25 березня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 675/75/25
Провадження № 33/820/255/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Кучерука Т.М. на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що 14 січня 2025 року о 19 год. 18 хв. водій ОСОБА_1 в с.Долоччя по вул. Садова, 23, Шепетівського району Хмельницької області керував колісним трактором марки «Т240ТРКХ», без д.н.з., в стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», із фіксацією на нагрудну цифрову відеокамеру. Результат тесту на стан алкогольного сп'яніння - 1,13 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Кучерук Т.М. просить постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу даного правопорушення.
Стверджує, що працівниками поліції перед проведенням огляду на стан сп'яніння не було проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, а при безпосередньому застосуванні не було дотримано інструкції з його експлуатації (на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння надається сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки).
Окрім того, не було вказано та не продемонстровано ОСОБА_1 ознаки відповідності мундштуків, що викликає обґрунтований сумнів щодо належного його використання.
Сторона захисту зазначає, що у випадку встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Проте, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що акт огляду у зазначений у ньому час та місці проведення огляду не складався.
Вказує на те, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду на стан сп'яніння проведеного на місці зупинки. Водночас з відеозапису не вбачається, що останній відмовлявся їхати в медичний заклад.
Відеозаписом також не зафіксовано пропозиції поліцейського пройти огляд водієм з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А в матеріалах справи відсутнє відповідне направлення.
Посвідчення водія на місці зупинки транспортного засобу не вилучалось, транспортний засіб на арешт-майданчик поміщено не було.
У підсумку апелянт зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 ч.1 КУпАП, а тому наявні підстави для закриття вказаного провадження.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 та його захисник Кучерук Т.М., будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явились. На адресу апеляційного суду захисник Кучерук Т.М. надіслав клопотання в якому просив проводити розгляд справи без його участі та ОСОБА_1 .
За таких обставин, апеляційний суд визнає можливим розглянути справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, оскільки перешкод для такого розгляду, визначених ст. 268 КУпАП, немає.
Мотиви суду
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 2210515 від 14 січня 2025 року, з якого вбачається, що14 січня 2025 року о 19 год. 18 хв. водій ОСОБА_1 в с.Долоччя по вул. Садова, 23, Шепетівського району Хмельницької області керував колісним трактором марки «Т240ТРКХ», без д.н.з., в стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», із фіксацією на нагрудну цифрову відеокамеру. Результат тесту на стан алкогольного сп'яніння - 1,13 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення(а.с.1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений у зв'язку з виявленими у нього ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Із результатами проведеного огляду ОСОБА_1 був згідний (а.с.3);
- роздруківки з технічного приладу «DragerAlcotest 6810», відповідно до якої ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. Результат тесту - 1,13 ‰ (а.с. 2);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 221051 від 14.01.2025 року, з якого вбачається, що огляд зі згоди ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», результат тесту на стан алкогольного сп'яніння - 1,13‰ .
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами.
Що стосується посилання сторони захисту на те, що працівниками поліції перед проведенням огляду на стан сп'яніння не було проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, то апеляційний суд зазначає наступне.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, виходить, що працівниками поліції був зупинений колісний трактор під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, про що йому було озвучено, при цьому ОСОБА_1 повідомив, що вживав спиртні напої (пиво, сто грам). Після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що водій погодився. При цьому працівник поліції повідомив, що відмова від проходження такого це також штраф. В подальшому, поліцейський продемонстрував прилад «Драгер», розповів про його дію, пропонував обрати мундштук. Водночас зазначив, що такий цілісно запакований, розірвав упакування, вставив трубочку у прилад, та тримаючи його у своїй руці дав продути ОСОБА_1 . Результат тесту виявився позитивним -1,13‰ проміле. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп'яніння та отриманого результату огляду ОСОБА_1 не висловлював.
Враховуючи викладене, доводи захисника про те, що працівниками поліції перед проведенням огляду на стан сп'яніння не було проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу за обставин, які зафіксовані на відеозаписах з нагрудної камери працівника поліції, суд вважає неспроможними. Відеозаписом спростовуються і доводи захисника стосовно неналежного використання мундштука.
Долученим до справи відеозаписом події з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо недотримання інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу при його застосуванні, а саме наявності сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Так, відповідно до п.п. 1,3 розділу ІІ Інструкції поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п. 43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за № UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.
Тобто, газоаналізатор має всі документи, передбачені Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Інструкцією в частині, що не суперечить вимогам Закону.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, надання вказаних документів здійснюється на вимогу особи. З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 вимог про надання сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку не заявляв.
Твердження апелянта, що працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у лікарні, не ґрунтуються на Законі, так як дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, вищенаведений пункт 6 розділу І даної Інструкції передбачає альтернативний порядок проведення огляду на стан сп'яніння, або на місці зупинки, або у закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, а тому йому не пропонувалося проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я, що не суперечить законодавчо визначеному порядку проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
З аналогічних підстав апеляційним судом не береться до уваги і довід сторони захисту стосовно відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія до медичного закладу.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності вилучення транспортного засобу не є неслушними, оскільки такі дії застосовуються у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
Також з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що після зупинки працівниками поліції колісного трактора під керуванням ОСОБА_1 , останній намагався втекти від поліції, тим часом за кермо сіла інша особа, поїхавши в протилежну стороні. Крім того, з розмови працівника поліції і ОСОБА_1 слідує, що транспортний засіб забрав син. А тому, у працівників поліції не було підстав відсторонювати водія від керування транспортним засобом та поміщати його на арешт-майданчик.
Твердження захисника про те, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що акт огляду у зазначений у ньому час та місці проведення огляду не складався, до уваги не беруться, оскільки на відеозаписах наявний фрагмент складання акту, такий наявний в матеріалах даного провадження, підписаний ОСОБА_1 та працівником поліції, а розбіжності у зазначені часу є лише технічною помилкою, яка виникла в процесі налаштування відеотехніки та не є підставою для скасування судового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силуст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Кучерука Т.М.залишити без задоволення.
Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: