Справа № 455/601/25
Провадження № 1-кс/455/123/2025
25 березня 2025 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному проваджені №12025141320000153 від 23.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,
24.03.2025 слідчий СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням з начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025141320000153, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 22.05.2025 у ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області поступило повідомлення від старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску «Смільниця -Коростенко» ОСОБА_5 , про те, що 20.45 год 22.03.2025 під час слідування на виїзд з України в Республіку Польща в міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Смільниця», ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_1 , запропонував та надав прикордонному наряду «ПД» інспектору прикордонної служби 3 категорії - відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) сержанту ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 300 євро, за вирішення питання щодо безперешкодного пропуску через державний кордон України.
Вказує, що 22.03.2025 виїздом СОГ на місце події було виявлено в службовому приміщенні відділення інспекторів прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться в міжнародному пункті пропуску «Смільниця-Коростенко», на столі якого знаходяться паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 у якому знаходяться грошові кошти: 1 купюра 100 ЄВРО (VА1969515596 2019) та 1 купюра 200 ЄВРО (SD1021226231 2019). Грошові кошти в подальшому вилучені протоколом огляду місця події в поліетиленовий пакет № 3454861 Національна поліція України.
Вилучені грошові кошти 300 євро є предметом вчинення злочину та такі визнані речовими доказами. Тому з метою зберігання речових доказів в незмінному стані слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно.
В судове засідання слідчий СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 не з'явився, проте у поданому клопотанні просив розглянути таке без участі слідчого та прокурора. ОСОБА_6 на телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_2 не відповів. Інших засобів зв'язку не має.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття вищевказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Так, із витягу із кримінального провадження №12025141320000153, у рамках якого було подано клопотання, відомо, що 23.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України. Орган досудового розслідування по даному кримінальному провадженні - ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, слідчим, який здійснює досудове розслідування є ОСОБА_3 , прокурором, який здійснює процесуальне керівництво є в т.ч. ОСОБА_4 .
Постановою слідчого СВ ВП№1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 24.03.2025 - 1 купюра 100 ЄВРО (VА1969515596 2019) та 1 купюра 200 ЄВРО (SD1021226231 2019)., та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025141320000153.
Стаття 131 КПК України визначає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Проаналізувавши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя вважає, що 1 купюра 100 ЄВРО (VА1969515596 2019) та 1 купюра 200 ЄВРО (SD1021226231 2019) , на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що дане майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А тому, з урахуванням можливості використання зазначеного майна як доказу у кримінальному провадженні та відповідно до вищезазначених положень КПК України, вважаю, що є всі правові підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним предметом, а відтак клопотання підлягає до задоволення в частині накладення арешту на 1 купюру 100 ЄВРО (VА1969515596 2019) та 1 купюру 200 ЄВРО (SD1021226231 2019).
При цьому, оцінюючи представлені по справі докази, слідчим суддею не встановлено, що даний захід кримінального провадження несе в собі надмірний тягар для володільця майна, на цей час у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а відсутність заборони користування даним предметом на даній стадії кримінального провадження може негативно вплинути на хід досудового розслідування.
Слід роз'яснити, що згідно ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Що стосується накладення арешту на паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , то відповідно до пункту 22 розділу І Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-XII (далі Положення), в особи, взятої під варту або засудженої до позбавлення волі, паспорт вилучається органами дізнання, попереднього слідства або судом. При звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові.
Згідно з пунктом 23 розділу І Положення забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.
Зі змісту пункту 24 розділу І Положення випливає, що зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовуються для виконання цього Положення, порядок зберігання паспортів громадян, які проходять військову службу, перебувають під вартою, відбувають покарання, а також порядок зберігання бланків паспортів та їх знищення встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 106 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення,видачі,обміну,пересилання,вилучення,повернення державі,визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі Порядок) забороняється вилучення у особи паспорта, крім випадків, передбачених законодавством, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.
Згідно з абзацом першим пункту 107 Порядку паспорт може бути вилучено (у тому числі тимчасово) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, а за кордоном - закордонної дипломатичної установи в разі його використання з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення, проведення службової перевірки щодо оформлення з порушеннями вимог законодавства або в інших випадках, передбачених законодавством.
Зі змісту абзацу другого пункту 107 Порядку випливає, що під час вилучення (у тому числі тимчасово) складається акт вилучення, а особі видається довідка про вилучення паспорта. Форма акта і довідки встановлюється МВС.
На підтвердження обґрунтованості вилучення паспорта громадянина України в клопотанні про арешт майна від 24.03.2025 року нічого не зазначено. Крім того, як вкзано вище, чинні нормативно-правові акти надають можливість вилучення, зокрема, паспорта громадянина України за умови його використання як знаряддя злочину, однак таке вилучення має бути здійснене з дотриманням визначеної процедури. Надані слідчому судді матеріали не свідчать про дотримання такої процедури. Також вище слідчий суддя звертав увагу на те, що вилучення паспорта громадянина України має бути здійснене у разі поміщення відповідної особи під варту, однак у разі звільнення такої особи з-під варти паспорт громадянина України їй має бути повернутий.
Керуючись ст. 107,131,132, 170-173, 175, 309, 369, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному проваджені №12025141320000153 від 23.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на одну купюру номіналом 100 ЄВРО (VА1969515596 2019) та одну купюру номіналом 200 ЄВРО (SD1021226231 2019) шляхом заборони, відчуження, розпорядження та користування вказаними предметами.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали надіслати слідчому ОСОБА_3 та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1