Справа №:755/3125/23
Провадження №: 1-кс/755/819/25
"18" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року, в межах кримінального провадження № 42022102040000124 від 23.12.2022 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року, в межах кримінального провадження № 42022102040000124 від 23.12.2022 року.
Адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, направили клопотання про розгляд указаного клопотання у їхню відсутність.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що вказане клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено, у той же час дане кримінальне провадження, у межах якого накладався арешт майна, на даний час перебуває на стадії судового розгляду у Деснянському районному суді м. Києва, на підтвердження чого надав суду витяг із веб-сайту «Судова влада».
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди /ч. 2 ст. 170 КПК України/. Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Також, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
У той же час, як було встановлено в судовому засіданні, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000124 від 23.12.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, у межах якого накладався арешт на вказане майно, перебуває на стадії судового розгляду у Деснянському районному суді м. Києва, а тому, враховуючи положення статті 174 КПК України, слідчий суддя позбавлений можливості вирішити питання про скасування арешту майна.
Отже, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року, в межах кримінального провадження № 42022102040000124 від 23.12.2022 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя