Справа № 396/1475/24
Провадження № 4-с/396/1/25
28.03.2025 року м.Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Русіна А.А.
за участю секретаря судового засідання Філюкової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоукраїнка скаргу ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович, суб'єкт оскарження: державний виконавець Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвиненко Артем Вікторович, боржник: ОСОБА_2 , відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Полякова Наталя Василівна, на дії органу примусового виконання,-
Представник скаржника ОСОБА_1 , адвокат Усатенко В.Ю., звернувся до суд із наведеною скаргою, посилаючись на те, що 14.03.2025 вона отримала повідомлення на електрону адресу представника державного виконавця Добровеличківського відділу ДВС Литвиненкв А.В. від 12.03.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для повернення виконавчого документу стало те, що останній виданий з порушенням Закону України «Про виконавче провадження, а саме, відсутня дата народження боржника. Правовою підставою для повернення виконавчого документу став п. 3 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Вважає дане повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника та ідентифікаційний код не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання. У зв'язку з чим просить задовольнити скаргу.
18.03.2025 ухвалою суду відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
25.03.2025 від представника скаржника адвоката Усатенка В.Ю. через систему "Електронний суд" надійшла заява про стягнення з Добровеличківського ДВС витрати на правничу допомогу.
27.03.2025 через систему "Електронний суд" від Добровеличківського ВДВС надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого відділ заперечує обставини викладені в скарзі, вважає, що державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством. Посилаючись на п.п. 3 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" вказує, що у виконавчому документі зазначається дата народження боржника. Крім того, під час реєстрації виконавчого документа до Системи виконавчого провадження, також обов'язковими є відомості про дату народження боржника. Тому 12.03.2025 при здійсненні своїх повноважень як державного виконавця та наміру винести постанову про відкриття провадження, державному виконавцю Литвиненку А.В. за відсутності даних про число, місяць та рік народження боржника у автоматизованій системі виконавчих проваджень не відкривалася вкладка "відкриття виконавчого провадження", тому внести постанову про відкритят провадження згідно чинного законодавства не було можливості. Також, зазначають, що боржник ОСОБА_2 сплатив витрати на правничу допомогу та судовий збір згідно виконавчого листа № 396/1475/25 від 24.12.2024. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні скарги представника стягувача адвоката Усатенка В.Ю.
Скаржник ОСОБА_1 та її представник адвокат Усатенко В.Ю. в судове засідання не з'явилися, через систему "Електронний суд" подано заяву про розгляд скарги бех їх участі, скаргу підтримують з підстав наведених в ній, просять її задовольнити та стягнути з Добровеличківського ВДВС витрати на правничу допомогу.
Боржник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він мав можливість сплатити добровільно, однак не знав рахунок стягувача, лише після надходження даної скарги йому стали відомі рахунки стягувача, на які ним було сплачено ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн та судовий збір в розімірі 1413,07 грн, просив долучити до матеріали справи докази сплати судового збору у сімі 1413 грн 07 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн, подані 25.03.2025.
Представник Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мазур Л.М. в судовому засіданні вимоги викладені у скарзі заперечила, просила відмовити в її задоволені з підстав наведених у відзиві. Додатково вказала, що у державного виконавця Литвиненка А.В. була відсутня можливість відкрити виконавче провадження, оскільки у виконавчому документі не вказано число, місяць та дату народження боржника, а через невнесення цих даних в автоматизованій системі виконавчих проваджень не відкривається вкладка "відкриття виконавчого провадження". Також наголосила, що на час розгляду справи рішення суду по справі № 396/1475/24 боржником виконано в повному обсязі, тому вважає, що відсутній предмет спору та просить відмовити в задоволенні скарги. Також просила відмовити у задоволені заяви представника скаржника про стягнення з Добровеличківського ВДВС витрати на правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подано заяву про розгляд скарги без її участі, просила долучити до матералів справи квитанцію про сплату судового збору та постанову про закриття провадження.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подано заяву про розгляд скарги без її участі, просила долучити до матералів справи квитанцію про сплату судового збору та витрат на правничу допомогу.
Третя особа приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Полякової Н.В. в судове засідання не зявилася, подано заяву про розгляд скарги без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення представника заявника (стягувача), дослідивши письмові матеріали скарги, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
24.12.2024 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист № 396/1475/24 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн та 1413,07 грн витрати по сплаті судового збору (т. 2 а.с.85).
Дати народження боржника у виконавчому листі не зазначено.
На підставі повідомлення від 12.03.2025 державним виконавцем Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвиненком А.В. повернуто виконавчий документ стягувачу ОСОБА_1 без прийняття до виконання (т. 2 а.с. 87).
Підставою повернення виконавчого документу стягувачу старший державний виконавець зазначив, що виконавчий документ подано з порушенням ЗУ «Про виконавче провадження», а саме, відсутня дата народження боржника та послався на п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Такі дії та рішення старшого державного виконавця Литвиненка А.В. є неправомірними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» містяться вимоги до виконавчого документа. Зокрема, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 та п. 3 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
З огляду на це, відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 749/1181/16-ц, від 08.05.2019 у справі № 813/2125/16, від 14.12.2022 у справі № 504/3238/16-ц.
Сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 639/2561/18-ц.
Отже, державний виконавець вирішуючи питання відкриття виконавчого провадження на положення статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» уваги не звернув та прийняв помилкове рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яке в силу його невідповідності ЗУ «Про виконавче провадження» підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши чи діяв державний виконавець відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає що дії державного виконавця є неправомірними, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання слід скасувати, а скаргу задовольнити.
Щодо вимоги скаржника про зобов'язання державного виконавця старшого державного виконавця Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвиненко Артема Вікторовича вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 396/1475/24, суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки державний виконавець здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Закону, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, тобто суд не може підміняти виконавчу службу та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження віднесено до компетенції виконавця.
Положеннями ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволеннявимог скарги, заявник має право на відшкодування за рахунок ВДВС витрат, пов'язаних з її розглядом, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. Схожі висновки викладені у пункті 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 755/12052/19.
Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2, 3ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво суді та іншу правничу допомогу,пов'язану зі справою,включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, адвокат Усатенко В.Ю. подав заяву про стягнення судових витрат, у якій просив стягнути за рахунок Добровеличківського ВДВС 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи. Разом із цією заявою заявник подала докази на підтвердження цих витрат: договір про надання правової допомоги № б/н від 05.08.2023, додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 24.03.2025, копія квитанції до прибуткового касового ордера № 51 від 24.03.2025 на суму 6000 грн.
Умовами п.п.1.1, 1.5 п.1 Додаткової угоди визначено розмір гонорара адвоката в розмірі 6000 грн, який становить 3000 грн складання заяви на рішення державного виконавця та 3000 грн за представництво клієнта в судових засіданнях в Новоукраїнському районному судді Кіровоградської області.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу не є пропорційним до предмета спору. Матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Крім того, представником зазначено, що представництво в судовому засіданні Новоукраїнського районного суду має вартість 3000 грн, однак перевірівши матеріали справи вбачається, що жодного судового засідання по справіза його участі не відбувалося, розгляд справи проводився без участі адвоката Усатенка В.Ю., за наявності його заяви (а.с.121).
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що в частині відшкодування правової допомоги, вимоги скаржника слід задовольнити частково, стягнувши з Добровеличківського відділу державної виконавчої служи у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь скаржника 1 000 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 1, 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст.ст. 447,450-452 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: державний виконавець Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвиненко Артем Вікторович, боржник: ОСОБА_2 , відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Полякова Наталя Василівна, на дії органу примусового виконання - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвиненко Артема Вікторовича, які полягають у неправомірному повідомленні від 12.03.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та поверненні ОСОБА_1 виконавчого листа № 396/1475/24, виданого Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області 24.12.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн та 1413,07 грн витрат по сплаті судового збору.
Скасувати повідомлення старшого державного виконавця Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Литвиненко Артема Вікторовича про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме, виконавчого листа № 396/1475/24, виданого Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області 24.12.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн та 1413,07 грн витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Добровеличківського відділу державної виконавчої служи у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень.
В частині зобов'язання державного виконавця вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 396/1475/24 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.
Повний текст ухвали складено 28.03.2025 року.
Суддя: А. А. Русіна