вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"24" березня 2025 р. Справа№910/19911/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Євсікова О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація» - Дейнеки Олексія Вадимовича про ухвалення додаткового судового рішення
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація»
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024
у справі №910/19911/23 (суддя Васильченко Т.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1
про стягнення 27 407,09 грн
Товариство з додатковою відповідальністю «Софт Генерація» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Аркс» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 27 407, 09 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №53087Га05АВ від 08.08.2022 за наслідками настання страхового випадку, прийняв рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування, яке, на думку останнього, суперечить вимогам закону, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплачених коштів за ремонт автомобіля у розмірі 27407,09 грн.
Господарський суд міста Києва рішенням від 19.09.2024 у справі №910/19911/23 в задоволені позову відмовив.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/19911/23 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 10.03.2025 апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/19911/23 задовольнив. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/19911/23 скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги поклав на відповідача.
14.03.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація» - Дейнеки Олексія Вадимовича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/19911/23, в якій заявник просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація» витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 19 534, 00 грн.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 14.03.2025 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Євсіков О.О, Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.02.2025 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація» - Дейнеки Олексія Вадимовича про ухвалення додаткового судового рішення призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини, в якій зазначається розподіл судових витрат (пункт 5 частини п'ятої статті 238 ГПК України).
Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (підпункти б і в пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України).
За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 14 ст. 129 ГПК України встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями ст. 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.
До позовної заяви позивачем додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 18 218, 00 грн (т. 1, а.с. 32).
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 17 500,00 грн (т. 2, а.с. 143).
Уповноважений представник позивача також заявляв про те, що для встановлення судом розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, відповідні докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив про необхідність стягнення фактично оплачених витрат на правничу допомогу у зв'язку із повним задоволенням позовних вимог.
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
За статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. У такому разі підлягає застосуванню інша вимога частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 4.2.4 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.10.2020 у справі №922/376/20).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно із частиною 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частини 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).
Згідно із частиною 1 статті 27 Закону №5076-VI договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.
Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.03.2023 між Адвокатом Дейнекою Олексієм Вадимовичем та позивачем (Клієнт) укладено Договір №01/11/23ЮО про надання правової/правничої допомоги (далі по тексту - Договір), за умовами якого адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової/правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору (пункт 1.1. Договору).
Адвокат, відповідно до узгоджених Сторонами доручень, під час представництва інтересів Клієнта: надає консультаційну допомогу з правових питань, зокрема, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної податкової служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, Антимонопольного комітету України, тощо, з будь-яких питань (пункт 1.2.4. Договору).
Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається Сторонами згідно попереднього розрахунку вартості послуг, зразок якого є Додатком №1 до цього Договору і вважається його невід?ємною частиною (пункт 3.2. Договору).
Правова допомога вважається наданою після підписання Сторонами відповідного Акта приймання-передачі наданої правової/правничої допомоги, зразок якого відображено в Додатку №2 до цього Договору. Акт приймання-передачі наданої правової/правничої допомоги за надані юридичні послуги (гонорару) має бути відокремлений від Акта приймання-передачі наданої правової/правничої допомоги за комісійну винагороду (гонорару) (пункт 3.8.1. Договору).
Між позивачем та Адвокатом Дейнекою Олексієм Вадимовичем укладено Додаток №1 до Договору, згідно якого попередньо узгоджена вартість послуг становить 15 534, 00 грн.
Також сторонами договору складено акт приймання-передачі наданої правової/допомоги від 04.03.2025 про надання адвокатом клієнту наступних послуг: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 год.), вартість послуги 1294, 50 грн; збір доказів (2 год.), вартість послуги 2 589, 00 грн; аналіз судової практики (3 год.), вартість послуги 3 883, 50 грн; підготовка та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення суми страхового відшкодування (6 год.), вартість послуги 7 767, 00 грн; відвідування виїзного судового засідання у справі №910/19911/23 (м. Київ) (1 шт), вартість послуги 2 000, 00 грн. Загальна вартість складає 17 534, 00 грн.
21.03.2024 сторонами договору складено акт приймання-передачі наданої правової/допомоги за послугу: поїздка на виїзне судове засідання у справі №910/19911/23 (м. Київ) (не відбулось), вартість послуги 2 000, 00 грн. Загальна вартість складає 2 000, 00 грн.
Також позивачем долучено платіжні інструкції про оплату послуг №36 від 09.01.2024 на суму 15 534, 00 грн, №141 від 04.03.2024 на суму 2 000, 00 грн, №188 від 20.03.2024 на суму 2 000, 00 грн.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об'єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, саме суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Судом апеляційної інстанції при розгляді заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення взято до уваги, що відповідач у суді першої інстанції заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги вказуючи про не співмірність заявлених до стягнення витрат на правову допомогу фактично виконаним роботам (наданим послугам), обсягу наданих послуг та виконаних робіт, зважаючи на незначну складність справи та характер справи.
З урахуванням заперечень відповідача, проаналізувавши вищезазначені подані позивачем докази на обґрунтування понесених витрат з оплати послуг адвоката та деталізацією послуг, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог заяви щодо відшкодування таких витрат з оплати послуг адвоката за актом приймання-передачі наданої правової/правничої допомоги від 04.03.2024 в повному обсязі, оскільки, з урахуванням положень ст.ст. 126, 129 ГПК України, частина послуг, а саме: аналіз наданих адвокатом позивачу послуг вказаних в акті від 04.03.2024, а саме «зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 год.), вартість послуги 1294, 50 грн; збір доказів (2 год.), вартість послуги 2 589, 00 грн; аналіз судової практики (3 год.), вартість послуги 3 883, 50 грн» є послугами, які поглинаються з підготовкою та викладенням позовної заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення суми страхового відшкодування, а тому вказані послуги не підлягають відшкодуванню.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що вирішення справи не впливає на репутацію позивача та відсутність публічного інтересу до справи.
В силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
До того ж, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Судом апеляційної інстанції враховано, що позивач окремо не заявляв до стягнення з відповідача понесені витрати за подання апеляційної скарги та ряду клопотань та пояснень поданих позивачем у суді першої інстанції, однак, суд апеляційної інстанції оцінивши перелік наданих адвокатом послуг позивачу в суді, підтверджених саме актами приймання-передачі наданої правової/правничої допомоги від 04.03.2024 та 21.03.2024 на загальну суму 19 534,00 грн, встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу за цими актами в повному обсязі не відповідає критеріям, встановленим статтею 126 ГПК України, а саме критеріям реальності (дійсності та необхідності) та розумності.
Беручи до уваги принципи диспозитивності, змагальності, пропорційності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, заперечення відповідача проти витрат на оплату послуг адвоката, заявлених позивачем, колегія суддів констатує про часткове підтвердження витрат на правничу допомогу в суді у розмірі 11 767, 00 грн, з огляду на надані послуги з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу.
За результатами розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.
З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація» - Дейнеки Олексія Вадимовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/19911/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт Генерація» (21036, м. Вінниця, вул. Антона Листопада, 7а, код ЄДРПОУ 39305090) 11 767,00 грн (одинадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи.
3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи №910/19911/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
О.О. Євсіков