Апеляційне провадження № 22-з/824/489/2025
Справа № 760/16476/24
Іменем України
24 березня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення невиплаченої частини річної премії та середнього заробітку за весь час затримки виплати належних звільненому працівнику сум,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, збільшивши позовні вимоги у вересні 2024 року, просив стягнути з АТ «НАК «Нафтогаз України» на свою користь невиплачену частину премії за підсумками роботи ОСОБА_1 в АТ «НАК «Нафтогаз України» на посаді начальника відділу стратегічних та управлінських проектів Департаменту проектної діяльності у 2021 році в розмірі 260430 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати належних звільненому працівнику сум за кожен день затримки розрахунку в розмірі 4035,97 грн. за один день затримки, починаючи з 18 квітня 2024 року по день ухвалення рішення, але не більш як за шість місяців, який станом на 16 вересня 2024 року становить 613467,44 грн., покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року в позові відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року скасовано та прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_1 до АТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення невиплаченої частини річної премії та середнього заробітку за весь час затримки виплати належним звільненому працівнику сум задоволено частково. Стягнуто з АТ «НАК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 частину премії за підсумками роботи ОСОБА_1 в АТ «НАК «Нафтогаз України» на посаді начальника відділу стратегічних та управлінських проектів Департаменту проектної діяльності у 2021 році в розмірі 260430 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати належних звільненому працівнику сум за кожен день затримки розрахунку в розмірі 569186,64 грн., разом 829616,64 грн., а також судовий збір 14569,84 грн. В решті позову ОСОБА_1 відмовлено.
11 березня 2025 року до апеляційного суду надійшла заява АТ «НАК «Нафтогаз України» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року. Заявник просив роз'яснити, які саме аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2024 року в справі № 463/5133/23 (провадження № 61-7344св24) за позовом до АТ «Укртрансгаз» врахував суд апеляційної інстанції при ухваленні даної постанови, оскільки зазначеною постановою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року в справі № 463/5133/23 (провадження № 61-7344св24) навпаки, скасовано постанову апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволені подібного позову працівника про стягнення премії.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року, апеляційний суд приходить до висновку, що заява АТ «НАК «Нафтогаз України» задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Виходячи із змісту положень зазначених норм, суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».
У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року в справі № 522/11079/21 (провадження № 61-2104св23) вказано, що «незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення».
У постанові Верховного Суду від 27 січня 2025 року в справі № 175/5292/21 (провадження № 61-10810св24) викладено правові висновки, згідно яких, як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
Частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що порушення із затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 не було припинене остаточним розрахунком НАК «Нафтогаз України» на час розгляду справи, тому позивач має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, причому період, за який належить проводити стягнення середнього заробітку, який відповідно до ст. 117 КЗпП України не має перевищувати шести місяців, слід обраховувати з 18 квітня 2024 року до 18 жовтня 2024 року, що становить 132 робочих днів.
При цьому апеляційний суд встановив, що наявність наказу НАК «Нафтогаз України» від 18 жовтня 2022 року № 72-КІ та включення ОСОБА_1 до списку на річне преміювання працівників НАК «Нафтогаз України» за 2021 рік (витяг з додатку до наказу), підтверджує, що позивач був працівником НАК «Нафтогаз України», якого роботодавець вирішив винагородити за підсумками роботи за 2021 рік премією, 50 % від якої в розмірі 260430 грн. йому вже виплачено у жовтні та грудні 2022 року, а інші 50 % залишаються обов'язковими до виплати.
Отже, 50 % премії за підсумками роботи за 2021 рік є сумою, належною працівнику від підприємства.
Аналогічні висновки про те, що 50 % премії за підсумками роботи за 2021 рік є сумою, належною працівнику від підприємства, викладені в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2024 року в справі № 463/5133/23 (провадження № 61-7344св24) за позовом до АТ «Укртрансгаз» про скасування наказу, стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати у вигляді невиплаченого залишку річної премії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які є подібними до спірних правовідносин та були враховані апеляційним судом. Разом із тим за обставинами зазначеної справи працівник та роботодавець уклали угоду про розірвання трудового договору, однією із умов якої є: не пізніше 90 календарних днів після закінчення воєнного стану в Україні виплатити залишок річної премії за 2021 рік, тому вимоги про стягнення залишку річної премії задоволені не були.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) та від 22 лютого 2022 року в справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначила, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, а саме взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 389 та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов'язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).
Процесуальний результат розгляду справи № 463/5133/23, в якій Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в позові, не впливає на подібність спірних правовідносин, у яких Верховним Судом зроблено правові висновки щодо подібних обставин, які мають значення при розгляді даної справи.
Апеляційний суд звертає увагу, що постанова суду апеляційної інстанції є чіткою та зрозумілою, у ній викладені мотиви, наведено висновок із посиланням на відповідні норми права, який не є незрозумілим, а відтак постанова Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року жодних роз'яснень не потребує.
Роз'яснення, які просить надати заявник, фактично зводяться до незгоди з мотивацією постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року та стосуються роз'яснення мотивів ухваленої постанови апеляційного суду, що не передбачено законом в порядку надання роз'яснень судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви НАК «Нафтогаз України» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року відмовити.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 27 березня 2025 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.