25 березня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/7591/24
Провадження № 33/820/252/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., захисника Ухова Р.В. апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Ухова Р.В. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , відома адреса проживання АДРЕСА_2
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що 10.03.2024 року о 01 год. 43 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Teana» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Хмельницькому по вул. Володимирська, 91, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу драгер, результат тесту позитивний - 2,36 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9(а) ПДР України і вчинив правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - Ухов Р.В. просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржуване рішення суду не ґрунтується на нормах процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Зазначає захисник, що відеозапис із відео реєстратора поліції не доводить факту керування транспортним засобом, оскільки за його допомогою повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення. Більше того, такий відеозапис не зазначений у додатках до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наявні в матеріалах відеозаписи вказують, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, вимога висунута поліцейським щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є незаконною. Сам вихід із місця водія не може свідчити про факт керування транспортним засобом.
Апелянт наголошує і на тому, що саме суд відхилив клопотання захисту щодо допиту в суді патрульних поліцейських у якості свідків на предмет у тому числі зазначених обставин. На підставі ст.62,63 КУ зазначені обставини трактуються на користь невинуватості ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять також інформації щодо розміщення в умовах збройної агресії росії станом на час події, що розглядається у вказаній місцевості блокпосту та відповідно здійснення на ньому працівниками поліції як превентивних заходів, так і заходів примусу в межах наданої компетенції в умовах воєнного стану.
Крім цього, до матеріалів справи працівниками поліції не долучено постанови про вчинення адміністративного правопорушення, в якому було б відображено причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Стверджує, що відповідно до чеку газоаналізатора «Драгер», у графі «свідок» зазначений відеозапис із камери VB475900, які зробив поліцейський Подольський І.Р. Однак, наявні та переглянуті відеозаписи не містять процедури перевірки на стан алкогольного сп'яніння. А із відеозапису 476906 неможливо побачити та перевірити дотримання такої процедури, не зафіксовано таким чек драгера та його показники, а також факту погодження ОСОБА_1 із зазначеними записами. На чеку «Драгеру» також відсутній підпис водія.
Захисник зазначає і про те, що дата та час складення працівниками поліції акту та направлення не співпадають з часом, вказаним на відеозаписах події.
Відеозаписами підтверджено, що направлення у присутності ОСОБА_1 не складалось, йому не роз'яснювалась можливість проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, його копій не вручалось. Як наслідок, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 є незаконним та недійсним.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи та його захисник Морозов В.Ю. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду з підстав викладених у ній.
Мотиви суду
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №551280 від 10.03.2024 року, з якого вбачається, що 10.03.2024 року о 01 год. 43 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Teana» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Хмельницькому по вул. Володимирська, 91, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу драгер, результат тесту позитивний - 2,36 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9(а) ПДР України і вчинив правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП (а.с. 1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений у зв'язку з виявленими у нього ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода. Із результатами проведеного огляду ОСОБА_1 був згідний (а.с.3);
- роздруківки з технічного приладу «DragerAlcotest 7510», відповідно до якої ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. Результат тесту - 2,36 ‰ (а.с. 4);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.03.2024 року, у якому зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та те, що особа у заклад охорони здоров'я не доставлялась (а.с.5);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №551280 від 10.03.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Nissan Teana» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки, результат його огляду становив 2,36 ‰, з таким результатом останній був згідний та в подальшому відмовився їхати до медичного закладу (а.с.7).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами.
Доводи захисника Ухова Р.В. в частині того, що ОСОБА_1 не керував автомобілем «Nissan Teana» д.н.з. НОМЕР_1 , а вимога поліцейських щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є незаконною, на увагу не заслуговують за таких підстав.
На відеозаписах із відеореєстатора автомобіля та нагрудних камер працівників поліції, зафіксовано як автомобіль поліції із увімкненими проблисковими маячками переслідує автомобіль «Nissan Teana»д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки даного автомобіля, вбачається, що з водійського місця виходить ОСОБА_1 . Більше того,останній при спілкуванні з працівниками поліції не заперечував факту керування ним транспортним засобом, інших осіб на відео не зафіксовано.
Отже, підстав сумніватись, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на момент його зупинки працівниками поліції апеляційний суд не вбачає, а доводи скаржника у цій частині є обраною тактикою захисту та спрямовані виключно на уникнення від відповідальності.
Окрім того, за змістом Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також відповідно до Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ №573 від 08.07.2020 р., на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Перепустка - це виданий комендатурою документ, що надає особам, зокрема тим, які керують транспортними засобами, дозвіл на перебування в певний період доби на території, де запроваджено комендантську годину.
Контроль за дотриманням особами комендантської години здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Під час дії комендантської години Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документи, що підтверджують законність перебування на території України, перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи.
Національної поліції для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021р. №1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Всі положення цих нормативних актів узгоджуються зі ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Із матеріалів відеозапису подій від 10.03.2024 року, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено о 01 год. 43 хв., тобто під час дії комендантської години, встановленої на території міста Хмельницького на час дії воєнного стану. Також, з відеозапису вбачається і те, що працівники поліції висловлювали законні вимоги до ОСОБА_1 , а саме: пред'явити посвідчення водія, документи на транспортний засіб та у зв'язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння пройти такий огляд.
Апеляційний суд вважає, що за вказаних обставин зупинення поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час дії комендантської години і перевірка його документів є законними.
При цьому наявність блокпосту, як на те вказує апелянт, не є обов'язковою умовою при здійсненні відповідними органами контролю за дотриманням особами комендантської години.
Окрім того, слід зауважити, що правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не звільняє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Безпідставними є доводи про те, що відеозапис із відеореєстатора працівників поліції не доводить факту керування транспортним засобом, оскільки таким повинна фіксуватися уся процедура адміністративного правопорушення.
Так, дійсно на оптичному диску із записом події є декілька відеофайлів, однак вони вилучені із відеореєстратора поліцейського автомобіля та нагрудних камер працівників поліції під час виявлення та фіксації правопорушення, які є безперервними та дублюють зафіксовані події. Отже, це не може бути один безперервний відео файл, як вважає сторона захисту.
Суд вважає, що на відеозаписі, переглянутому апеляційним судом, достатньо повно відображені обставини, які передували складанню протоколу, обставини проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, а також відображені обставини, які дають чітке уявлення про зафіксовані на відеозаписі події. Відомостей, зафіксованих на відеозаписі, долученому до протоколу про адмініністративне правопорушення достатньо для встановлення обставин оформлення таких матеріалів та доведення вини ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні.
Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис з місця події, що міститься в матеріалах справи має розбіжності в часі з складеними письмовими документами, оскільки розбіжності у зазначені часу є лише технічною помилкою, яка виникла в процесі налаштування відеотехніки. Окрім того, відеозапис з місця події узгоджується і підтверджується іншими доказами у справі, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі. Відповідно місцевий суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Посилання захисника на те, що сам протокол не є доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 551280 від 10.03.2024 року відповідає вимогам ст.256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться на відеозаписах.
Доводи апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено назву технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис події, апеляційний суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 256 ч. 1 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відеозапис фіксації адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 , як уже зазначалось вище, здійснювався з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського. Обов'язкових вимог щодо зазначення в протоколі назви технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис, процесуальний закон, який регулює фіксацію адміністративних правопорушень, не містить. Отже, не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення назви технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис, не є обов'язковою вимогою при його складанні.
Твердження сторони захисту стосовно відхилення судом першої інстанції клопотання захисту про допит патрульних поліцейських, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки свідчення поліцейських, які складали протокол про адміністративне правопорушення, не можна визнати доказом у справі про адміністративне правопорушенні, оскільки вони є зацікавленими особами, фактично з боку обвинувачення.
Щодо відсутності на відеозаписах процедури складання акту про виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння, направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у медичній установі, а також невручення останньому його копії, то вказана обставина жодним чином не свідчить про порушення порядку проходження огляду. З дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейських погодився продути газоаналізатор «DragerAlcotest 7510», погодився з результатом 2,36 %, відповідно направлення ОСОБА_1 до медичного закладу носить формальний характер і не впливає на доведення обставин вчиненого адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАПу виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. У даному провадженні суд вважає, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі, згідно встановлених норм закону України.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Ухова Р.В. залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя: