Справа № 175/18904/24
Провадження №4-с/175/52/24
10 березня 2025 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойко О.М.
при секретареві судового засідання - Кальченко Ю.О.,
за участі:
представника скаржника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське матеріали скарги ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державна іпотечна установа, на бездіяльність посадових осіб Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної скарги ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державна іпотечна установа, на бездіяльність посадових осіб Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, матеріали скарги були розподіленні до провадження судді Бойка О.М.
В скарзі скаржник просить суд:
-Визнати протиправною бездіяльність Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з рахунку ОСОБА_2 , НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», на який надходять виключно кошти пенсії та допомога ВПО.
-Зобов?язати Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з рахунку ОСОБА_2 , НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», на який надходять виключно кошти пенсії та допомога ВПО.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» накладено арешт.
Скаржник вказує, що є внутрішньо-переміщеною особою та отримує на вказаний рахунок виключно пенсію. Він неодноразово звертався до Відділу з заявою про зняття арешту з вказаного рахунку, надаючи відповідні докази. Зокрема, виписку відповідно до якої на вказаний рахунок зараховуються соціальні виплати - Допомога ВПО. Останній раз звернувся із клопотанням про зняття арешту з рахунку боржника 28.11.2024 року.
29.11.2024 ОСОБА_2 на електронну пошту отримав відповідь згідно з якою останній довідався, що згідно даних АСВП, у Макіївському відділі державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження ВП №73713436, відкрите 03.01.2024 на підставі ухвали суду №234/13791/17 від 14.09.2021, виданої Краматорським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованості за договором про іпотечний кредит №419.1.08/Д (С) - 101 від 03.06.2008 у розмірі 448 095,27 грн., яка складається з: суми боргу 421 558,10 грн.; прострочених відсотків за користування кредитом - 24 631,71 грн.; інфляційних витрат - 1 905,46 грн., а також компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 6 721,43 грн. та витрат, пов?язаних з опублікуванням в газеті «Урядовий кур?єр» оголошення про виклик відповідача до суду в сумі 420,00 грн.
Залишок фактичний заборгованості боржника, який підлягає стягненню, складає 402 036,70 грн.
Зазначено, що відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон), стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
12.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, та надіслано до банківських установ.
Повідомлено скаржнику, що статтею 59 Закону передбачено, що підставою для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника є зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, стягненої з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. На сьогоднішній день до Відділу не надходило підтверджуючих документів про погашення заборгованості перед стягувачем та квитанцій про сплату виконавчого збору.
Поряд з цим, зазначено, що надана Скаржником виписка по картковому рахунку не підтверджує факту, що рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Ураховуючи викладене, Відділ вважав, що законні підстави у державного виконавця для зняття арешту з банківських рахунків боржника-відсутні.
Повідомлено скаржнику, що відповідно ст.74 Закону, ОСОБА_3 має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби виключно до суду.
В свою чергу незняття арешту з рахунку НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» Скаржник вважає протиправною бездіяльністю посадових осіб Відділу, а тому звертається до суд із вказаною скаргою.
Ознайомившись із скаргою ОСОБА_2 , представник Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав до суду заперечення на скаргу, в якій вимоги скарги вважають необґрунтованими та просять суд відмовити в її задоволенні.
У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 - адвокат Цвєтов Д.А. підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Представник Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судовому засіданні не з'явився. Надали заяву в якій просили слухання проводити за їх відсутності.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, всебічно та повно дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні вимог скаржника з огляду на наступне.
У відповідності до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За змістом ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов?язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В ч. 2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» наведено перелік коштів та рахунків, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту, зокрема на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
В свою чергу, частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
У Відділі на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження ВП №73713436, відкрите 03.01.2024 р. на підставі ухвали суду від 14.09.2021р. № 234/13791/17, видана Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованості за договором про іпотечний кредит № 419.1.08/Д (С) - 101 від 03.06.2008р. у розмірі 448 095,27 грн., яка складається з: суми боргу 421 558,10 грн.; прострочених відсотків за користування кредитом - 24 631,71 грн.; інфляційних витрат - 1 905,46 грн., а також компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 6 721,43 грн. та витрат, пов'язаних з опублікуванням в газеті «Урядовий кур'єр» оголошення про виклик відповідача до суду в сумі 420,00 грн. Залишок фактичний заборгованості боржника, який підлягає стягненню, складає 402 036,70 грн.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Абзацом першим частини першої статті 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Згідно з частиною другою статті 56 Закону арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом призначення, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
У постанові про накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках боржника в банківських установах, зазначається про накладення арешту на кошти боржника, окрім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом.
Відповідно до статті 48 Закону, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15- 1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов'язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб'єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов'язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов'язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов'язання пов'язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.
12.01.2024р. керуючись статтями 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 73713436, накладено на неї кваліфікований електронний підпис.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, емітентами електронних грошей (Далі - Порядок), затверджений Наказом Міністерства юстиції України 16 квітня 2019 року № 1203/5, постанови про арешт коштів стають доступними для завантаження надавачами платіжних послуг (банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей, які відповідно до законодавства України мають право відкривати рахунки, електроні гаманці користувачам) у день їх формування в АСВП та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.
Відповідальна особа надавача платіжних послуг виконує постанови про арешт коштів у порядку їх надходження. Про результат виконання постанови про арешт коштів та наявність/відсутність коштів/електронних грошей на рахунку/електронному гаманці боржника для її виконання в ІСНПП формується повідомлення, яке відправляється до АСВП.
У разі відмови в арешті коштів в ІСНПП формується повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до АСВП.
Відповідно до частини 3 статті 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
29.04.2024р. по виконавчому провадженню ВП №73713436 до АСВП надійшла відповідь від надавача платіжних послуг, а саме - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», про повне виконання постанови про арешт коштів боржника від 12.01.2024р. та накладено арешт на рахунки НОМЕР_1 (980), НОМЕР_2 (980), НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (980), арешт не накладався на рахунки НОМЕР_5 (980).
Діючим Законом України «Про виконавче провадження», а саме ч. 4 ст. 59, регламентовано порядок зняття арешту з майна боржника, де вказано, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, відсутні законні підстави для зняття арешту з коштів боржника. Надана скаржником виписка по картковому рахунку від 09.05.2024р. не підтверджувала факту, що рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Скаржником подано заяву щодо визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 20.05.2024р. 21.05.2024р. винесено постанову про визначення поточного рахунку НОМЕР_1 , відкритий у Філія - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року та направлено рекомендованим поштовим відправленням до надавача платіжних послуг.
Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, за змістом наведеної норми закону суд за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) виконавця вправі покладати на останнього обов'язок вчинити певні дії лише у разі, якщо буде встановлено, що виконавець діяв всупереч вимогам закону або його бездіяльність була неправомірною.
Безпідставним буде зобов'язання державного виконавця вчинити дії поза межами його повноважень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог скарги ОСОБА_2 .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 258, 259, 260, 263, 264, 265, 447, 450, 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державна іпотечна установа, на бездіяльність посадових осіб Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бойко О.М.