25 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/6863/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
ОСОБА_1 26.04.2022 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до якого позивач, з урахуванням уточнення від 27.05.2022 просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0042431308 від 07.11.2016 на загальну суму 387 181,71 грн, з яких 309 745,37 грн - податкове зобов'язання та 77 436,34 грн - штрафні (фінансові) санкції;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0042461306 від 07.11.2016 на загальну суму 29 095,73 грн, з яких 23 276,58 грн - грошове зобов'язання та 5819,15 грн - штрафні (фінансові) санкції.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що 19.09.2016 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питання достовірності, повноти та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага в період 01.01.2015 по 31.12.2015. За результатами перевірки складено акт № 681/26-53-13-06/ НОМЕР_1 від 19.09.2016.
Згідно висновків акта перевірки податковим органом встановлено порушення ОСОБА_1 п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 309 745,37 грн та відповідно до вимог п.п.1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України донарахована сума військового збору в розмірі 23 276,48 грн за 2015 рік.
Податковою інспекцією встановлено отримання ОСОБА_1 від ПАТ «Універсал Банк» додаткового блага у розмірі 1 551771,74 грн, яке пов'язано з кредитом, отриманим ОСОБА_1 в ПАТ «Універсал Банк» та сплаченим в повному обсязі у 2015 році.
Позивач не погоджується із висновками контролюючого органу про визначення суми додаткового блага, оскільки він отримував кредит, який у подальшому повністю погашено та не є прощений банком.
Позивач зазначає, що він щороку подавав декларацію до контролюючого органу, в тому числі за 2015-2019 роки і жодного разу податковий інспектор не повідомляв його про наявність податкового боргу.
Крім того, з актом перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач ознайомлений не був, оскільки не отримував ці рішення. Про їх існування ОСОБА_1 стало відомо лише влітку 2021 року після блокування картки, а також ознайомлення із рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.09.2020 по справі № 640/24684/19, яким з позивача стягнуто податковий борг.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2022 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом та відкрито провадження в адміністративній справі №640/6863/22. Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2022 замінено ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/10, код ЄДРПОУ 44116011).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято зазначену справу до провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 витребувано з АТ «Універсал Банк»: копію рішення про списання простроченої заборгованості ОСОБА_1 з наданням повної розшифровки суми, у тому числі із зазначенням сум з яких складається прощений борг (тіло кредиту, проценти за користуванням тілом кредиту, пеня, штраф, тощо); відомості щодо повідомлення боржника про прийняте рішення щодо списання простроченої заборгованості; Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВLІ88-К від 28.07.2007 ОСОБА_1 ; Додаткову угоду № ВLІ88-К/1 від 28.07.2007, укладену із ОСОБА_1 , а також Угоду про припинення зобов'язань від 16.09.2015 із ОСОБА_1 .
12.02.2025 від ГУ ДПС у м.Києві надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, в обґрунтування якого зазначено таке.
ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 19.09.2016 №681/26-53-13-06/ НОМЕР_1 .
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0042431306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 387 181,71 грн, та повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0042461306, за яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 29095,73 грн.
Проте з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0042461306, №0042431306, позивач звернувся до суду поза межами граничного строку, передбаченого нормами чинного законодавства, а саме - 24.04.2022 року.
Частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Оскаржувані податкові повідомлення - рішення були направлені позивачу за вірною адресою: АДРЕСА_1 , тому вони вважаються врученими останньому належним чином. Крім того, податкова адреса ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - АДРЕСА_1 , станом на сьогодні не змінювалась, органи державної податкової служби за місцем обліку платника податків про зміну податкової адреси станом на сьогодні не повідомлялись.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідач звертає увагу, що згідно інформації Єдиного реєстру судових рішень інформаційної системи відкритих джерел інформації «Судова Влада» наявна справа №640/24684/19 про стягнення заборгованості за позовом ГУ ДПС у м. Києві до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 . В даній справі мова йде про заборгованість, що виникла на підставі винесених податкових повідомлень-рішень №0042461306 та №0042431306 від 07.11.2016. При цьому, згідно постанови ШААС від 18.11.2021 по справі №640/24684/19 зазначено, що рішенням ОАС м. Києва від 21.09.2021 позовні вимоги задоволено, проте не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Тобто фактично фізична особа підприємець ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 10.09.2021 згідно ухвали ШААС від 10.09.2021 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху.
Окрім вказаних вище обставин, позивач не вказав на обставини непереборного і об'єктивного характеру, що перешкодили йому дізнатись про порушення своїх прав, та існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на їх судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19.
Предметом спору по цій справі є правомірність винесених відповідачем за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 07.11.2016: №0042431306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 387 181,71 грн; №0042461306, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 29095,73 грн.
Позивачем процедура досудового порядку оскарження податкових повідомлень-рішень не використовувалася. Отже, в спірних правовідносинах для звернення позивача до адміністративного суду із вказаним позовом встановлюється шестимісячний строк у відповідності до частини другої статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли ОСОБА_1 дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріалами справи встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були направлені відповідачем ОСОБА_1 за податковою адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказані рішення повернуто на адресу відповідача із зазначенням причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.
Згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Таким чином, в силу норм пункту 42.2 статті 42 ПК України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачу.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2022 про залишення позовної заяви без руху, разом із уточненим позовом надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обгрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено, що про проведення перевірки та наявність акта від 19.09.2016 №681/26-53-13-06/ НОМЕР_1 йому стало відомо влітку 2021 року, коли була заблокована платіжна карта. Пізніше позивач дізнався про рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2020 по справі № 640/24684/19, яким з позивача стягнуто суму податкового боргу у розмірі 484 608,12 грн.
В свою чергу, про винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 дізнався лише після ознаймолення з матеріалами справи №640/24684/19, а копію рішення позивач отримав 19.07.2021.
Копію рішення по справі № 640/24684/19 позивач отримав 25.01.2022, а 23.02.2022 підготував позовну заяву для пред'явлення суду та сплатив судовий збір, однак з 24.02.2022 в Україні був введений воєнний стан, що також вплинуло на строки звернення до суду.
Суд звертає увагу відповідача на ту обставину, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року, на підставі заяви позивача поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим адміністративним позовом та відкрито провадження в адміністративній справі №640/6863/22.
Отже, питання щодо наявності підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, судом вже було вирішено.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 161, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.Є. Петросян