20 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/8076/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 - не з'явилася
відповідача: Головне управління ДПС у Закарпатській області -представник Маланій Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області , яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
1 . Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву та відкрити провадження.
2. Прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
3. Визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення - рішення №4492058/07-05 від 20.05.2024 р.
4. Судові витрати пов'язані з розглядом адміністративної справи, прошу стягнути згідно Закону.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2024 року ОСОБА_1 отримала податкові повідомлення - рішення від 18.04.2024 p. №163589-2409-0705-UA21020110000091104, від 18.04.2024 р. № 163588-2409-0705-UA21020110000091104 та №4492058/07-05 від 20.05.2024 р. Зазначені податкові повідомлення-рішення, стосуються обов'язку сплати земельного податку з фізичних осіб а також податку на доходи фізичних осіб. Зазначає, що позивач є пенсіонером за віком, у зв'язку з чим знаходиться на державному утриманні як непрацездатна особа з єдиним джерелом доходу у вигляді пенсії, і вважає, що не має обов'язку сплачувати податок з доходу , оскільки діючим законодавством пенсія не оподатковується.
Листом ГУ ДПС у Закарпатській області 17320/6/07-16-24-08/1552242429 від 25.10.2024 р. позивача було повідомлено про неможливість звільнення від сплати земельного податку як пенсіонера за віком, на земельну ділянку (пай). Разом з цим, позивач не згідна з позицією ГУ ДПС у Закарпатській області та вважає податкове повідомлення - рішення №4492058/07-05 від 20.05.2024 p., протиправним та незаконним, у зв'язку з чим вимушена звернутись за захистом порушених прав до суду.
24 грудня 2024 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження , якою зобов'язано Головне управління ДПС у Закарпатській області надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали: всі матеріали, на підставі яких винесено оскаржуване ППР та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
31 грудня 2024 року на виконання вимог ухвали від 24 грудня 2024 року, Головне управління ДПС у Закарпатській області надало копію розрахунку, корінця податкового повідомлення-рішення, списку рекомендованих листів №03102024, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та трекінг №0600968815161.
08 січня 2024 року від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшов відзив на позов. Відповідно до якого зазначено, що ГУ ДПС у Закарпатській області не погоджується із вимогами позову, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Так зазначено, що згідно з Державними актами на право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок з цільовим призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» площею 1,5000 га за адресою Закарпатська область, м. Виноградів та 0,1000 га за адресою Закарпатська область, Виноградівський район, с. Букове. За вказані об'єкти нерухомого майна ГУ ДПС у Закарпатській області 20.05.2024 року прийняло податкове повідомлення-рішення по мінімальному податковому зобов'язанню №4492058/07-05 про визначення ОСОБА_1 податкових зобов'язань за звітній період 2023 року в сумі 1308,86 грн.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Відповідно до норм Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються інваліди I та ІІ групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери за віком, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 року №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. ГУ ДПС у Закарпатській області зазначає, що п. 281.1 ст. 281 ПКУ не регулює порядок та підстави нарахування мінімального земельного податкового зобов'язання і, відповідно вказані пільги не поширюються на ці правовідносини. Позивачу визначена сума мінімального податкового зобов'язання, як власнику двох земельних ділянок з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не земельного податку на вищезгадані земельні ділянки.
20 січня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого зазначено, що відповідно до пенсійного посвідчення позивач є пенсіонером за віком та отримує пенсію. Отже, позивач відноситься до податкових пільгових категорій громадян. Відповідно до пп. 281.1.3 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються пенсіонери (за віком). Відзив на позовну заяву містить посилання на розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання, який доданий до відзиву, однак не підписаний уповноваженою особою, без відмітки печатки ГУ ДПС у Закарпатській області, не завірений належним чином, без дати складання (формування). Також, звертає увагу на той факт, що до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №4492058/07-05 від 20.05.2024 p., вказаний розрахунок додано не було, у зв'язку з чим відповідач не може посилатися на цей документ в якості доказу підтвердження обставин відзиву.
Крім того зазначає, що корінець, що доданий до відзиву, не містить відмітки про отримання, надсилання чи вручення податкового повідомлення-рішення №4492058/07-05 від 20.05.2024 р. Тобто, відповідачем не було дотримано вимог ст.58.1.1 ПК України, а відтак процесуальні порушення не можуть виправлятись судом, під час розгляду адміністративного позову, по суті. Ця обставина тягне за собою недопустимість та недостовірність розрахунку, що доданий до відзиву, вже після відкриття судом провадження у справі і позивачу його зміст не був відомий взагалі (про що наголошувалась увага в позовній заяві). При цьому, також відзначає, що саме податкове повідомлення - рішення №4492058/07-05 від 20.05.2024 p., не містить посилань на детальний розрахунок податкового зобов'язання і такий не було додано до податкового повідомлення - рішення №4492058/07- 05 від 20.05.2024 p., і його не було отримано позивачем разом з податковим повідомленням - рішенням. Податковий період, за який нараховано мінімальне податкове зобов'язання податковим повідомленням - рішенням №4492058/07-05 від 20.05.2024 p., є 2023 рік. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позову з підстав зазначених у відзиві.
Позивача в судове засідання не зявилася. У відповіді на відзив просила розглядати справу у її відсутності.
Обставини встановлені судом
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №640346 , ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» площею 1,5000 га за адресою Закарпатська область, м. Виноградів.
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №640347 , ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» площею 0,1000 га за адресою Закарпатська область, Виноградівський район, с. Букове.
За вказані об'єкти нерухомого майна ГУ ДПС у Закарпатській області 20.05.2024 року прийняло податкове повідомлення-рішення по мінімальному податковому зобов'язанню №4492058/07-05 про визначення ОСОБА_1 податкових зобов'язань за звітній період 2023 року в сумі 1308,86 грн.
Вказане вище податкове повідомлення - рішення №4492058/07-05 від 20.05.2024року, отримано позивачем 08.10.2024 р. , що стверджується трекінгом "Укрпошти" .
Як зазначено в податковому повідомленні - рішенні Відповідача №4492058/07-05 від 20.05.2024року, розрахунку до нього контролюючим органом у відповідності до повноважень, передбачених підпунктом 54.3.3. пункту 54.3 статті Податкового кодексу України Позивачу була визначена сума мінімального податкового зобов'язання, передбаченого п.170.14 ст.170 Податкового кодексу України .
Нарахування платнику проведено на підставі рішення Виноградівської міської ради від 15.12.2022 року №877 та згідно інформації щодо нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі в розрізі областей станом на 01.01.2022 року.
05 жовтня 2024 року позивач звернулася до ГУ ДПС у Закарпатській області із заявою про скасування зокрема податкового повідомлення - рішення №4492058/07-05 від 20.05.2024року, оскільки позивач являється пенсіонером за віком та має відповідну пільгу від сплати земельного податку.
Листом від 25.10.2024 року ГУ ДПС у Закарпатській області повідомлено позивача, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних ділянок (паїв). Пільга до обраних земельних ділянок застосовується з урахуванням вимог п.284.2 ст.284 ПКУ.
Мотиви та норми права застосовані судом
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено положеннями Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до пункту 12.3. статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно підпункту14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Обов'язок зі сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності (користування) відповідною земельною ділянкою.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30.11.2021 №1914-IX до Податкового кодексу України було внесено цілий ряд доповнень, зумовлених особливостями визначення мінімального податкового зобов'язання платників податку-власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
Цей Закон набув чинності з 01.01.2022 року.
Відповідно до пп. 14.1.114-2 Податкового кодексу України: мінімальне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/ або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Тобто з 01.01.2022 року внесено певні доповнення щодо особливостей оподаткування доходів фізичних осіб - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
Відповідно до п. 64 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов'язання, є 2022 рік.
Відповідно до п.п.170.14.1. п.170.14 ст. 170 Податкового кодексу України для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку - фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі - податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що передбачено п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 14.1.72 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
За положеннями статі 286.5 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня.
Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Перелік категорій фізичних осіб - власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Відповідно до норм Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються інваліди I та ІІ групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери за віком, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 року №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачено для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більше 2 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більше 0,25 га, у селищах - не більше 0,15 га, у містах - не більше 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га;
- для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Суд зазначає, що , вказана правова норма не регулює порядок та підстави нарахування мінімального земельного податкового зобов'язання і, відповідно вказані пільги не поширюються на ці правовідносини.
Натомість, позивачу нарахована сума мінімального податкового зобов'язання (позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків та збору) відповідно до статті 170 ПК України, як власнику двох земельних ділянок з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не земельного податку на вищезгадані земельні ділянки.
Разом з тим статтею 38-1 ПК України прямо розмежовано правила (формули) визначення мінімального податкового зобов'язання як щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, так і щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена.
Положенням підпункту 170.14.3 пункту 170.14 ст.170 ПК України визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
При обчисленні мінімального податкового зобов'язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.
При обчисленні мінімального податкового зобов'язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючим органом з урахуванням вимог, встановленим пунктом 271.2 статті 271 ПКУ.
Тобто, інформацію про наявність чи відсутність грошової оцінки земельної ділянки контролюючі органи отримують з Державного земельного кадастру
Відповідно до пп. 38-1.1.2 пункту 38-1.1 статті 38-1 ПКУ:
Мінімальне податкове зобов'язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО x S x К x М / 12,
де:
МПЗ - мінімальне податкове зобов'язання;
НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку,встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;
S - площа земельної ділянки, гектарах;
К - коефіцієнт, що становить 0,05;
М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності,оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Відповідно до п.67 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов'язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38- 1 цього Кодексу, застосовується із значенням 0,04.
Нарахування платнику проведено на підставі рішення Виноградівської міської ради від 15.12.2022 року №877 та згідно інформації щодо нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі в розрізі областей станом на 01.01.2022 року.
Безспірно, відповідно до вимог підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України таке податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Тобто, спірне податкове повідомлення - рішення щодо визначення спірних мінімальних податкових зобов'язань за 2023 рік підлягало врученню (надсиланню) Позивачу до 1 липня 2024 року.
Судом встановлено та визнається сторонами, що таке спірне податкове повідомлення - рішення щодо визначення спірних мінімальних податкових зобов'язань за 2023 рік Позивачу було вручено лише 08.10..2024 року, тобто з порушенням вимог підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України.
Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи Позивача, що порушення контролюючим органом строків вручення податкового повідомлення-рішення є підставою для його визнання протиправним та скасування.
Позивач не врахував, що приписами підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України прямо передбачено, що таке річне податкове зобов'язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня.
Більш того, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату річного податкового зобов'язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів
Таким чином оскаржуване податкове повідомлення - рішення №4492058/07-05 від 20.05.2024 р., яким ОСОБА_1 , як власнику як власнику двох земельних ділянок з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначено мінімальне податкове зобов'язання в розмірі 1308,86 грн., прийняте на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах повноважень контролюючого органу та із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування і задоволення позову - відсутні.
Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд
1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 березня 2025 року