Іменем України
25 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/6863/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ОСОБА_1 26.04.2022 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до якого позивач, з урахуванням уточнення від 27.05.2022 просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0042431308 від 07.11.2016 на загальну суму 387 181,71 грн, з яких 309 745,37 грн - податкове зобов'язання та 77 436,34 грн - штрафні (фінансові) санкції;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0042461306 від 07.11.2016 на загальну суму 29 095,73 грн, з яких 23 276,58 грн - грошове зобов'язання та 5819,15 грн - штрафні (фінансові) санкції.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що 19.09.2016 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питання достовірності, повноти та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага в період 01.01.2015 по 31.12.2015. За результатами перевірки складено акт № 681/26-53-13-06/ НОМЕР_1 від 19.09.2016.
Згідно висновків акта перевірки податковим органом встановлено порушення ОСОБА_1 п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 309 745,37 грн та відповідно до вимог п.п.1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України донарахована сума військового збору в розмірі 23 276,48 грн за 2015 рік.
Зі змісту акта перевірки вбачається, що податковою інспекцією встановлено отримання ОСОБА_1 від ПАТ «Універсал Банк» додаткового блага у розмірі 1 551771,74 грн, яке пов'язано з кредитом, отриманим ОСОБА_1 в ПАТ «Універсал Банк» та сплаченим в повному обсязі у 2015 році. Позивач зазначає, що з акта перевірки не вбачається на підставі чого контролюючий орган дійшов висновку про визначення суми додаткового блага, оскільки цей кредит позивачем повністю погашено та не є прощений банком.
Позивач зазначає, що він щороку подавав декларацію до контролюючого органу, в тому числі за 2015-2019 роки і жодного разу податковий інспектор не повідомляв його про наявність податкового боргу. Крім того, з актом перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач ознайомлений не був, оскільки не отримував ці рішення. Про їх існування ОСОБА_1 стало відомо лише влітку 2021 року після блокування картки, а також ознайомлення із рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.09.2020 по справі № 640/24684/19, яким з позивача стягнуто податковий борг.
Представник ГУ ДПС у м.Києві позов ОСОБА_1 не визнав, про що 12.02.2025 надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив таке.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта від 19.09.2016 №681/26-53-13- 06/2823103816 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015».
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 вимог:
пп.164.2.17 п.164. ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 VI із змінами та доповненнями, в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на суму 309 745,37 грн, в результаті чого ОСОБА_1 донараховано податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 309 745,37 грн;
пп.1.2 п.161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу, встановлено заниження бази оподаткування при нарахуванні військового збору, внаслідок чого донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 23 276,58 грн.
ОСОБА_1 відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України було проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, надіслано копію наказу від 01.09.2016 № 675 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 01.09.2016 вих. №7126/Я/26-53-13-06-12 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у приміщенні ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4-а.
Відділом адміністрування податку з громадян управління доходів і зборів з фізичних осіб рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано повідомлення від 29.04.2016 вих. №4414-я/26-53-13-02-10 про запрошення гр. ОСОБА_1 з питань подання декларації про майновий стан і доходи, декларування доходів, отриманих в 2015 році у вигляді додаткового блага.
На визначене повідомлення платник податків фізична особа ОСОБА_1 подав до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, проте даний дохід не задекларував.
Перевірка проведена в приміщенні ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4-а. Термін проведення перевірки з 06.09.2016 по 12.09.2016.
Перевірка фактично проводилась з 06.09.2016 по 12.09.2016, за результатами проведеної перевірки складено акт від 19.09.2016 №681/26-53-13-06/ НОМЕР_1 .
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0042431306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 387 181,71 грн та повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0042461306, за яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 29095,73 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення скеровані за податковою адресою платника податків згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, оскільки оскаржувані податкові повідомлення - рішення були направлені за вірною адресою: АДРЕСА_1 , то вони вважаються врученими останньому належним чином.
Податкова адреса ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 станом на сьогодні не змінювалась, органи державної податкової служби за місцем обліку платника податків про зміну податкової адреси станом на сьогодні не повідомлялись. Тому відповідач вважає, що посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у зв'язку з неналежним повідомленням його про проведення такої перевірки спростовується наявними у матеріалах справи доказами, відтак вимога позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
При цьому, перевіркою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлених чинним законодавством встановлено, що згідно відомостей з ДРФО ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (ф.1-ДФ), гр. ОСОБА_1 в 2105 році отримав дохід за ознакою «126 - додаткове благо» від ПАТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) в розмірі 1 551 771,81 грн, без визначення суми нарахованого та сплаченого податку.
ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві направлено запит від 19.05.2016 №5806/10/26-53-13-02-10 до ПАТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), на який отримано відповідь від 06.07.2016р вих. №2385, якою ПАТ «Універсал Банк» підтверджує суму, відображену у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1- ДФ) за ознакою доходу «126 - додаткове благо», що є доходом, нарахованим у вигляді суми боргу, анульованого кредитором.
Згідно відомостей з ДРФО ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих з них податків ф.1-ДФ встановлено, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 , в 2015 році отримав дохід за ознакою 126 у розмірі 1 551 881, 84 грн, без визначення суми нарахованого та сплаченого податку.
Відповідно до п.179.1 ст.179 платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
В порушення вимог п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, станом на 06.09.2016 податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік гр. ОСОБА_1 до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві подана, проте даний дохід не задекларовано.
Згідно поточних перерахунків донараховано до сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 309 745,37 грн.
Також за результатами перевірки донараховано військовий збір за 2015 рік у сумі 23 276,58 грн.
На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
В свою чергу позивачем подано відповідь на відзив відповідача, згідно якого ОСОБА_1 вважає доводи відповідача безпідставними, просить задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2022 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом та відкрито провадження в адміністративній справі №640/6863/22. Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2022 замінено первісного відповідача ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/10, код ЄДРПОУ 44116011).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято зазначену справу до провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 витребувано з АТ «Універсал Банк»: копію рішення про списання простроченої заборгованості ОСОБА_1 з наданням повної розшифровки суми, у тому числі із зазначенням сум з яких складається прощений борг (тіло кредиту, проценти за користуванням тілом кредиту, пеня, штраф, тощо); відомості щодо повідомлення боржника про прийняте рішення щодо списання простроченої заборгованості; Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВLІ88-К від 28.07.2007 ОСОБА_1 ; Додаткову угоду № ВLІ88-К/1 від 28.07.2007, укладену із ОСОБА_1 , а також Угоду про припинення зобов'язань від 16.09.2015 із ОСОБА_1 .
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
На підставі п. 78.1.2 п.78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 01.09.2016 №675, виданого ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 19.09.2016 № 684/26-53-13-06/ НОМЕР_1 .
Копію наказу від 01.09 2016 № 675 та письмове повідомлення від 01.09.2016 вих. №7126-Я/26-53-13-06-12 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручения.
Відділом адміністрування податку з громадян управління доходів і зборів з фізичних осіб рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано повідомлення від 29.04.2016 вих. №4414-я/26-53-13-02-10 про запрошення ОСОБА_1 з питань подання декларації про майновий стан і доходи, декларування доходів, отриманих в 2015 році у вигляді додаткового блага.
На зазначене повідомлення платник податків фізична особа ОСОБА_1 до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві подав декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якому не задекларував дохід.
Перевіркою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених чинним законодавством встановлено, що згідно відомостей з ДРФО ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (ф.1-ДФ), гр. ОСОБА_1 в 2105 році отримав дохід за ознакою «126 - додаткове благо» від ПАТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) в розмірі 1 551 771,81 грн, без визначення суми нарахованого та сплаченого податку.
ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві направлено запит від 19.05.2016 №5806/10/26-53-13-02-10 до ПАТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), на який отримано відповідь від 06.07.2016р вих. № 2385, якою ПАТ «Універсал Банк» підтверджено суму, відображену у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1- ДФ) за ознакою доходу «126 - додаткове благо», що є доходом, нарахованим у вигляді суми боргу, анульованого кредитором.
Висновками акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем:
- вимог ч. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік 309 745,37 грн, фізичній особі ОСОБА_1 донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 309 745,37 грн;
- вимог пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу, встановлено заниження бази оподаткування при нарахуванні військового збору, внаслідок чого ОСОБА_1 донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 23 276,58 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 07.11.2016 № 0042431306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 387 181,71 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 309 745,37 грн та за штрафними санкціями в розмірі 77 436,34 грн;
від 07.11.2016 № 0042461306, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 29 095,73 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 23 276,58 грн та за штрафними санкціями в розмірі 5819,15 грн.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу 2 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно приписів підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до таких додаткових благ віднесено основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощену (анульовану) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Вищенаведене, дає підстави прийти до висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 804/3102/15, від 25.06.2022 у справі № 817/430/17, від 15.12.2020 у справі № 817/3471/14, від 01.04.2019 у справі № 820/4423/16 та від 27.05.2021 у справі № 420/1329/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, на підставі наведеного, суд приходить до висновку, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування інших платежів.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» від 09.04.2015 №321-VIII, який набрав чинності 07.05.2015, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв'язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібної справи, зокрема у постанові від 10.05.2018 у справі №802/142/17-а (провадження №К/9901/35810/18).
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» (далі - Банк), та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - Боржник) було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №BL 188 від 28.09.2007, відповідно до якого Банк зобов'язується надавати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 180 000,00 (сто вісімдесят тисяч) доларів США (далі - «ліміт Договору»), у порядку і на умовах, зазначених у цьому Договорі (пункт 1.1. розділу 1 Договору).
Підпунктом 1.1.1. пункту 1.1. розділу 1 Договору визначено, що умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього Договору оформлюється додатковою угодою до цього Договору у формі окремої індивідуальної угоди (надалі - «Індивідуальна угода»), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Ліміт Договору розраховується в базовій валюті незалежно від валюти кредитних послуг, що надаватимуться. Валютою кредитної послуги можуть бути: долар США (USD) та/або гривня України (UAH) та/або швейцарські франки (CHF) (підпункт 1.1.2 пункту 1.1. розділу 1 Договору).
Відповідно до підпункту 1.2.1. пункту 1.2. розділу 1 Договору Позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за цим Договором не пізніше 01 вересня 2027 року, і виконати всі зобов'язання, передбачені Індивідуальними угодами в терміни, встановлені Індивідуальними угодами, але в будь-якому випадку терміни виконання зобов'язань Позичальника за Індивідуальними угодами не повинні перевищувати термін, передбачений цим пунктом Договору, якщо тільки не застосовується інший коротший термін виконання зобов'язань, встановлений цим Договором та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.
Пунктом 1 Додаткової угоди №BL188-K/1 від 28.09.2007 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL188 від 28.09.2007 передбачено, що Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в сумі 200 000 (двісті тисяч) Швейцарських франків, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даній Індивідуальній угоді. Відповідно до пункту 6 Додаткової угоди, Порядок погашення Кредиту відбувається відповідно до термінів та сум, вказаних у Графіку погашення кредиту, зокрема до 01 вересня 2027 року.
16.09.2015 між Банком та ОСОБА_1 підписано Угоду про припинення зобов'язань за Додатковою угодою № BL188-К/1 від 28.09.2007 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL188 від 28.09.2007, згідно якої 26.11.2015 оформлено Акт про припинення зобов'язань.
З пункту 1 Угоди про припинення зобов'язань вбачається, що станом на 16 вересня 2015 року загальний розмір заборгованості Позичальника перед Кредитором за вищевказаним Основним договором становить 96 719,40 (дев'яносто шість тисяч сімсот дев'ятнадцять) швейцарських франки 40 сантимів, з яких: 0,00 швейцарських франків - загальна прострочена основна сума Кредиту; 96 719,40 швейцарських франків - загальна строкова основна сума Кредиту; 0,00 швейцарських франків - загальна сума прострочених процентів за користування Кредитом; 0,00 франків - загальна сума строкових (не прострочених) процентів за користування Кредитом.
Підписанням цієї Угоди Сторони погодили можливість припинення зобов'язань Позичальника за Основним договором, за умови повного виконання всіх зобов'язань Позичальника, передбачених п.п.2.1. - 2.4. цієї Угоди, зокрема: Позичальник зобов'язаний в період з «16» вересня 2015 року по «01» березня 2016 року включно сплатити грошову суму в розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) швейцарських франків 00 сантимів згідно наведеного порядку (підпункт 2.1 пункту 2 Угоди).
Пунктом 1 Акта про припинення зобов'язань від 26.11.2015 встановлено, що на виконання умов п.2.1 Угоди про припинення зобов'язань від 26.11.2015 за Додатковою угодою № BLІ88-К/1 від 28.09.2007 до Генерального Договору про надання кредитних послуг № BLІ88 від 28.09.2007, укладеною між кредитором і позичальником, позичальник сплатив кредитору грошові кошти в сумі 30 000,00 швейцарських франків 00 сантимів.
Станом на 26.11.2015 розмір заборгованості позичальника перед кредитором за Додатковою угодою № BLІ88-К/1 від 28.09.2007 до Генерального Договору про надання кредитних послуг № BLІ88 від 28.09.2007 становить 66 721 швейцарських франків 22 сантимів, з яких: 66 721,22 - загальна строкова основана сума кредиту (пункт 2 Акта).
При цьому, у пункті 3 Акта зазначено, що згідно умов Угоди з моменту підписання сторонами цього Акта заборгованість позичальника перед кредитором в сумі 66 721 швейцарських франків 22 сантимів вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі статті 605 ЦК України - «прощення боргу»), а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за додатковою угодою в повному обсязі.
Крім того, у вказаному Акті ПАТ «Універсал Банк» звернув увагу ОСОБА_1 , що відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом та підлягають оподатковуванню податком з доходів фізичних осіб «суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
На підставі наведеного, суд доходить висновку, що анульована (прощена) кредитором основна сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 1 551 771,84 грн у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Суд не надає правову оцінку підставам проведення контролюючим органом перевірки, оскільки позивачем спірні податкові повідомлення-рішення оскаржуються виключно з підстав відсутності прощеного боргу через погашення отриманого кредиту позивачем в повному обсязі, що не є додатковим благом.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваних дій та рішень. Тому суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 належить відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя К.Є. Петросян