Справа № 583/505/25
3/583/308/25
Іменем України
25 березня 2025 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 30.01.2025 року о 16 год. 10 хв. в с. Високе вул. Харківська, 98 керував транспортним засобом трактором JCB 4СХ днз НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова та почервоніння зіниць очей), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
24.03.2025 р. від захисника ОСОБА_1 - адвоката Мар'яш Л.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Клопотання мотивує тим, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, все спілкування з ОСОБА_1 стосувалося конфлікту з місцевою мешканкою. Отже, всі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також зазначає, що у ОСОБА_1 не було жодних ознак сп'яніння, сам по собі факт відмови водія від проходження огляду за відсутності жодної з ознак алкогольного сп'яніння, не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У наявному у матеріалах справи направленні на огляд ОСОБА_1 вказано час направлення 16.10 год., а відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення час керування автомобілем вказано 16.10 год., відеозапис розпочався о 16.11 год., спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 розпочинається о 16.12 год., тобто час направлення водія на огляд передує початку спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 та часу керування транспортним засобом зазначеним у протоколі, що свідчить про фабрикування поліцейськими доказів у справі та порушення процедури направлення ОСОБА_1 на огляд на стан алкогольного сп'яніння. У наявному в матеріалах справи направленні вказано назву медичного закладу «Охтирська ЦРЛ», однак такого медичного закладу не існує. Отже, направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а тому вважається недійсним. Також вказує на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем під час виконання військових обов'язків, направлення для огляду ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини, іншого створеного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Тому процедура огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведена з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 не було роз'яснено реальних парових наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та провокації вчинення адміністративного правопорушення та ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить наявний в матеріалах справи відеозапис. Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із чим провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Також 24.03.2025 р. від захисника ОСОБА_1 - адвоката Мар'яш Л.В. надійшло клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, в якому в разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мар'яш Л.В. в судовому засіданні просить провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений в передбаченому законом порядку, в письмових поясненнях зазначив, що вважає дії працівників поліції протиправними, упередженими та неприпустимими, складений відносно нього протокол та додані до нього матеріали не можуть бути законною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим вважає, що провадження у справі слід закрити.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвокта Мар'яш Л.В., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Згідно із ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідальність за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За правилами ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
ОСОБА_1 , будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався. Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема:
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 234333 від 30.01.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо його змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала, та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.01.2025 р., відповідно до якого огляд не проводився.
Відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 кервав трактором JCB 4СХ днз НОМЕР_3 та був зупинений працівниками поліції на підставі повідомлення громадян про вчинення ним протиправних дій. Під час спілкування працівником поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та було запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою приладу Драгер чи в медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, факт керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння не заперечував. Поліцейським було роз'яснено, що у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 його права, після чого відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП, де передбачено штраф 3400 грн.
Зазначені докази, які були досліджені судом, є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, та у своїй сукупності доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що в порушення вимог ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу і все спілкування з ОСОБА_1 стосувалося конфлікту з місцевою мешканкою, що свідчить про незаконність дій працівників поліції, а тому всі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не зобов'язаний був виконувати, - є безпідставними.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Так, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Незалежно від причини зупинки транспортного засобу, поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння чи іншого хворобливого стану, який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Крім того, з матеріалів відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейський йому повідомив причину зупинки - скарга, що надійшла на нього. У відповідь ОСОБА_1 пояснив, що йому відомо, що бабушка пожалувалась, і що він винуватий.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що доводи захисника про те, що незаконність дій працівників поліції, які не повідомили про причину зупинки, має наслідком те, що всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, захисником не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу, яке мало місце 30 січня 2025 року.
Доводи захисника про те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведена з істотним порушенням Порядку направлення військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 №32, та вимог ст. 266-1 КУпАП, так як ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем під час виконання військових обов'язків, тобто виконує обов'язки військової служби, і направлення для огляду ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини, - суд не бере до уваги з наступних підстав.
У даній ситуації ОСОБА_1 був учасником дорожнього руху. За змістом ст. 15 КУпАП за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, він як військовослужбовець несе адміністративну відповідальність на загальних підставах. Крім того, на обставини, за яких був зупинений поліцейськими ОСОБА_1 , не розповсюджується положення ст. 266-1 КУпАП.
Захисник у своєму клопотання зазначила, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 реальних правових наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, і що такі дії працівників поліції свідчить про намір отримати від ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Однак дані доводи захисника спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом, який було оглянуто в судовому засіданні. З відеозапису вбачається, що поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 про те, що у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння. На це ОСОБА_1 відповів: «Є, не спорю». Після цього поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі в м. Охтирка. Крім того, поліцейським роз'яснено, що у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння і поліцейським було складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, який було зачитано ОСОБА_1 , та який ОСОБА_1 власноруч підписав. Отже, доводи захисника зводяться до такої оцінки дій працівників поліції, яка не відповідає обставинам справи і спрямована на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд не бере до уваги доводи захисника про те, що працівник поліції не назвав ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп'яніння, не перевіряв наявність таких ознак перед тим, як запропонувати останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 р. №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Мін охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 Інструкції №1452/735).
Матеріалами справи підтверджується, що у поліцейського були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, про що поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 . Так, з відеозапису вбачається, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння. На це ОСОБА_1 відповів: «Є, не спорю». Ознаки сп'яніння були зазначені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення та в направлені на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Всі інші зазначені захисником доводи, зокрема, про невідповідність часу, зазначеного у направленні водія на огляд, часу керування транспортним засобом, зазначеному у протоколі, про не здійснення відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також суду зазначає, що заявлене захисником клопотання про застосування за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так і додатковий є безальтернативним.
У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від Закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
У цій справі суд не вбачає підстав для застосування аналогії права та не накладення додаткового стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортним засобом на підставі ст. 69 КК України.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 130 ч. 1 КУпАП, так як він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до довідки Територіального сервісного центру № 5943 регіонального сервісного центру МВС у Сумській області № 31/32/5943-3072-2025 від 15.02.2025 р. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 видане 31.08.2016 р., значиться серед осіб позбавлених права керування.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. (населений пункт: СУМСЬКА ОБЛАСТЬ/М.СУМИ, отримувач: ГУК Сум.обл/Сумська обл/21081300, код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування податку: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави (населений пункт: м. Київ, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України), обов'язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5).
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду : Н.Б. Плотникова