Справа № 357/2743/25
1-кп/357/606/25
25.03.2025 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні за № 12025111030000349, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Флоріанівка Козятинського району Вінницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно працюючого в Дендропарку «Олександрія» на посаді - працівник зеленого господарства, неодруженого, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 361, ч. 1, ч. 2 ст. 200, ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 ,
22.12.2024 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебував спільно із ОСОБА_6 за місцем проживання останнього, що за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_6 попросив ОСОБА_3 допомогти у налаштуванні мобільного телефону. В цей час у ОСОБА_3 , який розуміючи, що отримає доступ до мобільного телефону ОСОБА_6 , виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, через мобільний Інтернет банкінг, які зберігаються на його картковому рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритому в АТ «ОТП Банк».
З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_3 під надуманим приводом повідомив ОСОБА_6 , що допоможе налаштувати мобільний телефон. В свою чергу потерпілий ОСОБА_6 , не усвідомлюючи дійсний протиправний умисел ОСОБА_3 , надав останньому телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 та в ході налаштування, ввівши в оману потерпілого, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «ОТП Банк» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без відома потерпілого на його телефоні марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 зайшов у мобільний додаток «ОТП Банк».
22.12.2024 о 18 год. 17 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, використовуючи мобільний телефон потерпілого та володіючи навичками роботи з мобільним телефоном, діючи умисно, посягаючи на право власності потерпілого ОСОБА_6 , самостійно, без дозволу останнього, маючи прямий умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису ОСОБА_6 в автоматизованій інформаційній системі «ОТП Банк» АТ «ОТП Банк», який згідно зі ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є таким, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на картковому рахунку ОСОБА_6 за № НОМЕР_1 , відкритим в АТ «ОТП Банк», використовуючи обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, здійснив несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілого та отримав таким чином несанкціонований доступ та контроль над картковим рахунком ОСОБА_6 за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що призвело до незаконного втручання та отримання інформації про наявні грошові кошти на картковому рахунку потерпілого.
Крім того, 22.12.2024 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння належними ОСОБА_6 грошовими коштами, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ОТП Банк» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без відома потерпілого, вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої інформаційної системи «ОТП Банк» АТ «ОТП Банк», використовуючи кінцеве обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого, що зберігаються та обліковуються у безготівковій формі можливо лише шляхом складання та використання платіжного доручення в електронному вигляді, для забезпечення несанкціонованого списання коштів потерпілого, з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, 22.12.2024 о 18 год. 17 хв., умисно, підробив електронний платіжний документ - платіжне доручення, у яких зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру платника ОСОБА_6 з власного карткового рахунку за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 здійснити у встановленому порядку перерахунок коштів в сумі 6 537 гривень 50 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 , які направив до автоматизованої системи обробки інформації, чим здійснив підробку документа на переказ та використання підробленого документа на переказ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. На підставі завідомо підробленого документу на переказ - платіжного доручення, з карткового рахунку ОСОБА_6 несанкціоновано списано кошти в сумі 6 537 гривень 50 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 .
Таким чином ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 6 537 гривень 50 копійок.
Встановлено, що 22.12.2024 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , в цей час у останнього виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, які належать потерпілому ОСОБА_6 .
З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_7 під надуманим приводом повідомив ОСОБА_6 , що допоможе налаштувати мобільний телефон ОСОБА_6 , при цьому маючи дійсний намір на заволодіння грошовими коштами останнього.
В подальшому ОСОБА_7 , взявши у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , таким чином маючи доступ до грошових коштів останнього. В свою чергу потерпілий ОСОБА_6 , будучи введеним в оману, не усвідомлюючи намір ОСОБА_3 на заволодіння його коштами шахрайським шляхом, погодився на пропозицію ОСОБА_3 та надав належний йому мобільний телефон. Після чого ОСОБА_3 здійснив вхід до додатку «ОТП Банк».
22.12.2024 о 18 год. 17 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок коштів потерпілого, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом введення в оману потерпілого ОСОБА_6 та використовуючи його особистий кабінет у додатку «ОТП Банк», здійснив переказ грошових коштів у сумі 6 537 гривень 50 копійок на банківський рахунок № НОМЕР_6 виданий на ім'я ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаних дій з карткового рахунку за номером № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкритого АТ «ОТП Банк», який належить потерпілому ОСОБА_6 , було здійснено несанкціоноване списання коштів на суму 6 537 гривень 50 копійок.
ОСОБА_3 , заволодівши грошовими коштами потерпілого в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 6 537 гривень 50 копійок.
Крім цього, 29.12.2024 близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на заволодіння належними ОСОБА_6 грошовими коштами, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ОТП Банк» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без відома потерпілого, вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої інформаційної системи «ОТП Банк» АТ «ОТП Банк», використовуючи кінцеве обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого, що зберігаються та обліковуються у безготівковій формі можливо лише шляхом складання та використання платіжного доручення в електронному вигляді, для забезпечення несанкціонованого списання коштів потерпілого, з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, 29.12.2024 о 15 год. 50 хв., умисно, повторно, підробив електронний платіжний документ - платіжне доручення, у яких зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру платника ОСОБА_6 з власного карткового рахунку за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 здійснити у встановленому порядку перерахунок коштів в сумі 8 547 гривень 50 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 , які направив до автоматизованої системи обробки інформації, чим здійснив підробку документа на переказ та використання підробленого документа на переказ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. На підставі завідомо підробленого документу на переказ - платіжного доручення, з карткового рахунку ОСОБА_6 несанкціоновано списано кошти в сумі 8 547 гривень 50 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 .
Таким чином ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 8 547 гривень 50 копійок.
Крім того, 29.12.2024 близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок коштів потерпілого, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом введення в оману потерпілого ОСОБА_6 та використовуючи його особистий кабінет у додатку «ОТП Банк», здійснив переказ грошових коштів у сумі 8 547 гривень 50 копійок на банківський рахунок № НОМЕР_6 виданий на ім'я ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаних дій з карткового рахунку за номером № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкритого АТ «ОТП Банк», який належить потерпілому ОСОБА_6 , було здійснено несанкціоноване списання коштів на суму 8 547 гривень 50 копійок.
ОСОБА_3 , заволодівши грошовими коштами потерпілого в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 8 547 гривень 50 копійок.
Крім цього, 15.01.2025 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння належними ОСОБА_6 грошовими коштами, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ОТП Банк» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без відома потерпілого вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої інформаційної системи «ОТП Банк» АТ «ОТП Банк», використовуючи кінцеве обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого, що зберігаються та обліковуються у безготівковій формі можливо лише шляхом складання та використання платіжного доручення в електронному вигляді, для забезпечення несанкціонованого списання коштів потерпілого, з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, 15.01.2025 о 14 год. 19 хв., умисно, повторно, підробив електронний платіжний документ - платіжне доручення, у яких зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру платника ОСОБА_6 з власного карткового рахунку за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 здійснити у встановленому порядку перерахунок коштів в сумі 8 045 гривень 00 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 , які направив до автоматизованої системи обробки інформації, чим здійснив підробку документа на переказ та використання підробленого документа на переказ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. На підставі завідомо підробленого документу на переказ - платіжного доручення, з карткового рахунку ОСОБА_6 несанкціоновано списано кошти в сумі 8 045 гривень 00 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 .
Таким чином ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 8 045 гривень 00 копійок.
Крім того, 15.01.2025 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок коштів потерпілого переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом введення в оману потерпілого ОСОБА_6 та використовуючи його особистий кабінет у додатку «ОТП Банк» о 14 год. 19 хв. та о 15 год. 13 хв. здійснив переказ грошових коштів у сумі 9 256 гривень 00 копійок на банківський рахунок № НОМЕР_6 , виданий на ім'я ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаних дій з карткового рахунку за номером № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкритого АТ «ОТП Банк», який належить потерпілому ОСОБА_6 було здійснено несанкціоноване списання коштів на суму 8 045 гривень 00 копійок.
ОСОБА_3 , заволодівши грошовими коштами потерпілого в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 8 045 гривень 00 копійок.
Крім цього, 22.01.2025 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння належними ОСОБА_6 грошовими коштами, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ОТП Банк» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без відома потерпілого, вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої інформаційної системи «ОТП Банк» АТ «ОТП Банк», використовуючи кінцеве обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого, що зберігаються та обліковуються у безготівковій формі можливо лише шляхом складання та використання платіжного доручення в електронному вигляді, для забезпечення несанкціонованого списання коштів потерпілого, з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, 22.01.2025 о 16 год. 49 хв., умисно, повторно, підробив електронний платіжний документ - платіжне доручення, у яких зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру платника ОСОБА_6 з власного карткового рахунку за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 здійснити у встановленому порядку перерахунок коштів в сумі 9 552 гривні 50 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 , які направив до автоматизованої системи обробки інформації, чим здійснив підробку документа на переказ та використання підробленого документа на переказ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. На підставі завідомо підробленого документу на переказ - платіжного доручення, з карткового рахунку ОСОБА_6 несанкціоновано списано кошти в сумі 9 552 гривні 50 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 .
Таким чином ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 9 552 гривні 50 копійок.
Крім того, 22.01.2025 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок коштів потерпілого, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом введення в оману потерпілого ОСОБА_6 та використовуючи його особистий кабінет у додатку «ОТП Банк» о 16 год. 49 хв. здійснив переказ грошових коштів у сумі 9 552 гривні 50 копійок на банківський рахунок № НОМЕР_6 , виданий на ім'я ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаних дій з карткового рахунку за номером № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкритого АТ «ОТП Банк», який належить потерпілому ОСОБА_6 було здійснено несанкціоноване списання коштів на суму сумі 9 552 гривні 50 копійок.
ОСОБА_3 , заволодівши грошовими коштами потерпілого в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму сумі 9 552 гривні 50 копійок.
Крім того, 26.01.2025 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на заволодіння належними ОСОБА_6 грошовими коштами, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ОТП Банк» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без відома потерпілого, вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої інформаційної системи «ОТП Банк» АТ «ОТП Банк», використовуючи кінцеве обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого, що зберігаються та обліковуються у безготівковій формі можливо лише шляхом складання та використання платіжного доручення в електронному вигляді, для забезпечення несанкціонованого списання коштів потерпілого, з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, 26.01.2025 о 10 год. 25 хв., умисно, повторно, підробив електронний платіжний документ - платіжне доручення, у яких зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру платника ОСОБА_6 з власного карткового рахунку за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 здійснити у встановленому порядку перерахунок коштів в сумі 9 552 гривні 50 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 , які направив до автоматизованої системи обробки інформації, чим здійснив підробку документа на переказ та використання підробленого документа на переказ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. На підставі завідомо підробленого документу на переказ - платіжного доручення, з карткового рахунку ОСОБА_6 несанкціоновано списано кошти в сумі 9 552 гривні 50 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 .
Таким чином ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 9 552 гривні 50 копійок.
Крім того, 26.01.2025 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок коштів потерпілого, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом введення в оману потерпілого ОСОБА_6 та використовуючи його особистий кабінет у додатку «ОТП Банк», о 10 год. 25 хв. здійснив переказ грошових коштів у сумі 9 552 гривні 50 копійок на банківський рахунок № НОМЕР_6 виданий на ім'я ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаних дій з карткового рахунку за номером № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкритого АТ «ОТП Банк», який належить потерпілому ОСОБА_6 було здійснено несанкціоноване списання коштів на суму сумі 9 552 гривні 50 копійок.
ОСОБА_3 , заволодівши грошовими коштами потерпілого в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму сумі 9 552 гривні 50 копійок.
Крім того, 01.02.2025 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння належними ОСОБА_6 грошовими коштами, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ОТП Банк» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без відома потерпілого, вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої інформаційної системи «ОТП Банк» АТ «ОТП Банк», використовуючи кінцеве обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого, що зберігаються та обліковуються у безготівковій формі можливо лише шляхом складання та використання платіжного доручення в електронному вигляді, для забезпечення несанкціонованого списання коштів потерпілого, з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, 01.02.2025 о 13 год. 02 хв., умисно, повторно, підробив електронний платіжний документ - платіжне доручення, у яких зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру платника ОСОБА_6 з власного карткового рахунку за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 здійснити у встановленому порядку перерахунок коштів в сумі 7 040 гривень 00 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 , які направив до автоматизованої системи обробки інформації, чим здійснив підробку документа на переказ та використання підробленого документа на переказ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. На підставі завідомо підробленого документу на переказ - платіжного доручення, з карткового рахунку ОСОБА_6 несанкціоновано списано кошти в сумі 7 040 гривень 00 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 .
Таким чином ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 7 040 гривень 00 копійок.
Крім того, 01.02.2025 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок коштів потерпілого переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом введення в оману потерпілого ОСОБА_6 та використовуючи його особистий кабінет у додатку «ОТП Банк» та «ЕКО Банк» о 13 год. 00 хв. та о 13 год. 02 хв. здійснив переказ грошових коштів у сумі 10 040 гривень 00 копійок на банківський рахунок № НОМЕР_6 виданий на ім'я ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаних дій з карткового рахунку за номером № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкритого АТ «ОТП Банк», який належить потерпілому ОСОБА_6 було здійснено несанкціоноване списання коштів на суму 10 040 гривень 00 копійок.
ОСОБА_3 , заволодівши грошовими коштами потерпілого в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 7 040 гривень 00 копійок.
Окрім того встановлено, що 01.02.2025 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де в останнього виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, які належать потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зберігаються на його картковому рахунку № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкритому в АБ «УКРГАЗБАНК».
З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_3 під надуманим приводом повідомив ОСОБА_6 , що допоможе налаштувати мобільний телефон та в ході налаштування зайшовши до додатку «ЕКО БАНК» таємно від оточуючих, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_7 , відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без відома потерпілого на його телефоні марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 зайшов у мобільний додаток «ЕКО БАНК».
Реалізуючи свій протиправний умисел, 01.02.2025 о 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , використовуючи мобільний телефон потерпілого та володіючи навичками роботи зі мобільним телефоном, діючи умисно, повторно, посягаючи на право власності потерпілого ОСОБА_6 самостійно, без дозволу останнього, маючи прямий умисел спрямований на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису ОСОБА_6 в автоматизованій інформаційній системі «ЕКО БАНК» АБ «УКРГАЗБАНК», який згідно зі ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є таким, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на картковому рахунку ОСОБА_6 за № НОМЕР_7 , відкритим в АБ «УКРГАЗБАНК», використовуючи обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, здійснив несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілого та отримав таким чином несанкціонований доступ та контроль над картковим рахунком ОСОБА_6 за № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , що призвело до незаконного втручання та отримання інформації про наявні грошові кошти на картковому рахунку потерпілого.
Крім того, 01.02.2025 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на заволодіння належними ОСОБА_6 грошовими коштами, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без відома потерпілого, вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої інформаційної системи «ЕКО БАНК» АБ «УКРГАЗБАНК», використовуючи кінцеве обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого, що зберігаються та обліковуються у безготівковій формі можливо лише шляхом складання та використання платіжного доручення в електронному вигляді, для забезпечення несанкціонованого списання коштів потерпілого, з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, 01.02.2025 о 13 год. 00 хв., умисно, повторно, підробив електронний платіжний документ - платіжне доручення, у яких зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру платника ОСОБА_6 з власного карткового рахунку за № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 здійснити у встановленому порядку перерахунок коштів в сумі 3 000 гривень 00 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 , які направив до автоматизованої системи обробки інформації, чим здійснив підробку документа на переказ та використання підробленого документа на переказ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. На підставі завідомо підробленого документу на переказ - платіжного доручення, з карткового рахунку ОСОБА_6 несанкціоновано списано кошти в сумі 3 000 гривень 00 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_6 .
Таким чином ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 3 000 гривень 00 копійок.
Крім того, 09.02.2025 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на заволодіння належними ОСОБА_6 грошовими коштами, маючи доступ до карткового рахунку № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без відома потерпілого, вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої інформаційної системи «ЕКО БАНК» АБ «УКРГАЗБАНК», використовуючи кінцеве обладнання потерпілого - телефон марки «OPPO A15s», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 із наявною сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого, що зберігаються та обліковуються у безготівковій формі можливо лише шляхом складання та використання платіжного доручення в електронному вигляді, для забезпечення несанкціонованого списання коштів потерпілого, з використанням всесвітньої інформаційної системи Інтернет, 09.02.2025 о 13 год. 08 хв., умисно, повторно, підробив електронний платіжний документ - платіжне доручення, у яких зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру платника ОСОБА_6 з власного карткового рахунку за № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 здійснити у встановленому порядку перерахунок коштів в сумі 5 500 гривень 00 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_9 , які направив до автоматизованої системи обробки інформації, чим здійснив підробку документа на переказ та використання підробленого документа на переказ.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. На підставі завідомо підробленого документу на переказ - платіжного доручення, з карткового рахунку ОСОБА_6 несанкціоновано списано кошти в сумі 5 500 гривень 00 копійок на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_9 .
Таким чином ОСОБА_3 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 5 500 гривень 00 копійок.
Крім того, 09.02.2025 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок коштів потерпілого, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом введення в оману потерпілого ОСОБА_6 та використовуючи його особистий кабінет у додатку «ЕКО Банк» о 13 год. 08 хв. здійснив переказ грошових коштів у сумі 5 500 гривень 00 копійок на банківський рахунок № НОМЕР_9 виданий на ім'я ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаних дій з карткового рахунку за номером № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 відкритого АБ «УКРГАЗБАНК», який належить потерпілому ОСОБА_6 було здійснено несанкціоноване списання коштів на суму 5 500 гривень 00 копійок.
ОСОБА_3 , заволодівши грошовими коштами потерпілого в подальшому розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 5 500 гривень 00 копійок.
Угоди про визнання винуватості досягнуто під час досудового розслідування, яка 27.02.2025 підписана сторонами угоди а саме прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 надійшла до суду 28.02.2025 разом із складеним слідчим та затвердженим прокурором обвинувальним актом.
За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем; ч. 2 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене повторно; ч. 1 ст. 200 КК України як підробка документів на переказ та їх використання; ч. 2 ст. 200 КК України як підробка документів на переказ та їх використання, вчинене повторно; ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення за кваліфікацією за чч. 1, 2 ст. 361 КК України, чч. 1, 2 ст. 200 КК України, чч. 1, 2 ст. 190 КК України та визнав пред'явлени йдо нього цивільний позов на суму 58 986.00 грн. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 361 КК України у виді 1 року обмеження волі; за ч. 2 ст. 361 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 200 КК України у виді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень; за ч. 2 ст. 200 КК України у виді п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень; за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 року обмеження волі; за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 58 986 гривень 00 копійок.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вказав на те, що при укладанні угоди про визнання винуватості були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень беззастережно визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Заявлений до нього цивільний позов на суму 58 986.00 грн визнав у повному обсязі.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 , цивільний позов підтримав та проств його задовольнити. Підтвердив надання письмової згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим та не заперечував проти її затвердження.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого повне розуміння ним своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладена угода відповідає вимогам ст. 474 ч.7 КПК України, при її укладенні враховано вимоги ст. 470 КПК України. За своїм змістом укладена угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України і має всі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди. Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
Обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473, ст. 394, ст.424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч.4 ст.474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст.476 КПК України. Укладення угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з призначенням судом узгодженого угодою виду та міри покарання.
При цьому на переконання суду кваліфікація діянь обвинуваченого за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України визначена правильно та суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем; ч. 2 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене повторно; ч. 1 ст. 200 КК України як підробка документів на переказ та їх використання; ч. 2 ст. 200 КК України як підробка документів на переказ та їх використання, вчинене повторно; ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Згідно ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 361 та ч. 1 ст. 190 КК України відносяться до кримінальних проступків, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 361, чч. 1, 2 ст. 200 та ч. 2 ст. 190 КК України відноситься до нетяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремої особи.
Потерпілим ОСОБА_6 надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
При укладені угоди враховано обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України: щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Також враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має місце реєстрації та місце проживання, неодружений, утриманців не має, медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 як придатний до військової служби.
Суд враховує зміст ст. 50 КК України, в якій зазначено, що питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому суд зазначає, що виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв'язання проблем запобігання злочинності.
Суд враховуючи зазначену обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, з урахуванням особи винного, враховуючи ступінь тяжкості вчинених особою діянь, беззаперечне визнання свої винуватості, вважає, що виключно призначення покарання визначеного угодою про визнання винуватості беззаперечно відповідає інтересам суспільства та цілком обґрунтовує необхідність застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України.
Відповідно до ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У такому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
З урахуванням наведеного, узгоджені сторонами (прокурором та обвинуваченим) вид та міра покарання за вчиненя ОСОБА_3 кримінальних правопорушень є такими, що, згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого та є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відтак дослідивши умови угоди та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що вказана угода може бути затверджена.
Щодо заявленого у кримінальному провадженні цивільногопозову.
Відповідно до положень ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної або моральної шкоди, має право пред'явити до обвинуваченого цивільний позов. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ст. 129 КПК України). Згідно положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За вимогами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі
Згідно ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується особою яка таку шкоду заподіяла.
Частиною 1 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 58 986,00 грн.
Обвинувачений у судовому засіданні заявлений до нього потерпілим цивільний позов визнав повністю та не заперечував проти його задоволення.
З огляду на встановлені обставини провадження суд вважає, що визнання обвинуваченим пред'явленного до нього цивільного позову не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб, а тому судом приймається.
Позов таким чином підлягає задоволенню шляхом стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в сумі 58 986,00 грн.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом стосовно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Доля документів і речових доказів вирішується відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 27.02.2025, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання
за ч. 1 ст. 361 КК України у виді 1 року обмеження волі;
за ч. 2 ст. 361 КК України у виді 2 років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 200 КК України у виді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 гривень;
за ч. 2 ст. 200 КК України у виді п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000, 00 гривень;
за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 року обмеження волі;
за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов'язки: з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Задовольнити цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої кримінальними правопорушеннями матнріальної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодвання завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 58 986, 00 грн (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень).
Речові докази:
мобільний телефон марки «ОРРО А15s», який згідно із розпискою від 10.09.2024 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - вважати повернутим власнику;
мобільний телефон марки «Хуавей», ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 , який згідно із розпискою від 11.02.2025 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили - вважати повернутою власнику;
банківські картки № НОМЕР_6 та № НОМЕР_9 , які згідно із розпискою від 11.02.2025 передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили - вважати повернутими власнику;
Документи:
копію платіжної інструкції № 431343492 від 22.12.2024, копію платіжної інструкції № 433741473 від 29.12.2024, копію платіжної інструкції № 439386972 від 15.01.2025, копію платіжної інструкції № 441940565 від 22.01.2025, копію платіжної інструкції № 443209127 від 26.01.2025, копію платіжної інструкції № 445373362 від 01.02.2025, після набрання вироком законної сили - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
копію звіт-рахунка за період з 01.09.2024 по 03.02.2025 після набрання вироком законної сили - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
копію квитанції № 1/5032703407649667 та копію квитанції № 1/5040703099288670 після набрання вироком законної сили - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
виписку за картковим рахунком клієнта за період з 01.10.2024 по 19.02.2025 після набрання вироком законної сили - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
копію виписки по картці/рахунку НОМЕР_12 ( НОМЕР_13 ) після набрання вироком законної сили - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя ОСОБА_10