Справа № 357/7746/19
Провадження № 6/357/34/25
25 березня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Пугач В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,
25.02.2025 представник заявника, адвокат Гусєв Павло Володимирович, звернувся до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, яка зареєстрована судом 04.03.2025, мотивуючи тим, що 21.11.2019 судом було прийнято рішення по справі № 357/7746/19 за позовом АТ «СК «Країна» про відшкодування шкоди. На підставі вищезазначеного, АТ «СК Країна» звернулося до суду із заявою про видачу копії рішення суду та виконавчого листа по цивільній справі № 357/7746/19. Виконавчою службою було надано відповідь, що даний виконавчий лист було повернуто, але на адресу стягувача даний виконавчий лист не надходив. Таким чином, AT«СК «Країна» було втрачено виконавчий лист № 357/7746/19, про що свідчить і відсутність заходів щодо примусового виконання рішення суду стосовно боржника, а саме інформації про: відкриття, закриття виконавчого провадження та/або повернення виконавчого документу стягувачу. Також, зазначає, що відповідачем, ігноруються вимоги чинного законодавства та не виконується рішення суду, а виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тож відмова у заяві про видачу дубліката виконавчого документа - є перепоною у завершенні судового провадження та для видачі дубліката виконавчого листа не потребує додаткових доказів від стягувача, окрім підтвердження самого факту втрати виконавчого листа. Щодо строків на пред'явлення виконавчого листа до виконання, то відповідно до Перехідних та прикінцевих положень ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ: 4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Таким чином, строк на отримання дублікату виконавчого листа не пропущений. В зв'язку з цим, просив видати дублікат виконавчого листа №357/7746/19 щодо примусового виконання рішення суду та поновити строк пред'явлення дубліката виконавчого листа.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про, день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи №357/7746/19, при вирішенні клопотання виходить з наступного.
21.11.2019 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, яке набрало законної сили 27.12.2019, задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Країна» до ОСОБА_1 , про стягнення матеріальної шкоди, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» матеріальну шкоду в розмірі 28239,87 грн та судові витрати у справі в розмірі 1 921 грн (а.с. 83-87).
27.04.2020, на виконання вказаного рішення суду від 21.11.2019, АТ «Країна» було направлено оригінал виконавчого листа по справі №357/7746/19, провадження №2/357/3495/19, зі строком пред'явлення до виконання до 27.12.2022, який останній отримав 08.05.2020, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 91-96).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 9 ч.2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У ч.1 ст. 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016), згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною заявою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони в кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. А тому суддя дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, заявник вказав, що виконавчою службою було надано відповідь, що даний виконавчий лист було повернуто, але на адресу стягувача даний виконавчий лист не надходив та відповідно до Перехідних та прикінцевих положень ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ: 4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
У виконавчому документі зазначаються, серед іншого, строк пред'явлення рішення до виконання (п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ч. 1,2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).
За змістом положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Тобто, після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Судом встановлено, що 15.06.2021 державним виконавцем Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Карпенко Н.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа №357/7746/19, провадження №2/357/3495/19, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» матеріальної шкоди в розмірі 28239,87 грн та судових витрат у розмірі 1 921 грн, стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 99 на звороті), що також узгоджується з відомостями з АСВП (а.с. 100).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання до 27.12.2022, а строк повторного пред'явлення виконавчого листа, враховуючи постанову від 15.06.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу, до 15.06.2024.
Крім того, суд враховує, що згідно п.п. 4 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Вказаний Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 10-2 згідно Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022, який набрав чинності 26.03.2022.
Отже, враховуючи, що кінцевий строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчується в період дії воєнного стану та зокрема, після набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», то вказаний строк переривається та встановлюється з дня припинення або скасування воєнного стану, який заявником не пропущено, а тому підстави для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, відсутні.
Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).
Разом із тим, необґрунтована відмова у видачі дублікату виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 у справі № 6/256, від 26.04.2018 у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г.
До заяви про видачу дублікату виконавчого листа мають бути додані: довідка стягувача, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату виконавчого листа; при втраті виконавчого листа стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий лист втрачено і до виконання не пред'явлено.
З відповіді Білоцерківського відділу ДВС на заяву АТ СК «Країна» №62105025 від 17.02.2025 (а.с. 99) вбачається, що на примусовому виконанні ДВС перебував виконавчий лист у справі №2/357/3495/19 від 27.04.2020 виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» матеріальної шкоди в розмірі 28239,87 грн та судових витрат в розмірі 1 921 грн (ВП №62105025); 20.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 15.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; оригінал виконавчого листа та копію постанови направлено на адресу АТ СК «Країна» поштовою кореспонденцією. Станом на момент надання відповіді виконавчий лист №357/7746/19 до відділу не надходив, тому, можна вважати, що він втрачений під час пересилки.
П. 1 ст. 6 Конвенції, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України», по. 15729/07, від 05.07.2012).
У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що ... право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» заява № 23465/03 від 06.10.2011 року, існування заборгованості, яка підтверджена остаточним обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішенні винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справі «Іванов проти України», заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішення залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
В рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складом частина судового розгляду (пункт 43).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання заявником не пропущено, оригінал виконавчого листа втрачено, рішення суду, яке набрало законної сили, не виконано, тому заява Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» в частині видачі дубліката виконавчого листа, є підлягає до задоволення.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 258, 260, 354, 355, 431, 433, п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд
Заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (код ЄДРПОУ: 20842474, місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А), заінтересована особа: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, задовольнити частково.
Видати дублікат виконавчого листа №357/7746/19, провадження №2/357/3495/19, що виданий 27.04.2020 на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.11.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» матеріальної шкоди в розмірі 28239,87 грн та судових витрат у розмірі 1 921 грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 25.03.2025.
Суддя: О. В. Бондаренко