Справа № 455/501/25
Провадження № 3/455/324/2025
Іменем України
25 березня 2025 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
08.03.2025 о 23 годині 50 хвилин у м. Хирів по вул. Січових Стрільців, 20, Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортним засобом, повторно протягом року. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1 а Правил дорожнього руху України.
В судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з'явився.
Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся належним чином, а саме засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор АТ «Укрпошта» 0610238783561). Направлення повістки рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки її отримання адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18). У справі "Гарячий проти України" (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 не заходить так далеко, щоб зобов'язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.
На телефонні дзвінки на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не відповідав. Інших засобів зв'язку не має.
Таким чином, суддя вважає, що для забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вжито всі можливі засоби, однак в судове засідання, призначене на 25.03.2025, ОСОБА_1 не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Також матеріали справи свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про наявність складеного на нього протоколу про адміністративне правопорушення, примірник якого він отримав 09.03.2025, про що підписався в протоколі та про розгляд його справи у Старосамбірському районному суді Львівської області.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді даної категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа не обов'язкова. Враховуючи вищенаведене вбачаю за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає, що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п.2.1а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненому правопорушенні, підтверджується такими доказами по справ: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №266321 від 09.03.2025; рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Панька В. від 09.03.2025; довідкою заступника начальника ВП№1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Сигерича Р. про те, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, що підтверджується постановою поліцейського ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ЕНА№3492657 від 17.11.2024 року та що за відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» ІТС «Інформаційний портал НПУ» даних щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не має; копією постанови поліцейського ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ЕНА№3492657 від 17.11.2024 року; відеозаписом з місця події.
У відповідності до вимог ст. 251,252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року керування транспортними засобами особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, також беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом та строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він не є власником транспортного засобу марки «Вольцваген Поло» д.н.з. НОМЕР_2 в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Відповідно до ст.282 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 23 Закону України »Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
У цій справі наявні відомості про те, що ОСОБА_1 , не отримавши відповідний документ, який би надавав йому право керувати транспортними засобами, принаймні вже двічі керував транспортним засобом марки «Вольцваген Поло», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить громадянці ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки.
А тому вважаю за потрібне звернутися до Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області з пропозицією провести профілактичну бесіду з громадянкою ОСОБА_2 з метою роз'яснення їй, що передача транспортного засобу в користування особам, які не мають права керування, неусвідомлено сприяє останнім у вчиненні протиправних діянь.
Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, 126 ч.5, 282,283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Внести пропозицію Самбірському районному відділу поліції ГУНП у Львівській області щодо проведення профілактичної бесіди з громадянкою ОСОБА_2 з метою роз'яснення їй, що передача транспортного засобу в користування особам, які не мають права керування, неусвідомлено сприяє останнім у вчиненні протиправних діянь.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя С.М. Івасенко