Справа № 509/7293/24
26 березня 2025 року смт. Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162250000826 від 05.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні безперервно продовжувався. Зокрема, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №469/2024 від 23.07.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 3691-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, тобто до 10.11.2024 року.
Так, 07.11.2024 року у період часу з 16 години 00 хвилини до 17 години 00 хвилин, у обвинуваченого ОСОБА_4 , який знаходився біля приміщення торгівельного контейнеру № 28-16 28-17, розташованого на території ринку ТОВ «Промисловий ринок 7 кілометр» за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Базова, 17, з корисливих мотивів, виник прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме господарських товарів для прибирання - швабр з відрами торгівельної марки «МОР Scratch Cleaning шор» об'ємом 6,5 L (20), упакованих у два картонних ящика, що знаходилися біля контейнеру та належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 .
У вищевказаний час та місці, реалізуючи свій кримінально-противоправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії залишаються непомітними для інших осіб, умисно, з корисливих мотивів, знаходячись біля приміщення торгівельного контейнеру № 28-16 28-17, таємно шляхом вільного доступу викрав два картонних ящика, всередині яких знаходилися господарські товари для прибирання - швабри з відрами торгівельної марки «МОР Scratch Cleaning mор» об'ємом 6,5 L (20) у кількості 40 наборів вартістю 320 гривень 26 копійок (без урахування ПДВ) за одиницю, після чого перемістив їх до торгівельного контейнеру 29-2 29-3, розташованого на ринку ТОВ «Промисловий ринок 7 кілометр» за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Базова, 17.
В подальшому обвинувачений ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 12810 гривень 40 копійок (без урахування ПДВ).
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, надавши показання, що вчинив кримінальне правопорушення при викладених вище обставинах, а саме, що 07.11.2024 року вийшов зі свого магазину та побачив два мішки біля магазину напроти, які він вирішив занести до себе в магазин. Розпакувавши мішки, де були товари для прибирання - швабри з відрами, вирішив їх реалізувати з метою заробити грошей. Своїм постачальникам товарів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сказав, щоб в разі чого, вони сказали, що ці товари було придбано у них. Реалізувати товар йому не вдалося, працівники поліції його відібрали. Завдану шкоду потерпілому відшкодував повністю шляхом поверненням потерпілому своїх коштів за викрадений товар. Докази, що маються в матеріалах кримінального провадження не оспорює, як і не оспорює фактичні обставини вчиненого ним злочину. У вчиненому щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, його представник адвокат ОСОБА_8 подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за відсутності потерпілого та його представника. Цивільний позов не заявлено.
За згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз'яснено обвинуваченому, учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 не працює, не одружений, утриманців не має, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вчинення обвинуваченим умисного тяжкого злочину, позицію потерпілого, яким не заявлено цивільний позов, що свідчить про відсутність матеріальних претензій до обвинуваченого, особу винного, його сімейний стан, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України слід призначити у межах мінімальної санкції даної статті у виді позбавлення волі, та із застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, так як, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного виду покарання.
Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.
У зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 16.12.2024 року, слід скасувати.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 16.12.2024 року, - скасувати.
Речові докази після набрання вироком суду законної сили:
- швабри з відрами торгівельної марки «МОР Scratch Cleaning mор» об'ємом 6,5 L (20) у кількості 28 штук, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - вважати повернутими власнику ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1