Апеляційне провадження № 22-з/824/484/2025
Справа № 760/16476/24
Іменем України
24 березня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану представником Криницькою Наталією Віталіївною , про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником Криницькою Наталією Віталіївною , на рішення Солом'янського районного суду м. Києва в складі судді Букіної О.М., ухвалене в м. Київ 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення невиплаченої частини річної премії та середнього заробітку за весь час затримки виплати належним звільненому працівнику сум,
В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, збільшивши позовні вимоги у вересні 2024 року, просив стягнути з АТ «НАК «Нафтогаз України» на свою користь невиплачену частину премії за підсумками роботи ОСОБА_1 в АТ «НАК «Нафтогаз України» на посаді начальника відділу стратегічних та управлінських проектів Департаменту проектної діяльності у 2021 році в розмірі 260430 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати належних звільненому працівнику сум за кожен день затримки розрахунку в розмірі 4035,97 грн. за один день затримки, починаючи з 18 квітня 2024 року по день ухвалення рішення, але не більш як за шість місяців, який станом на 16 вересня 2024 року становить 613467,44 грн., покласти на відповідача судові витрати.
Також в позовній заяві ОСОБА_1 зроблено заяву про попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу 165 000 грн. в суді першої інстанції.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року в позові відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 в особі представника Криницької Н.В. , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 повідомив про попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді 105000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року апеляційну скаргу частково задоволено. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року скасовано та прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_1 до АТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення невиплаченої частини річної премії та середнього заробітку за весь час затримки виплати належним звільненому працівнику сум задоволено частково. Стягнуто з АТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 частину премії за підсумками роботи ОСОБА_1 в АТ «НАК «Нафтогаз України» на посаді начальника відділу стратегічних та управлінських проектів Департаменту проектної діяльності у 2021 році в розмірі 260430 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати належних звільненому працівнику сум за кожен день затримки розрахунку в розмірі 569186,64 грн., разом 829616,64 грн., а також судовий збір 14569,84 грн. В решті позову ОСОБА_1 відмовлено.
10 березня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 в особі представника Криницької Н.В. подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій посилався на те, що 05 березня 2025 року відбулося судове засідання Київського апеляційного суду та винесено постанову, якою скасовано рішення суду першої інстанції та частково задоволено позовні вимоги. В апеляційній скарзі позивачем зазначено орієнтовний розрахунок вартості послуг надання професійної правничої допомоги під час розгляду апеляційної скарги та зроблено заяву, що остаточний розрахунок судових витрат (зокрема, розрахунок витрат на правничу допомогу відповідно до договірних відносин позивача та адвокатського об'єднання та докази надання правничої допомоги) буде подано до суду у порядку та строки, встановлені ЦПК України, тобто протягом п'яти днів після винесення постанови. В зв'язку із зазначеним, позивач у встановлений строк подає до суду цю заяву про компенсацію здійснених витрат на правничу допомогу, їх детальний опис та документи, що їх підтверджують.
Повідомляв про обсяг наданої правничої допомоги та докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу, просив при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу врахувати висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 про те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвокатом та клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини; при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару; в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги і у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
На підставі вищевикладеного просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Від відповідача НАК «Нафтогаз України» надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач звертав увагу, що заявлена позивачем в апеляційній скарзі сума в розмірі 105000 грн. як попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу фактично не є таким розрахунком, так як в ньому не зазначено опису послуг, з якої вказана сума складається, та вартість кожної послуги.
Таким чином, відсутність такого належного попереднього (орієнтовного) розрахунку є порушенням ч. 1 ст. 134 ЦПК України, відповідно до якої разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.
Наводив зміст ч. 2 ст. 134 ЦПК України, відповідно до якої у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Наголошував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на це вважав заявлений позивачем розмір судових витрат на професійну правничу допомогу таким, що не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, тому відповідач заперечує щодо заявленого позивачем розміру судових витрат та просить відмовити в стягненні судових витрат з позивача або значно зменшити їх розмір.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення по суті, апеляційний суд виходить із наступного.
Питання про судові витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, апеляційним судом в постанові від 05 березня 2025 року не вирішувалось.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічні правові висновки викладені в додатковій постанові Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та зазначено, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Із матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві ОСОБА_1 зроблено заяву, що в зв'язку з розглядом справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 165000 грн., а в апеляційній скарзі зроблено заяву про очікуване понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 105000 грн.
До заяви про ухвалення додаткового рішення надано:
Копію договору № 15/07-24 про надання правової (правничої) допомоги від 15 липня 2024 року, укладеного ОСОБА_1 з адвокатським об'єднанням «Новіков і Партнери», за умовами якого замовник доручає, а виконавець протягом дії даного договору приймає на себе зобов'язання надати замовнику за винагороду правову (правничу) допомогу з питань, що цікавлять замовника. Конкретні питання, щодо яких надається правнича допомога, погоджуються сторонами письмово та зазначаються в протоколах погодження договірної ціни, які є невід'ємною частиною даного договору. Замовник зобов'язується оплатити надану належним чином правничу допомогу в порядку та в терміни, передбачені даним договором та протоколами погодження договірної ціни, на підставі рахунків, наданих виконавцем;
Копію протоколу № 1 погодження договірної ціни до договору № 15/07-24 про надання правової (правничої) допомоги від 15 липня 2024 року, згідно якого на першому етапі надання правничої допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції до сплати підлягає 165000 грн.; авансовий платіж за надання правничої допомоги, передбаченої п. 1.1 цього протоколу, становить 70 % вартості правничої допомоги, яка надається за першим етапом, визначеним п. 2.1 цього протоколу, що складає 115000 грн., і перераховується замовником на рахунок виконавця протягом 5 днів з дня підписання цього протоколу та/або виставлення відповідного рахунку-фактури виконавцем;
Копію рахунку-фактури № 18/07 від 18 липня 2024 року, виставленого адвокатським об'єднанням ОСОБА_1, згідно якого до сплати підлягає 115500 грн. авансового платежу відповідно до п. 2.2 протоколу погодження договірної ціни № 1 від 15 липня 2024 року;
Копію платіжної інструкції від 19 липня 2024 року, згідно якої ОСОБА_1 сплачено на рахунок адвокатського об'єднання 115000 грн. авансового платежу відповідно до п. 2.2 протоколу погодження договірної ціни № 1 від 15 липня 2024 року;
Копію акту № 1 від 14 листопада 2024 року прийому наданої правничої допомоги згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги від 15 липня 2024 року № 15/07-24, про те, що згідно з протоколом погодження договірної ціни від 15 липня 2024 року виконавець надав, а замовник прийняв правничу допомогу за 1 етапом відповідно до п. 2.1 вищезгаданого протоколу надання правничої допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції. Правнича допомога згідно цього акту надана якісно та вчасно, замовник не має претензій щодо якості наданої правничої допомоги. Загальна вартість правничої допомоги, наданої виконавцем за 1 етапом відповідно до п. 2.1 протоколу (надання правничої допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції) становить 165000 грн. Виконавець підтверджує отримання від замовника авансового платежу у розмірі 115500 грн. Відповідно, остаточній оплаті за цим актом підлягає сума у розмірі 49500 грн.;
Копію рахунку-фактури № 14/11 від 14 листопада 2024 року, виставленого адвокатським об'єднанням ОСОБА_1, згідно якого до сплати підлягає 49500 грн. остаточного платежу за 1 етапом надання правничої допомоги відповідно до п.п. 2.1, 2.4 протоколу погодження договірної ціни № 1;
Копію додаткової угоди № 1 від 18 листопада 2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 15 липня 2024 року № 15/07-24, згідно якого сторони домовились викласти протокол № 1 погодження договірної ціни у новій редакції (додаток № 1 до додаткової угоди, що є її невід'ємною частиною);
Копію протоколу № 1 погодження договірної ціни (редакція від 18 листопада 2024 року), згідно якого сторони домовились, що розмір винагороди виконавця за надання правничої допомоги складається із суми вартості правничої допомоги, наданої по окремих етапах, та гонорару успіху, що виплачується у випадку та порядку, визначеному цим протоколом.
1 етап. Вартість правничої допомоги, що надається під час розгляду справи судом першої інстанції - 165000 грн.
2 етап. Вартість правничої допомоги, що надається під час розгляду справи судом апеляційної інстанції - 50000 грн., та гонорар успіху 55000 грн., що сплачується виключно у разі винесення рішення суду апеляційної інстанції на користь замовника.
3 етап. Вартість правничої допомоги, що надається під час розгляду справи судом касаційної інстанції - 103000 грн.
Сторони погодили, що авансовий платіж за надання правничої допомоги, передбачений п. 1.1 цього протоколу, становить 70 % вартості правничої допомоги, яка надається за етапом, визначеним п. 2.1 цього протоколу, та складає 115500 грн. і перераховується замовником на рахунок виконавця протягом 5 днів з дня підписання цього протоколу та/або виставлення відповідного рахунку виконавцем.
Сторони погодили, що авансовий платіж за надання правничої допомоги за 2 етапом становить 50000 грн. і перераховується замовником на рахунок виконавця протягом 5 днів з дня виставлення відповідного рахунку виконавцем.
Виконавець має право виставити рахунок на оплату авансового платежу за новий етап після винесення судом процесуального документа, яким закінчується надання правничої допомоги за попереднім етапом. Сторони погодили, що остаточний розрахунок за правничу допомогу по кожному етапу здійснюється після завершення надання виконавцем послуг за відповідним етапом.
Сторони погодили, що після завершення надання правничої допомоги за кожним етапом виконавець готує та надсилає на підпис замовнику акт прийому наданої правничої допомоги за таким етапом та виставляє рахунок на остаточну оплату правничої допомоги по етапу. Замовник протягом трьох днів з дня отримання акту підписує його та надсилає один примірник на адресу виконавця, або у цей же строк надсилає виконавцю вмотивовану відмову від підписання акту;
Копію платіжної інструкції від 21 листопада 2024 року, згідно якої ОСОБА_1 сплачено на рахунок адвокатського об'єднання 49500 грн. остаточного платежу за 1 етапом надання правової допомоги відповідно до п. 2.1, 2.4 протоколу № 1 погодження договірної ціни;
Копію рахунку-фактури № 02/12 від 02 грудня 2024 року, виставленого адвокатським об'єднанням ОСОБА_1, згідно якого до сплати підлягає 50000 грн. авансового платежу за 2 етапом відповідно до п. 2.3 протоколу № 1 погодження договірної ціни (у редакції від 18 листопада 2024 року) до договору № 15/07-24 про надання правової (правничої) допомоги;
Копію платіжної інструкції від 03 грудня 2024 року, згідно якої ОСОБА_1. сплачено на рахунок адвокатського об'єднання 50000 грн. авансового платежу за 2 етапом відповідно до п. 2.3 протоколу погодження договірної ціни № 1 (у редакції від 18 листопада 2024 року) до договору № 15/07-24 про надання правової (правничої) допомоги;
Копію акту № 2 від 10 березня 2025 року прийому наданої правничої допомоги згідно з договором № 15/07-24, згідно якого виконавець надав, а замовник прийняв правничу допомогу за 2 етапом відповідно до п. 2.1 протоколу погодження договірної ціни № 1 (у редакції від 18 листопада 2024 року) до договору № 15/07-24. Надана правнича допомога згідно вищевказаних протоколу та договору включає аналіз повного судового рішення від 06 листопада 2024 року в справі № 760/16476/24 на предмет перспективи подання на нього апеляційної скарги, підготовку та подання апеляційної скарги, участь в судовому засіданні Київського апеляційного суду 05 березня 2025 року; загальна вартість правничої допомоги, наданої виконавцем за 2 етапом відповідно до п. 2.1 протоколу, становить 105000 грн. та включає авансовий платіж у розмірі 50000 грн., гонорар успіху у розмірі 55000 грн., що сплачується у зв'язку з винесенням постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року на користь замовника. Виконавець підтверджує отримання від замовника авансового платежу у розмірі 50000 грн., відповідно, остаточній оплаті за цим актом підлягає сума у розмірі 55000 грн.;
Копію рахунку-фактури № 10/03 від 10 березня 2025 року, виставленого адвокатським об'єднанням ОСОБА_1, згідно якого до сплати підлягає 55000 грн. гонорару успіху.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі № 285/5547/21, згідно яких, у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Отже, у даній справі розмір витрат на правничу допомогу був погоджений позивачем та адвокатським об'єднанням завчасно на підставі протоколу погодження договірної ціни № 1 (у редакції від 18 листопада 2024 року), і докази, якими підтверджується розмір фактично понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 165000 грн., існували станом на час прийняття постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року, відтак позивач не був позбавлений об'єктивної можливості надати їх до закінчення судових дебатів в апеляційному суді у даній справі.
При цьому заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Криницької Н.В. всупереч ч. 1 ст. 246 ЦПК України не містить обґрунтування поважності причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, що є підставою для відмови у її задоволенні в частині стягнення витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 в суді першої інстанції в розмірі 165000 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції в розмірі 105000 грн., апеляційний суд враховує, що копія акту № 2 від 10 березня 2025 року прийому наданої правничої допомоги згідно з договором № 15/07-24, згідно якого виконавець надав, а замовник прийняв правничу допомогу за 2 етапом відповідно до п. 2.1 протоколу погодження договірної ціни № 1 (у редакції від 18 листопада 2024 року) до договору № 15/07-24, та копія рахунку-фактури № 10/03 від 10 березня 2025 року, виставленого адвокатським об'єднанням ОСОБА_1, згідно якого до сплати підлягає 55000 грн. гонорару успіху, не могли бути надані позивачем раніше, оскільки виготовлені після прийняття постанови Київським апеляційним судом від 05 березня 2025 року.
Зазначеними доказами, які є підставою для сплати позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, підтверджується розмір і дійсність таких витрат.
Посилання відповідача у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення на ч. 2 ст. 134 ЦПК України як на підставу для відмови в задоволенні такої заяви, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Реалізація судом цього права в кожному конкретному випадку залежить від встановлених обставин справи, а також інших чинників, зокрема внаслідок доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 08 березня 2023 року в справі № 755/7694/20, від 22 листопада 2023 року у справі № 757/31792/20, від 13 грудня 2023 року в справі № 134/1710/22.
Відповідачем не доведено, що неподання позивачем ОСОБА_1 попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у апеляційній скарзі призвело до порушення принципів змагальності та рівності, з огляду на наявність в матеріалах справи доказів направлення позивачем копії заяви про ухвалення додаткового рішення стороні відповідача.
Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому зміст позовної вимоги - це вимога позивача, якою є предмет позову. А предмет позову, як один з його елементів, це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити відповідне рішення.
Визначаючи пропорційність розподілу судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд враховує, що за наслідками апеляційного перегляду позовні вимоги задоволено частково, а саме на 95 % від заявленої до стягнення суми, що відповідає сплаченому позивачем авансовому платежу за надання правничої допомоги за 2 етапом в розмірі 47500 грн. (95 % від 50000 грн.).
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Апеляційний суд враховує, що правнича допомога, надана адвокатським об'єднанням ОСОБА_1 на стадії апеляційного перегляду, обмежувалася складанням апеляційної скарги та участю адвоката в судовому засіданні 05 березня 2025 року, яке тривало менше півгодини.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, апеляційний суд дійшов переконання, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції не відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому заявлений позивачем розмір понесених ним судових витрат (авансовий платіж за надання правничої допомоги за 2 етапом) підлягає зменшенню до 25000 грн.
Крім цього, не підлягає відшкодуванню гонорар успіху за прийняття рішення на користь клієнта в розмірі 55000 грн. в суді апеляційної інстанції, який належить до сплати ОСОБА_1 згідно акту № 2 від 10 березня 2025 року та рахунку-фактури № 10/03 від 10 березня 2025 року, враховуючи наступне.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці ЄСПЛ, а також зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових витрат у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.
Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» («Iatridis v. Greece»), заява № 31107/96, свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Таким чином, зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху», не є обов'язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випадку суд, застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої-п'ятої статті 137 ЦПК України, може оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/10409/18 (провадження № 61-5799св21), від 18 жовтня 2023 року у справі № 591/542/19 (провадження № 61-1348св23), від 05 червня 2024 року у справі № 711/9608/15-ц (провадження № 61-11547св23), від 05 березня 2025 року у справі № 161/170/24 (провадження № 61-9822св24).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення між ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. У даному випадку заявлений до відшкодування в порядку розподілу судових витрат погоджений між адвокатом та клієнтом гонорар успіху не має характеру необхідних витрат, а тому не є обов'язковим для відшкодування іншою стороною.
Таким чином, за наслідками розгляду цієї заяви, апеляційний суд приходить до висновку, що до відшкодування на користь позивача, з урахуванням вимог щодо пропорційності та співмірності, підлягають понесені ним судові витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн.
В іншій частині заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає з наведених вище підстав.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , подану представником Криницькою Наталією Віталіївною , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ вул. Б.Хмельницького 6 код ЄДРПОУ 20077720) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн.
В іншій частині заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст додаткової постанови складено 27 березня 2025 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.