Справа № 521/19340/24
Провадження № 2/493/270/25
21 березня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02.01.2025 року до Балтського районного суду надійшли матеріали цивільної справи №521/19340/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, направлені за підсудністю Малиновським районним судом м. Одеси відповідно до ухвали суду від 05.12.2024 року.
Ухвалою судді від 02.01.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків, оскільки позивачем позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 43, 175, 177 ЦПК України, а саме: наданий доказ надсилання відповідачеві копій поданих до суду документів є неналежним доказом, так як документи надіслані на адресу відповідача, яка не відповідає дійсній адресі місця реєстрації відповідача згідно з даними Єдиного державного демографічного реєструта до позову не додано документ, який підтверджує сплату судового збору.
06.01.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, а саме надано докази про сплату судового збору за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 та надсилання відповідачу копій документів на адресу, яка відповідає дійсній адресі місця реєстрації відповідача.
Ухвалою судді від 08.01.2025 року провадження по даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду з викликом до суду сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 06.05.2024-100002306. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 2459031437 від 07.05.2024 року, строком на 112 днів, чим виконав свої зобов'язання вчасно та в повному обсязі.
В порушення договору відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 26.08.2024 року заборгованість відповідача перед позивачем склала: 13120,00 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 4000,00 грн. та заборгованості по процентам - 6720,00 грн., по комісії - 400,00 грн. та 2000,00 грн. по неустойці за кожен день не виконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідачана свою користь заборгованість за кредитним договором (оферти) № 06.05.2024-100002306 від 07.05.2024 року у розмірі 13120,00 грн. та понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явився, однак просив розглянути справу без участі представника ТОВ «Споживчий центр», про що зазначив у своєму позові. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про те належним чином судом повідомлявся про розгляд справи, а саме: на 21.01.2025р. відповідачу направлено ухвалу суду про відкриття провадження по справі з позовною заявою та додатками до неї, поштове відправлення повернулося на адресу суду з відмітко «Укрпошти» адресат відсутній за вказаною адресою, судова повістка про виклик до суду на 11.02.2025р., поштове відправлення не повернулося на адресу суду з невідомих причин, судова повістка про виклик до суду на 03.03.2025р., поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «Укрпошти» адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 12.03.2025 року та на 21.03.2025 року шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади України, про те, на розгляд справи 21.03.2025 року так і не з'явився, про причини своєї не явки не повідомив.
У зв'язку з неявкою відповідача в судові засідання та не повідомленням про поважні причини такої неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано, відповідно до ст. 280 ЦПК України, заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 07.05.2024 року було укладено кредитний договір (оферти) №06.05.2024-100002306.
ОСОБА_1 07.05.2024 року електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) та Заявку на отримання кредиту, що підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4 000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Згідно заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції укладення договору, з якою позичальник ознайомився та погодив наступні умови: дата надання/видачі кредиту - 07.05.2024 року; сума кредиту - 4000,00 грн.; строк, на який надається кредит - 112 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 26.08.2024р.; процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, денна процентна ставка 1.24% (5539.46/4000)/112 x 100%.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту 10% від суми кредиту та дорівнює 400 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Згідно п. 3.1. Договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
П. 3.2. Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальникові коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-43XX-XXXX-8186.
Відповідно до п. 7.6. Договору, у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою право на нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невідємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Поряд з цим, відповідно до п.13 заявки неустойка в розмірі 40,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом.
З квитанції №2459031437 від 07.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 грошові кошти у розмір 4000,00 грн. отримав.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 26.08.2024 року, утворилась заборгованість у розмірі 13120,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000 грн. та по процентам в розмірі 6720,00 грн., по комісії в розмірі 400 грн. та 2000,00 грн. по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №06.05.2024-100002306 від 07.05.2024 року.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).
У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором №06.05.2024-100002306 від 07.05.2024 року виконаву повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним Договором. В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
Доказами згідно зі ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. В свою чергу, ОСОБА_1 не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості у розмірі 13120,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Як вбачається з наданого платіжного доручення від 02.12.2024 року №СЦ00021969, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,20 грн., а тому, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, вказані судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. ст. 207, 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 640, 641, 1040, 1048, 1049, 1054 ЦК України,ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 06.05.202-100002306 від 07.05.2024 року в сумі 13120,00 грн., та судовий збір в сумі 2422,40 грн., а всього: 15542,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено 21.03.2025 року.