справа № 619/1497/25
провадження № 3/619/636/25
іменем України
21 березня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
встановила:
03.03.2025 о 10 год 00 хв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство стосовно своєї бабусі ОСОБА_2 , а саме: психологічного характеру, яке виразилась у погрозах фізичною розправою та образах, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілій, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 04.03.2025 приблизно о 13 год 30 хв ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого помешкання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї бабусі ОСОБА_2 , а саме: психологічного характеру, яке виразилась у погрозах фізичною розправою та образах, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілій. Правопорушення вчинено повторно протягом року ОСОБА_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи, що до суду надійшли справи щодо декількох адміністративних правопорушень (№ 619/1495/25, № 619/1497/25), вчинених однією особою, які розглядаються одночасно одним суддею та з метою всебічного та повного з'ясування усіх обставин справи, вони підлягають об'єднанню в одне провадження, з присвоєнням об'єднаній справі єдиного унікального номеру «619/1497/25».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся за номером телефона, зазначеним у протоколі за допомогою SMS-повідомлення. Крім того, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно розгляд справи у суді, оскільки відповідні дані містяться у протоколі. А також, в матеріалах справи знаходиться заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, вину визнає.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою та судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, а саме повторно протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню .
В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 260972 від 04.03.2025, ВАВ № 033863 від 05.03.2025, підписані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- рапортом;
-заявою ОСОБА_2 ;
-поясненнями ОСОБА_2 ;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, за результатами якої рівень ризику гр. ОСОБА_1 виявився низьким;
-поясненнями ОСОБА_1 ;
-ксерокопією паспорту ОСОБА_1 ;
-ксерокопією паспорту ОСОБА_2 ;
-довідкою від 12.08.2022 № 6311-7001421959 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 ;
-ксерокопією свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;
-ксерокопією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ;
-довідкою про притягнення особи до адміністративної відповідальності протягом року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме: домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене особою, яка повторно протягом року вчинила порушення, передбачене частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Вищевказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП не встановлено.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.
Згідно з ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (ч. 2 ст. 36 КУпАП).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення відповідно до санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, що буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним адміністративних правопорушень.
Санкція частини 3 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 173-2, ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
Справу про адміністративне правопорушення № 619/1495/25 (номер провадження 3/619/635/25) об'єднати зі справою про адміністративне правопорушення за №619/636/25 (номер провадження 3/619/1497/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, присвоївши їм один № справи 619/636/25, та один номер провадження 3/619/1497/25.
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення за ч 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять ) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя О. В. Пруднікова