Справа №760/16434/24
Провадження № 2-а/760/70/25
про повернення позовної заяви
21 березня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №2505949 від 30 червня 2024 року, винесену Пугачем А.В., інспектором УПП в м. Києві щодо ОСОБА_1., судовий збір покласти на відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17 липня 2024 року головуючим суддею визначено Аксьонову Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року вказану справу було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачу було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві. Однак, до суду повернувся рекомендований лист із додатками №0610215807625 з відділення поштового зв'язку, що містить відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також 17 вересня 2024 року копію зазначеної ухвали було направлено позивачу на електронну пошту, зазначену у позовній заяві, та доставлено 19 веерсня 2024 року.
Крім того, позивач мав можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.
Проте, у визначені судом строки та станом на 20 березня 2025 року до суду не подано заяви про усунення недоліків та про продовження строку для усунення вказаних недоліків.
Таким чином у встановлений судом строк позивач ухвалу про залишення позовної заяви без руху не виконав, недоліки позовної заяви не усунув. При цьому наслідки невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху були роз'яснені позивачу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи, що невиправлені недоліки позовної заяви є очевидними та суттєвими, що унеможливлює відкриття провадження в адміністративній справі, позовна заява підлягає поверненню ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова