Дата документу 24.03.2025Справа № 554/3950/25
Провадження № 1-кс/554/4500/2025
Іменем України
24 березня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62024170010001176 від 15.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації, у військовому званні «солдат», на посаді солдата резерву НОМЕР_1 запасної батареї військової частини НОМЕР_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, прохав застосувати запобіжний захід строком на 60 діб, без визначенням розміру застави, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин. Вказували на такі ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення
Захисник заперечував щодо застосування вказаного запобіжного заходу, просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки стороною обвинувачення не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відповідними доказами.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, за процесуального керівництва Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024170010001176 від 15.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 26 лютого 2022 року №49 солдат ОСОБА_5 вважається таким, що зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та у подальшому наказом командира НОМЕР_1 запасної батареї від 10.08.2022 № 76 призначений на посаду солдата резерву 73 запасної роти.
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді солдата резерву НОМЕР_1 запасної батареї військової частини НОМЕР_2 , яка на час вчинення кримінального правопорушення розташовувалася в АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел,з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 13.09.2024 року близько 12:00 год. самовільно без дозволу командирів та начальників, в умовах воєнного стану, залишив розташування військової частини НОМЕР_2 на термін понад три доби, та у подальшому, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
28.01.2025солдат ОСОБА_5 , добровільно прибув до слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві, тобто до правоохоронного органу, де повідомив про себе і вчинений ним злочин, та був направлений до військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для проходження військово-лікарської комісії.
Таким чином, 13.09.2024 року солдат ОСОБА_5 самовільно без дозволу командирів та начальників, в умовах воєнного стану, залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , та незаконно перебував за її межами понад три доби до 28.01.2025, коли добровільно та з власної ініціативи прибув до правоохоронного органу.
24.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що вручена органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозра за ч. 5 ст. 407 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 р., п. 32, Series A, N 182).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без них.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про задоволення клопотання.
ОСОБА_8 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Під час судового засідання встановлено, що підозрюваний зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Однак вказана квартира ним була продана, а тому він не має постійного місця проживання.
Підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Згідно Службової характеристики ОСОБА_5 є недисциплінованим, безвідповідальним, що свідчить про недотримання ним чинного законодавства.
Отже, у ході судового розгляду знайшло підтвердження наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437 442 Кримінального кодексу України.
Отже, з урахуванням перелічених ризиків та обставин кримінального провадження суд не визначає ОСОБА_5 розмір застави.
З огляду на наявність вказаних ризиків, слідчий суддя приходить до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані до підозрюваного, оскільки не буде досягнуто мети кримінального провадження. Враховуючи вищевикладене, запобігти настанню зазначених ризиків неможливо застосуванням більш м'яких запобіжних заходів оскільки: особисте зобов'язання - вказаний запобіжний захід потребує особливої довіри до особи, яку він втратив у зв'язку з тим, що залишив військову частину; особиста порука - на адресу органів досудового розслідування не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного; домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що підозрюваний самовільно залишив військову службу; застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його рідних або інших осіб про врахування можливостей про внесення застави.
У разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі.
Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.05.2025 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 24.03.2025 року з 15 год. 50 хв.
Виконання даної ухвали покласти на Державну установу «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1