26 березня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 669/17/25
Провадження № 33/820/277/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кучерука Тараса Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2025 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, одруженого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
За постановою суду, 30 грудня 2024 року близько 22 год. 01 хв. по вул. Центральна, 93, в с-щі Ямпіль Шепетівського району Хмельницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Citroen», моделі «Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 . Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 як на місці зупинки, так і у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кучерук Т.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, та ухвалити нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Оскаржувану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Стверджує, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, а йшов пішки, натомість за кермом перебував його знайомий ОСОБА_2 , а тому вимога про проходження огляду на стан сп'яніння є незаконною.
На відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано факт керування автомобілем, пропозиції про проходження огляду у медичному закладі.
ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся, навпаки вимагав проведення такого у медичному закладі.
Крім того, протокол та акт огляду не містить інформації про свідків, а також у акті відсутні відомості про дату й час його складання.
На відеозаписах не зафіксовано також процедури складання та видачі направлення на огляд, наявного в матеріалах справи.
Вважає, що відеозаписи містять ознаки фальсифікації, оскільки такі не є безперервними та містять «склейки».
У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні конкретні відомості про долучені до нього додатки та технічний засіб відеофіксації, що свідчить про процесуальні порушення під час його складання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Кучерука Т.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209105 від 30 грудня 2024 року, якими підтверджується, що 30 грудня 2024 року близько 22 год. 01 хв. по вул. Центральна, 93, в с-щі Ямпіль Шепетівського району Хмельницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Citroen», моделі «Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 4);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився (а.с. 6);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 грудня 2024 року, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода (а.с. 5);
- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції та відео реєстратора службового авто, якими підтверджується, що працівники поліції слідували за автомобілем «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився на узбіччі. Підійшовши до вказаного автомобіля, вони побачили ОСОБА_1 , який вийшов із водійських дверцят та почав втікати. Наздогнавши його, почали встановлювати особу водія, однак останній відмовився надавати свої документи. Під час спілкування із ОСОБА_1 , працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння. У зв'язку із цим, неодноразово пропонували пройти огляд на визначення такого стану на місці зупинки транспортного засобу чи у найближчому медичному закладі, проте останній не погоджувався. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду також передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак поведінка останнього свідчила про намагання уникнути проходження такого огляду. Поліцейська роз'яснила ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 68 Конституції України, а також повідомила про час і місце розгляду справи. Від отримання копій адміністративних матеріалів водій відмовився та залишив місце події (а.с. 8).
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про, те що вимога про проходження огляду на стан сп'яніння є незаконною, оскільки ОСОБА_1 йшов пішки, а за кермом його автомобіля перебував ОСОБА_2 , апеляційний суд відхиляє, враховуючи наступне.
Так, із відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відео реєстратора службового авто вбачається, що в той час як поліцейські слідували за автомобілем «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , жодних пішоходів у попутному напрямку не було (00 хв. 01 сек. - 00 хв. 19 сек. відеозапису під назвою 00000_000000020241230220007_00019А. MP4; 00 хв. 01 сек. - 00 хв. 29 сек. відеозапису під назвою 20241230220100_030851.MP4).
Під'їхавши до вказаного автомобіля, працівники поліції одразу вийшли із службового авто та біля водійських дверцят побачили ОСОБА_1 , який намагався утекти (00 хв. 15 сек. - 00 хв. 30 сек. відеозапису під назвою 00000_000000020241230220007_00019А. MP4; 00 хв. 24 сек. - 00 хв. 40 сек. відеозапису під назвою 20241230220100_030851.MP4).
Разом з тим, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 зазначав, що це не його автомобіль, не вказуючи, що за кермом авто перебувала інша особа.
Місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що такі твердження ОСОБА_1 є надуманими, такими що не відповідають фактичним обставинам справи та спрямовані виключно на уникнення відповідальності.
Зважаючи на викладені обставини, вимога про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння була законною.
Доводи апелянта про те, що поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, натомість він сам вимагав проведення такого, спростовуються даними відеозаписів, з яких вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували йому пройти такий як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому медичному закладі, однак на проходження такого ОСОБА_1 не погодився (13 хв. 56 сек. - 14 хв. 11 сек. відеозапису під назвою 00000_000000020241230220007_00019А. MP4; 00 хв. 37 сек. - 01 хв. 35 сек. відеозапису під назвою 00000_000000020241230221508_00020А.MP4; 01 хв. 02 сек. - 01 хв. 19 сек., 02 хв. 45 сек. - 02 хв. 55 сек. відеозапису під назвою 00000_000000020241230221321_0006.MP4)
Доводи захисника про те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи є небезперервним, а отже є недопустимим доказом, на увагу суду не заслуговують, враховуючи наступне.
Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані відеозаписи із різних технічних пристроїв, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи.
Із відеозаписів вбачається, що саме ОСОБА_1 , особа якого зафіксована на відеозаписі та співпадає із його фото на копії його паспорта громадянина України, що наявний у матеріалах справи, працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння. Однак, останній від проходження такого відмовився.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації.
Отже, місцевий суд обґрунтовано взяв такий до уваги під час постановлення оскарженого рішення.
Твердження захисника про те, що на відеозаписах не зафіксовано моменту складання та вручення направлення на огляд водія, апеляційний суд до уваги не бере, з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису саме під час огляду водія на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на місці за відсутності свідків.
Натомість, вимогами чинного КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція) та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року, не передбачено обов'язку поліцейського фіксувати процедуру складання адміністративних матеріалів.
Разом з тим, як вбачається із даних відеозапису під назвою 00000_000000020241230221321_0006.MP4 від отримання копій адміністративних матеріалів ОСОБА_1 відмовився та залишив місце події до закінчення складання таких (13 хв. 01 сек. - 13 хв. 11 сек.).
А тому, апеляційний суд вважає, що жодних порушень під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції допущено не було.
Посилання адвоката на те, що акт огляду на стан сп'яніння не містить дати часу та місця його складання, на апеляційний суд відхиляє, оскільки формою акту огляду на стан сп'яніння, наведеною у Додатку 2 до Інструкції зазначення таких даних не передбачено.
Що ж стосується відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду відомостей про свідків, то апеляційний суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-IX від 16 лютого 2021 року) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, лише у разі неможливості застосування технічних засобів під час проведення огляду на стан сп'яніння поліцейські зобов'язані залучити двох свідків.
Як вбачається із матеріалів справи, під час проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння поліцейськими застосовувались технічні засоби відеозапису. Диск із відеозаписом події наявний в матеріалах справи.
За таких обставин, у поліцейських не було підстав для залучення свідків під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та складання адміністративних матеріалів.
Посилання сторони захисту на відсутність інформації щодо додатків та технічних засобів відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення, що робить їх недопустимими доказами у справі, на увагу апеляційного суду не заслуговують, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Вимоги щодо обов'язкового зазначення відомостей про додатки та засоби відеофіксації вказана стаття не містить.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи до протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським долучені зокрема направлення на огляд водія та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та його відмову від проходження такого огляду, а також додано відеозаписи з нагрудних камер та із відеореєстратора службового авто, на яких зафіксовано факт руху автомобіля «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, відсутність переліку зазначених документів у протоколі не впливає на допустимість і достовірність даних, що містяться в цих доказах та не свідчить про допущення працівниками поліції процесуальних порушень.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд -
Постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Кучерука Тараса Миколайовича без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.