Дата документу 17.03.2025Справа № 645/3491/21
Провадження № 2/554/1548/2025
17 березня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
при секретарі судових засідань - Тоцької К.А. ,
представника позивача - Жилка С.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди, -
встановив:
01.06.2021 Харківська міська рада звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою, якою просить стягнути з ОСОБА_2 94335 грн., ОСОБА_1 47160,49 грн., ОСОБА_3 47367,08 грн., ОСОБА_4 476,48 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,5488 га відповідно до договору оренди від 19.04.2005, що зареєстрований за № 8579/05.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі не сплачуєють орендну пату в установленому договором оренді розмірі, внаслідок чого територіальна громада міста Харкова, в особі Харківської міської ради, не отримує дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержаної орендної плати за землю.
11.01.2023 року відповідно до розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» вищевказана справа надійшла до Октябрського районного суду м. Полтави
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2022 року дана цивільна справа розподілена на суддю Тімошенко Н.В.
Ухвалою судді Октябрський районний суд м. Полтави Тімошенко Н.В. від 27.03.2023 року цивільна справа за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з орендної плати прийнята до провадження судді Тімошенко Н.В.
Відповідачі не скористались своїм правом для надання заяв по суті, з метою обгрунтування своїх запереченнь (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідачі не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Ухвалою Октябрьського районнного суду м. Полтави від 17.03.2025 закрито підготовче провадження у справі за позовною цивільній справі за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав задовольнити.
В судові засідання відповідачі, будучи повідомленими про день, місце та час слухання справи, не з'являлися, заяв чи клопотань не надсилали. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» Харківською міською радою (орендодавець) надано ТОВ НПП «Екструдер» (орендар) земельну ділянку загальною площею 0,5488 га по АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного рішення між Харківською міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі, зареєстрований 19.04.2005 року у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за№ 8579/05.
Умовами договору визначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать орендареві на праві колективної власності - нежитлові будівлі літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», а також інші об'єкти інфраструктури.
Згідно з п. 8 Договору його укладено строком на період реконструкції до 01.12.2008 року з виділенням черг будівництва: І черга - будівництво прибудови до виробничо-складського корпусу літ. «В-1» складу комплектуючих виробів та матеріалів - до 01.01.2006р.; II черга - будівництво прибудови до виробничого корпусу літ. «А-2» малярного відділення з дослідною ділянкою - до 01.12.2006 р.; III черга - будівництво будівлі під розміщення демонстраційної ділянки готової продукції - до 01.12.2008р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації); на період експлуатації до 01.07.2029 року.
Пунктом 10 вищевказаного Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до додаткової угоди від 28.12.2009, зареєстрованої у Харківській регфіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в державному реєстрі земель від 03.03.2011 за № 631010004000002, розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 2080/9 від 02.11.2009 на період експлуатації з 01.10.2011 становить: 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 100117,07 грн, або в місяць - 8343,09 грн.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 233412714 від 20.11.2020 вбачається наступне:
ТОВ НПП «Екструдер» набуло право колективної власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною шющею 1273,3 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м на підставі свідоцтва про право власності, б/н, 07.12.2001.
15.03.2006 ОСОБА_2 набув право приватної власності на 6667/10000 частку нежитлових будівель: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 у справі №2-6489.
15.03.2006 ОСОБА_1 набув право приватної власності на 3333/10000 частку нежитлових будівель: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 у справі №2-6489.
05.11.2020 розмір частки права приватної власності ОСОБА_2 на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м було зменшено з 6667/10000 на 5667/10000.
05.11.2020 1000/10000 частка права приватної власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м., літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м перейшло від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3028, виданий 05.11.2020.
05.11.2020 розмір частки права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м., літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м було зменшено з 3333/10000 на 2833/10000.
05.11.2020 500/10000 частка права приватної власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м перейшло від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3028, виданий 05.11.2020.
18.11.2020 розмір частки права приватної власності ОСОБА_2 на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м., літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м., літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м. було зменшено з 5667/10000 на 4667/10000.
18.11.2020 1000/10000 частка права приватної власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м., літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м., літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м. перейшло від ОСОБА_2 до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3066, виданий 18.11.2020.
18.11.2020 розмір частки права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м., літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м., літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м було зменшено з 2833/10000 на 2533/10000.
18.11.2020 500/10000 частка права приватної власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 1273,3 кв.м., літ. «Б-1» загальною площею 173,6 кв.м., літ. «В-1» загальною площею 424,3 кв.м. перейшло від ОСОБА_1 до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3066, виданий 18.11.2020.
Зазначений позов пред'являється Харківською міською радою, як орендодавцем земельної ділянки і стороною за договором до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі щодо земельної ділянки, як об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь 189339 грн 32 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди землі, зареєстрованого 19.04.2005 за № 8579/05 за період з 01.05.2018 по 30.11.2020.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Частинами 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Отже, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 набувши право власності на нежитлові будівлі літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», що розташовані на земельній ділянці площею 0,5488 га по АДРЕСА_1 , в силу положень ч. 1 с. 377 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. З ст. 7 Закону України «Про оренду землі» автоматично набули права оренди вказаної земельної ділянки, яку використовувало Товариство з обмеженою відповідальністю науково-промислове підприємство «Екструдер» відповідно до умов договору оренди від 19.04.2005 № 8579/05, при цьому зазначений договір припинився в частині оренди земельної ділянки її попереднім орендарем - Товариство з обмеженою відповідальністю науково-промислове підприємство «Екструдер».
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 04.03.2021 № 4392/5/20-40-24-15-17 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не зареєстровані як платники орендної плати з фізичних осбв за використання земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 19.04.2005 № 9578/05 за адремою:вул. Високогірна, 2а у м. Харкові.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 14.12.2020 № 24996/9/20-40-04-03-17 ТОВ НПП «Екструдер» сплачено орендної плати за 2017- 201812,39 грн, 2018- 20128,11 грн, 2019- 201235,33. Станом на 01.12.2020 - 166947,42 грн.
Як зазначалося судом вище, відповідно до умов пункту 10 вказаного Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
При цьому, орендна плата має вноситись орендарем відповідно до умов договору із урахуванням індексів інфляції, про що зазначено у п. 41 постанови Верховного суду Касаційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, у п.п. 50, 57, 61 постанови Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 № 265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Згідно із Наказом державного комітету статистики України від 14.11.2006 №519 «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін» інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своїй покупній спроможності. При чому процес інфляції відбувається не впродовж лише одного місяця, а на протязі тривалого часу.
У зв'язку з вищевказаним, індекс інфляції і застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць. Дане застосування індексу інфляції і є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, суд по-перше, відступив від висновків Касаційного суду у постановах від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженою наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної у цих нормативних актах (п. 42 постанови), а по-друге, суд в своєму рішенні зазначив, що встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків (а у даних правовідносинах - орендної плати з урахуванням інфляції) означає, що вартість грошей з індексом інфляції за попередній період є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю (п. 28 постанови).
Отже, суд зазначив, що інфляція повинна нараховуватися кумулятивно.
Розмір базової орендної плати за Договором (з урахуванням додаткової угоди) складає 8343,09 грн в місяць (абз. 2 п. 9 додаткової угоди Договору).
Таким чином, базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за Договором є жовтень 2011 року. Починаючи з листопада 2011 року орендна плата повинна сплачуватися вже з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до наказу Держкомстату Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін від 27.07.2007 № 265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.
Враховуючи вищенаведене, розмір заборгованості орендної плати, яка належить до сплати за Договором у період з 01.05.2018-30.11.2020 складає 189339 грн 32 коп.
Оскільки, нежитлові будівлі розташовані по АДРЕСА_1 знаходяться власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розрахунок орендної плати за Договором здійснений позивачем пропорційно площі належного їм майна та з урахуванням періоду набуття права власності.
Відповідно до приписів статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до ч. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожної з таких осіб:
1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
За відсутності іншої норми права, яка б урегульовувала подібні правовідносини, обґрунтованим та правомірним є застосування п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за аналогією у спірних правовідносинах. Отже, розрахувати суму орендної плати за користування земельної ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці, можливо.
Аналогічні за змістом висновки щодо можливості застосування зазначеного алгоритму розрахунку позовних вимог надав і Касаційний цивільний суд у постанові від 29.01.2020 у справі № 638/13423/18.
Враховуючи вищезазначене та враховані позивачем платежі сплачені ТОВ НПП «Екструдер» розмір заборгованості з орендної плати за період з 01.05.2018 по 30.11.2020 становить: ОСОБА_2 - 94335,27 грн; ОСОБА_1 - 47160,49 грн, ОСОБА_3 - 47367, 08 грн; ОСОБА_4 - 476, 48 грн.
Відповідно до приписів статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 гі.14.1 ст.14).
Абзацом 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За змістом ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи із положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обов'язок своєчасної сплати за землю передбачено ст. 96 ЗК України, відповідно до якої землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.
Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.
Згідно зі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
За приписами статті 86 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, викладені обставини у їх сукупності переконливо та неспростовно свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог, тому, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. ст. 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 кошти в сумі 47 160,49 грн., ОСОБА_2 кошти в сумі 94 335,27 грн., ОСОБА_3 кошти в сумі 47367,08 грн., ОСОБА_4 кошти в сумі 476,48 грн. на користь Харківської міської ради.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2840,09 грн.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін:
Позивач: Харківська міська рада, 6003, м.Харків, майдан Конституції,7
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне рішення складено 27.03.2025 року.
Суддя Н.В.Тімошенко