Справа № 603/64/25
Провадження №2-а/603/14/2025
24 березня 2025 року м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Пасічника А.З.,
за участі секретаря судового засідання Лучкович Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Представник адвокат - Ковалівський Б.В., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВО №1905944 від 01.02.2025 в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № 162 від 22 січня 2025 року, винесену т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у суму 17 000, 00 грн, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що винесена 22.01.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 постанова про адміністративне правопорушення № 162 якою відносно позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є незаконною та необґрунтованою. Представник зазначає, що обов'язок по оновленню персональних даних позивач виконав, що підтверджується військово-обліковим документом із «Резерв+», жодних повісток чи викликів до районного відділу ТЦК позивач не отримував. Останній має постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що доводиться його паспортом громадянина України, що не позбавляло можливості районний відділ ТЦК офіційно направити повістку позивачу для явки та уточнення облікових даних на адресу його реєстрації. Також, представник позивача зазначає, що посвідчення водія ОСОБА_1 , отримано 27 липня 2019 року. Згідно абзацу 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, які є Додатком 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 (які діяли на момент вчинення правопорушення), не передбачено обов'язку повідомляти ІНФОРМАЦІЯ_2 про отримання позивачем посвідчення водія. Водночас, представник позивача звертає увагу, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210- 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Представник - адвокат Ковалівський В.Б. вказує, що згідно оскаржуваної постанови не вбачається те, чи вживались заходи для встановлення наявності у позивача посвідчення водія шляхом електронної інформаційної взаємодії із державними реєстрами. Враховуючи наведені обставини представник позивача просить позов задовольнити в повному обсязі
04.02.2025 ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у ній. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою витребувані в ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП на підставі постанови №162 від 22 січня 2025 року, якою на нього накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ковалівський Б.В. в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання. В матеріалах справи міститься заява представника позивача, згідно якої останній просить дану справу розглядати без їх з позивачем участі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не надав.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАСУ подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно частини першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
У силу приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Встановлено, що 22 січня 2025 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 винесена постанова № 162 про адміністративне правопорушення, якою на останнього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень за допущене правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП за наступних обставин. Згідно даних, які містяться в постанові №162 про адміністративне правопорушення, 17.01.2025 о 10 год 00 хв. ОСОБА_1 прибув до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , що адресою: АДРЕСА_2 . Під час звіряння військо-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 22.06.2012. З вказаного періоду ОСОБА_1 не звіряв власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Окрім того, згідно даних вказаної постанови ОСОБА_1 не подав реквізити посвідчення водія. За результатами чого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП через порушення вимог підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, а саме не подав реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія), а також вимог пункту 1 підпункту 10 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 , а саме з 22.06.2012 не звіряв раніше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, вчинених в особливий період.
Статтею 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною третьої цієї статті КУпАП передбачено особливо кваліфікований склад цього проступку, який полягає у вчиненні дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме правила військового обліку, встановлені конкретними нормативно-правовими актами порушено особами, які є призовниками, військовозобов'язаними, резервістами порушено у період особливого стану.
Як зазначалось вище, згідно постанови про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, а саме те, що він не подав реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія), а також вимог пункту 1 підпункту 10 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 (далі - Правила військового обліку) , а саме з 22.06.2012 не звіряв не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, вчинених в особливий період.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, військовий обов'язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. Підпункт 8 пункту 1 в редакції Постанови КМ № 1558 від 31.12.2024.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 04.02.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП на підставі постанови №162 від 22 січня 2025 року, якою на нього накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.
Сторона відповідача на виконання ухвали суду від 04.02.2025 не надала жодних матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за результатами розгляду яких винесена постанова від 22.01.2025 за №162, які б спростовували викладені в адміністративному позові обставини.
Суд звертає увагу, що на адресу відповідача направлялась ухвала від 04.02.2025, яку останній отримав 12.02.2025. Також, на адресу відповідача 10.03.2025 направлена вимога про виконання ухвали суду від 04.02.2025 та надання затребуваної інформації у строк до 24.03.2025, судова повістка про виклик до суду на 24.03.2025 о 12 год 20 хв по справі №603/64/25. Станом на дату судового засідання відповідач проігнорував своє право на надання відзиву та обов'язок надати документи, які витребовує суд.
Відтак суд позбавлений можливості пересвідчитися у законності прийнятого рішення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять даних, про те, що відповідачем вживались заходи для встановлення наявності у позивача посвідчення водія шляхом електронної інформаційної взаємодії із державними реєстрами.
Окрім того, згідно підпункту 10 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оновив свої облікові дані 17.01.2025, що підтверджується інформацією з «Резерв+».
Вказане свідчить про те, станом на дату винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 виконав свій обов'язок, передбачений підпунктом 10 пункту 1 Правил військового обліку, оскільки зазначений обов'язок виник з моменту затвердження постанови постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487. Відтак обставини, які викладені в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не відповідають, а постанова такою, що підлягає до скасування.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Слід звернути увагу також на те, що ОСОБА_1 на момент притягнення його до адміністративної відповідальності уточнив облікові дані, про що було відомо відповідачу, так як постанова датована 22.01.2025, а дані позивачем уточнені 17.01.2025. Не врахування цієї обставини під час прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності свідчить про те, що відповідач прийняв оскаржувану постанову необґрунтовано та не пропорційно, тобто недотримуючись необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця постанова.
Підсумовуючи викладене в сукупності, приходжу до висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484,48 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № 162 від 22 січня 2025 року, винесену т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у суму 17 000, 00 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя А.З. Пасічник