Справа № 396/317/25
Провадження № 2-а/396/23/25
Іменем України
27.03.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Русіної А.А.,
за участю секретаря судового засідання Новікової Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка адміністративну справу за позовом № 396/317/25 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Охременко Артем Вікторович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Охременко А.В. звернувся до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10.02.2025 відносно позивача було складено протокол та винесено постанову про адміністративне правопорушення № 078/2025, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП, а саме ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, з 2016 року не проходив військово-лікарську комісію, для встановлення придатності до проходження військової служби, чим порушив вимоги ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанову № 560 від 16.05.2024 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, під час дії правового режиму в державі «військовий час» та правила військового обліку передбачені КМУ № 1487. Вважає, що в діях позивача відсутній склад інкримінованого правопорушення, оскільки правопорушення вчинене не в умовах особливого періоду, а у період дії воєнного стану. Більш того, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 на позивача чинився психологічний тиск та штучно створені обставини в результаті яких позивача притягнуто до відповідальності за діяння, яке ним не вчинялося. Також вказує, що протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено не уповноваженою особою, оскільки ТЦК та СП (ix посадових НОМЕР_1 ) не надано повноваження складати протоколи про адмiнiстративнi правопорушення. До протоколу не долучено жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем інкримінованого правопорушення.
Враховуючи викладене просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження закрити.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
03.03.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги сторона відповідача не визнає, оскільки ОСОБА_1 останній раз проходив військово-лікарську комісію у 2016 році. Під час складання протоколу та оскаржуваної постанови заяв та зауважень від позивача не надходило, йому було роз'яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП. Клопотань про перенесення розгляду справи не заявляв. Протокол та постанову отримав особисто, про що поставив свій підпис. Також зазначено, що психологічного чи іншого тиску на позивача працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не чинилось.
Від представника позивача адвоката Охременка А.В. надійшла заява, про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, представником подано відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 10.02.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол № 078/2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 , який порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме з 2016 року не проходив військово-лікарську комісію (а.с.14-15).
Постановою № 078/2025 від 10.02.2025 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 13).
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним з 2016 року не проходив ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби, чим порушив вимоги ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанову № 560 від 16.05.2024 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, під час дії правового режиму в державі «військовий час» та правила військового обліку передбачені КМУ № 1487, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Диспозиція ч.1 ст.210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Норма ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Формулювання суті правопорушення повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті з конкретизацією суті порушення відповідно до конкретної норми відповідного нормативного акту, який регулює правила військового обліку.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок). Елементами складу адміністративного правопорушення є: об'єкт, об'єктивна сторона; суб'єктивна сторона; суб'єкт.
Зокрема, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це такі ознаки як саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв'язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння.
Так, оскаржуваною постановою було встановлено факт того, що ОСОБА_1 з 2016 року не проходив військово-лікарську комісію, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію'на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 30.08.2024, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).
Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації та встановлено, що на особливий період строк дії довідки з висновком ВЛК складає: в мирний час - 5 років; під час мобілізації та/або воєнного стану - 1 рік.
Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП до ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) ТЦК та СП.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно п. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України зобов'язані прибувати до ТЦК та СП, за викликом.
Доказів того, що позивачу були направлені виклики з метою проходження військово-лікарської комісії матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ініціатором проходження ВЛК є не сам військовозобов'язаний, в даному випадку ОСОБА_1 , а ТЦК та СП. Саме, коли ТЦК та СП направить військовозобов'язаного на ВЛК - тільки тоді виникне обов'язок у особи цей ВЛК пройти. Якщо ТЦК та СП не намагалось направити військовозобов'язаного на ВЛК, відсутній склад правопорушення з боку військовозобов'язаного щодо несвоєчасного проходження ВЛК.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 були направлені повістки (виклики) або вручено направлення на проходження ВЛК, а з власної ініціативи він його пройти не міг, оскільки ВЛК проходиться лише за направленням ТЦК та СП.
Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов'язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, то у його діях відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
При цьому, не заслуговують на увагу доводи представника позивача щодо здійснення на позивача психологічного тиску з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки на підтвердження вказаної обставина жодних доказів до матеріалів справи не долучено, не здобуті такі і під час розгляду справи. Відсутні будь-які звернення ОСОБА_1 у компетентні органи з приводу застосування щодо нього психологічного тиску чи фізичного насильства.
Стосовно доводів представника позивача щодо відсутності повноважень у ІНФОРМАЦІЯ_5 на складання протоколу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Суд звертає увагу, що приписами статті 255 КУпАП визначається коло посадових осіб, уповноважених складати протоколи лише у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до вимог абз.6 ст.268 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Судом встановлено, що 29.01.2025 відносно позивача протокол про вчинення адміністративного правопорушення складено офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 .
Отже, протокол складено уповноваженою на те особою.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст.210, 251,268,280,289 КУпАП, ст.ст.72-79,90,242-246,255,286, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 078/2025 від 10.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити за відсутністю складу адмінправопорушення.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Повний текст рішення складено 27.03.2025 року.
Суддя: А. А. Русіна