Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
11.03.2025м. ХарківСправа № 922/4530/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Сторі Плюс», м.Луцьк
до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат", с. Котляри
про стягнення 491230,16 грн
за участю представників:
позивача - Скрипчук О.П. (адвокат, ордер АС № 1122030 від 26.12.2024 року);
відповідача - не з'явився.
18.12.2024 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Сторі Плюс» до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості за договором поставки № 0109-23 від 01.09.2023 року в розмірі 491230,16 грн, з яких: 389107,02 грн - основна сума заборгованості; 53443,75 грн - пеня; 9791,46 грн - 3% річних, 38887,93 грн - збитки від інфляції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 року позовну заяву залишено без руху.
27.12.2024 року позивач надав заяву про усунення недоліків (вх.№32615).
Також, 27.12.2024 року позивач надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх.№32603).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4530/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.01.2025 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 18.02.2025 року.
22.01.2025 року представник позивача надав до суду заяву (вх.№1711) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2025 року задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою суду від 18.02.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2025 року.
Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2025 року позовні вимоги підтримував повністю та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 11.03.2025 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи (а.с.63).
Відповідачем відзив на позовну заяву надано не було.
Згідно з ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалася, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял Сторі Плюс» (надалі - Позивач/Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Комплекс безлюдівський м'ясокомбінат» (надалі - Відповідач/Покупець) було укладено Договір поставки № 0109-23 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язаний приймати і оплачувати Товари, за ціною і в асортименті, погодженими Сторонами в товарних (видаткових) накладних таабо Комерційних специфікаціях (калькуляціях), Замовленнях, які є невід'ємною частиною цього Договору, і в кількості, передбаченій Замовленнями на товари.
У відповідності до п.3.1. Договору асортимент Товару, що поставляється за Договором, відображається Сторонами в товарних (видаткових) накладних таабо Комерційних специфікаціях (калькуляціях), Замовленнях.
Згідно з п.3.2. Договору Товар з асортименту поставляється Постачальником окремими партіями Товару, у кількості та асортименті відповідно до Замовлення, узгодженого Сторонами у встановленому цим Договором порядку.
Відповідно до п. 5.1. Договору Поставка товару здійснюється Постачальником на підставі Замовлення, що надається Покупцем у порядку, передбаченому цим Договором у такий спосіб:
5.1.1. За адресою та у строк (термін), що зазначений у Замовлені;
5.1.2. У разі відсутності зазначеного строку (терміну) таабо адреси місця поставки в Замовлені, згідно Графіку поставок, у разі його погодження та підписання Сторонами;
5.1.3. У разі відсутності зазначеного строку (терміну) таабо адреси місця поставки в Замовлені, а також відсутності погодженого Сторонами графіку поставок, Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DPU (згідно із Офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати «ІНКОТЕРМС» (в редакції, що діє на дату підписання Договору), пункт доставки: Харківська область, Харківський район, село Котляри, вул. Безлюдівська, буд. 5, склад Покупця.
У відповідності до п. 6.1. Договору під час кожної поставки, разом з Товаром, Постачальник зобов'язаний передати Покупцю всі документи, що стосуються Товару, в тому числі супровідні документи (документи, що містять дані про Товар, на підставі яких ведеться облік, здійснюються прийняття, передання Товару), які повинні відповідати уніфікованим формам первинної облікової документації.
Згідно з п. 6.2. Договору Товар повинен супроводжуватися відповідною видатковою та товарно-транспортною накладною.
Відповідно до п. 7.1. Договору Товар, що поставляється за Договором, за показниками якості та безпечності повинен відповідати усім вимогам, встановленим законодавством та іншими нормативними документами (ГОСТ, ДСТУ, ТУ і т.п.), що регламентують вимоги до даної групи Товарів, а також не мати дефектів товарного (зовнішнього) вигляду.
У відповідності до п. 11.1. Договору право власності, ризик випадкової загибелі і випадкового пошкодження Товару переходить від Постачальника до Покупця у момент підписання Сторонами товарної (видаткової) накладної, яка засвідчує момент приймання Товару Покупцем в місці поставки. Товар поставляється і передається у власність Покупцеві вільний від будь-яких зобов'язань і обтяжень перед третіми особами.
Згідно з п.12.1 Договору підставою для здійснення Покупцем оплати поставленого Товару, є повне виконання Постачальником свої зобов'язань за Договором. Оплата за Товар здійснюється Покупцем з відстроченням платежу один банківський день від дати поставки кожної партії Товару.
У відповідності до п.12.2. Договору усі розрахунки за цим Договором здійснюються винятково в національній валюті України. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку Покупця на рахунок Постачальника. В разі коли останній день строку платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов'язання є перший за ним робочий день. В першу чергу погашається вартість отриманого Товару, в другу чергу - всі інші платежі, передбачені Договором.
Відповідно до п.15.4. Договору у випадку порушення термінів оплати Товару, передбаченим цим Договором, Покупець оплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент такого порушення, від простроченої суми оплати за кожний день прострочення.
Як стверджує позивач, на виконання умов договору, він в рамках існуючого договору поставив відповідачу товар за видатковою накладною №02/0000013 від 12.02.2024 року на суму 802372,03 грн з ПДВ, яка підписана та скріплена печатками позивача та відповідача.
На підтвердження викладених обставин, позивачем до позовної заяви надані:
- видаткова накладна №02/0000013 від 12.02.2024 року на суму 802372,03 грн з ПДВ;
- товарно-транспортна накладна №0125 від 12.02.2024 року;
- відомості про вантаж.
Також, позивачем до позовної заяви надано акт звірки взаєморозрахунків з ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" за період з 01.06.2024 по 30.06.2024, з якого вбачається, що залишок заборгованості складає 389107,02 грн. Акт звірки підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.
Крім того, позивач надав акт звірки взаєморозрахунків з ПАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" за період з 01.01.2024 по 31.10.2024, з якого вбачається, що залишок заборгованості складає 389107,02 грн. Акт звірки підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.
Таким чином, за твердженнями позивача, постачальником було виконано взятті на себе зобов'язання за Договором та здійснено поставку покупцеві Товар на суму 802372,03 грн. Однак Покупець недобросовісно виконав взяті на себе зобов'язання та здійснив часткову оплату за отриманий товар. Так, неоплаченим залишається товар на суму 389107,02 грн.
Позивач зазначає, що товар, який був переданий Відповідачеві за видатковою накладною № 02/0000013 від 12.02.2024 року на суму 802372,03 грн є частково оплаченою в сумі 413265,01 грн.
Так, за твердженнями позивача, на дату звернення до суду, неоплаченим залишається товар на суму 389107,02 грн.
Сума боргу у розмірі 389107,02 грн додатково підтверджується актом звірки станом на 31.10.2024 року, який підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 53443,75 грн, 3% річних в розмірі 9791,46 грн та інфляційні в розмірі 38887,93 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У відповідності до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.7 ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На виконання умов договору позивач свої зобов'язання по поставці товару виконав у повному обсязі згідно з умовами договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується матеріалами справи.
Повернень товару або претензій щодо кількості та якості товару від відповідача не надходило.
Отже відповідач прийняв відповідний товар, що підтверджується його підписом на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, проте оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив.
Крім того, сума заборгованості за отриманий товар у розмірі 389107,02 грн підтверджується актами звірки за період 01.06.2024 по 30.06.2024 та з 01.01.2024 по 31.10.2024, які підписані сторонами (а.с.19).
Враховуючи те, що відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав, на час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати вартості отриманого товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 389107,02 грн основного боргу підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Щодо пені.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.15.4. Договору у випадку порушення термінів оплати Товару, передбаченим цим Договором, Покупець оплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент такого порушення, від простроченої суми оплати за кожний день прострочення.
Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки пені, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 53443,75 грн пені, є правомірними та підлягають задоволенню.
Щодо інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 9791,46 грн 3% річних та 38887,93 грн інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" (адреса: вул. Безлюдівська, буд. 5, с. Котляри, Харківський р-н, Харківська обл., 62490; код ЄДРПОУ 22722461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Сторі Плюс» (адреса: просп.Молоді, буд.8-Г, м. Луцьк, Волинська обл., 43024; код ЄДРПОУ 45144783) 389107,02 грн основної суми заборгованості, 53443,75 грн пені, 9791,46 грн 3% річних, 38887,93 грн збитків від інфляції, 7368,47 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "21" березня 2025 р.
Суддя К.В. Аріт