19 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/8133/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивач - не з'явився,
представник відповідача - Тегза А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.04.2024 р. №2164724-2409-0705-UА21020110000091104, повідомлення-рішення від 29.04.2024 р. №2164725-2409-0705-UА21020110000091104.
В обґрунтування позову зазначив, що у жовтні 2024 року на адресу позивача надійшов лист ГУ ДПС у Закарпатській області та податкові повідомлення-рішення від 29.04.2024 №2164724-2409-0705-UА21020110000091104, №2164725-2409-0705-UА21020110000091104 зі сплати земельного податку з фізичних осіб. На переконання позивача такі податкові повідомлення-рішення є протиправними з огляду на те, що позивач є пенсіонером за віком, має визначену 2-гу групу інвалідності, знаходиться на державному утриманні як непрацездатна особа та має право на пільги щодо сплати земельного податку. Позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень. Однак листом ГУ ДПС у Закарпатській області №17602/6/07-16-24-08/2234211850 від 01.11.2024 позивача було повідомлено про неможливість звільнення від сплати земельного податку до 01.01.2025 року, оскільки застосування пільги за 2024 рік є неможливим.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Відповідач подав відзив, в якому вказав, що згідно інформаційно-комунікаційних систем ДПС України Маляр Ю.Ю. є власником земельних ділянок з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житл. будинку, господ. будівель і споруд (міста-не більше як 0,10 га)» площею 0,06 га за адресою: Виноградів, та площею 0,0798 га за адресою: АДРЕСА_2 . За вказані об'єкти нерухомого майна 29.04.2024 ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло податкові повідомлення-рішення № 2164724-2409-0705- UA21020110000091104 та №2164725-2409-0705-UA21020110000091104 про визначення ОСОБА_1 податкових зобов'язань із земельного податку з фізичних осіб за звітній період 2024 року. Позивач звернувся із заявою про надання пільги щодо сплати земельного податку до ГУ ДПС у Закарпатській області - 17.10.2024. У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду. Отже, пільга щодо сплати земельного податку буде застосована щодо ОСОБА_1 з 01.01.2025 року. З огляду на вказане вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказує, що посилання відповідача на положення ст.281.4 ПК України є некоректним, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.04.2024 №2164724-2409-0705-UA21020110000091104, №2164725-2409-0705-UA21020110000091104 у своєму змісті не містять детального розрахунку суми податку з урахуванням бази оподаткування, тобто формули та числових даних (із роз'ясненнями значень), з яких відповідач виводив суму земельного податку, в тому числі не містять даних щодо наявності у позивача права власності на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку, а також дату виникнення права власності на вказані земельні ділянки. Перераховані документи не були додані відповідачем до відзиву. Отже, відповідачем не доведено обов'язку позивача подавати заяву про застосування податкової пільги до 01 травня поточного року, як це визначено у ст.281.4 ПК України, а тому, посилання у відзиві в цій частині є безпідставними. Крім того, відповідачем не було дотримано строку надсилання податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 19 лютого 2025 року закрито пiдготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, просила суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житл. будинку, господ. будівель і споруд (міста - не більше як 0,10 га)» площею 0,06 га за адресою: м. Виноградів, та площею 0,0798 га за адресою: АДРЕСА_2 .
За вказані об'єкти нерухомого майна 29.04.2024 ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло податкові повідомлення-рішення № 2164724-2409-0705-UA21020110000091104 та №2164725-2409-0705-UA21020110000091104 про визначення ОСОБА_1 податкових зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб за звітній період 2024 року.
05 жовтня 2024 року позивачем подано заяву про скасування податкових повідомлень-рішень, в якій ОСОБА_1 вказав, що є особою з другою групою інвалідності і має пільги зі сплати земельного податку.
Листом Головного управління ДПС у Закарпатській області №17602/6/07-16-24-08/2234211850 від 01.11.2024 повідомлено позивача, що пільга щодо сплати земельного податку ОСОБА_1 буде застосована з 01.01.2025 року.
Позивач із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.
Відповідно до пункту 12.3. статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 14.1.72 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
За положеннями статі 286.5 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня.
Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПК України передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПК України.
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Водночас податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 ПК України).
Перелік категорій фізичних осіб - власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПК України, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Відповідно до норм Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються інваліди I та ІІ групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери за віком, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 року №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачено для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПК України, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більше 2 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більше 0,25 га, у селищах - не більше 0,15 га, у містах - не більше 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га;
- для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПК України).
Крім того, п. 281.4 ст. 281 ПК України передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПК України, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПК України, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі - заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Пунктом 281.5 ст. 281 ПК України встановлено, що якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПК України, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПК України та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, пільга по земельному податку почне застосовуватися з наступного податкового (звітного) року, якщо фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подала контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком) тощо) невчасно: після 01 травня поточного року - якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька; після завершення 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/ або права власності - якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житл. будинку, господ. будівель і споруд (міста-не більше як 0,10 га)» площею 0,06 га за адресою: Виноградів, та площею 0,0798 га за адресою: АДРЕСА_2 .
За вказані об'єкти нерухомого майна 29.04.2024 ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло податкові повідомлення-рішення № 2164724-2409-0705-UA21020110000091104 та №2164725-2409-0705-UA21020110000091104 про визначення ОСОБА_1 податкових зобов'язань із земельного податку з фізичних осіб за звітній період 2024 року.
Суд при вирішенні даної справи наголошує, що п. 281.4 статті 281 ПК України визначено, що якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 цієї статті, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі - заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
При цьому позивач як власник декількох земельних ділянок одного виду використання звернувся із заявою про надання пільги щодо сплати земельного податку до ГУ ДПС у Закарпатській області лише 17.10.2024, доказів протилежного матеріали справи не містять.
З огляду на вказані обставини, суд погоджується з твердженнями відповідача, що пільга по сплаті земельного податку може бути застосована тільки з наступного податкового (звітного) періоду, а саме: 01.01.2025.
Враховуючи наведене, суд робить висновок, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому повністю відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 КАС України, внаслідок чого позовна заява не підлягає задоволенню.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем порядку формування та направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то суд зазначає, що рішення було направлено на податкову адресу позивача та отримано останнім у жовтні 2024 року.
В силу приписів пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пункту 287.9 статті 287 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (пункт 287.10 статті 287 ПК України).
Таким чином, несвоєчасність надіслання (вручення) податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб не має наслідком скасування таких, а лише звільнення позивача від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. Саме ж податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах 1095 днів.
При цьому, окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого податкового повідомлення-рішення.
Якщо відповідний акт індивідуальної дії прийнятий контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього податкового повідомлення-рішення (зокрема, порушення законодавства, за яке здійснюється донарахування, та розмір останнього), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми.
У такому разі податкове повідомлення-рішення органу доходів і зборів варто розцінювати як акт індивідуальної дії з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.
Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №820/2753/17, від 18 лютого 2021 року у справі №826/25700/15, від 21 жовтня 2021 року у справі №814/724/17.
Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, на думку суду відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 28.03.2025 року.