є вказівка на порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас. 1).
Суд апеляційної інстанції, повторно дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, відеозапис досліджуваних подій, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , який керувавтранспортним засобом, не виконав вимогу працівника поліції про проходження у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про порушення останнім п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що і передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Основним доводом апеляційної скарги є те, що записами бодікамер поліцейських не зафіксовано й достеменно не підтверджено перебування ОСОБА_1 в автомобілі ВАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , як і керування ним транспортним засобом, а також те, що судом першої інстанції безпідставно й протиправно проігноровано надані у його розпорядження пояснення ОСОБА_2 , який навів доводи керування саме ним транспортним засобом.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції такі доводи вважає безпідставними, оскільки з дослідженого відеозапису, який був предметом дослідження як судом першої, так і апеляційної інстанції, вбачається, що працівники поліції з увімкненими проблисковими маячками їхали за автомобілем, який незабаром зупинився і з водійського сидіння одразу вийшов ОСОБА_1 . У розмові з поліцейським ОСОБА_1 озвучував: «..Ви мене тут зупинили..». Жоден з друзів ОСОБА_1 , які після зупинки транспортного засобу спочатку втекли з місця, проте через деякий час повернулись, не озвучував про те, що транспортним засобом керував не ОСОБА_1 , а інша особа, у тому числі, ОСОБА_2 . Товариши ОСОБА_1 виправдовували його поведінку та перебування у стані алкогольного сп'яніння тим, що син ОСОБА_1 отримав поранення, а тому останній і перебуває у такому стані та поводить себе агресивно, не реагуючи на зауваження працівників поліції.
Окрім того, суд апеляційної інстанції критично оцінює пояснення третьої особи - ОСОБА_2 , долучені до матеріалів справи у суді першої інстанції (ас. 12-14), у яких ОСОБА_2 зазначає, що на час прибуття працівників поліції ОСОБА_1 перебував неподалік у кущах, справляючи свої фізіологічні потреби, звідки його було витягнуто за руки працівниками УПП та відведено до автомобіля, оскільки такі пояснення йдуть у розріз з дослідженим відеозаписом. Окрім того, ОСОБА_2 , який одразу після зупинки транспортного засобу, зі своїм товаришем (Андрієм) одразу побіг у невідомому напрямку, і не міг бачити всіх обставин подій, з огляду на що суд апеляційної інстанції вважає такі пояснення ОСОБА_2 , як спробою допомогти ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності за вчинене.
Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію ОСОБА_1 та його захисника про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки судді місцевого суду у постанові від 12 грудня 2024 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги з доповненнями, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника Белінського Віктора Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 а за ч. 1 ст. 130 КУпАП -залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва