справа № 619/9348/24
провадження № 1-кс/619/248/25
іменем України
12 березня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222080000070 від 14 жовтня 2024 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимостей,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
11 березня 2025 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що в період дії воєнного стану, запровадженого на території України, підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Указ Президента України від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», згідно з яким, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам, громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_5 у невстановлені в ході проведення досудового розслідування місце та час, діючи за попередньою змовою групою осіб, з невстановленими на теперішній час особами, розробив злочинну схему організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, що полягає у керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
Так, 31.10.2024 приблизно о 14 год 00 хв поблизу маркету «АТБ» за адресою: Харківська область, Харківський район, с-ще Солоницівка, вул. Слобожанська (колишня вул. Пушкінська), буд. 14, ОСОБА_8 познайомився з ОСОБА_5 та звернувся до останнього з приводу можливості перетину державного кордону України.
В той час, у ОСОБА_5 виник корисливий мотив, направлений на незаконне особисте збагачення за рахунок ОСОБА_8 , внаслідок чого ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, реалізуючи свій злочинний намір, розповів останньому, що має можливість посприяти йому, шляхом надання порад та вказівок щодо незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, з подальшим керівництвом такими діями, під час яких ОСОБА_8 необхідно буде надати грошові кошти у сумі 12 000 євро, з яких частину отримає він, а іншу частину його керівник та інші особи, які безпосередньо будуть відвозити ОСОБА_8 за межі України. Після передачі грошових коштів, ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, які бажають незаконно перетнути державний кордон України, на автомобілі відвезуть до м. Вінниця, де необхідно перечекати у готелі 1-2 дні, де його зустрінуть невстановлені в ході досудового розслідування особи, та організують подальший рух до кордону України, з подальшим його незаконним переправленням через державний кордон України до Молдови.
Так, 08.11.2024 ОСОБА_5 приблизно о 12 год 00 хв, зустрівшись з ОСОБА_8 по вулиці Семінарській в місті Харкові, продовжуючи реалізовувати свій злочинний корисливий намір, діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, направлений на незаконне збагачення шляхом незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ще раз повідомив останньому алгоритм перетину ним державного кордону України та зазначив про необхідність передачі ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 13 320 доларів США, за сприяння ОСОБА_5 у незаконному перетині державного кордону України ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_8 , впевнившись в обізнаності ОСОБА_5 у порядку організації незаконного перетину державного кордону України та його обіцянками, шляхом своїх порад та вказівок у цьому посприяти, 15.11.2024 орієнтовно о 17 год 30 хв, перебуваючи поблизу маркету «АТБ» за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с-ще Солоницівка, вул. Слобожанська (колишня вул Пушкіна), буд. 14, передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 13 400 доларів США, після чого незаконна діяльність ОСОБА_5 була викрита працівниками правоохоронних органів.
В подальшому, 15.11.2024 в ході проведення невідкладного огляду транспортного засобу марки «INFINITI», моделі «Q5», VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , яким пересувався ОСОБА_5 , поблизу маркету «АТБ» за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с-ще Солоницівка, вул. Слобожанська (колишня вул. Пушкіна), буд. 14, слідчим виявлено та вилучено вищевказані грошові кошти у сумі 13 400 доларів США, які ОСОБА_8 передані ОСОБА_5 за сприяння останнім у незаконному перетині державного кордону України.
Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового розслідування на теперішній час особами, вчинив всі умисні дії, які вважав за доцільне, з метою особистого збагачення, щодо сприяння своїми порадами та вказівками в незаконному переправленні ОСОБА_8 через державний кордон України, його організації та керівництво такими діями.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 15.11.2024 о 17 год 37 хв затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16 листопада 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
Обґрунтованість повідомленої підозри відносно ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, як окремо так і у їх сукупності, а саме:
- протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 01.11.2024;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 11.11.2024;
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 15.11.2024;
- протоколом огляду місця події від 15.11.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.11.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.11.2024;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи № 16/3789нт від 13.11.2024;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи № 16/3814нт від 18.11.2024;
- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину № 16/3812нт від 16.11.2024.
18 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме: до 12 січня 2025 року включно, з визначенням ОСОБА_5 суму застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті гривень.
Постановою керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_11 від 07.01.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024222080000070 від 14.10.2024 продовжено до 16.02.2025.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 10 січня 2025 року ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.02.2025.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 13.02.2025 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» відносно ОСОБА_12 до проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 42024222080000070 від 14.10.2024, але не пізніше ніж 30 днів, тобто не більш ніж до 13 березня 2025 року.
На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню завершено, матеріали кримінального провадження відкриті сторонам кримінального провадження, а сторони реалізовують своє право без обмежень у часі, однак 13.03.2025 збігає строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку їхньої дії до підготовчого засідання. На цих підставах заявник клопотання просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 діб, але не пізніше ніж до підготовчого судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, вважали дане клопотання необґрунтованим, просили врахувати міцні соціальні зв'язки підозрюваного, а саме: малолітніх дітей, дружину,до затримання займався волонтерською діяльністю, допомагав ЗСУ та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Так, слідчим відділенням ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222080000070 від 14 жовтня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 , за ознаками ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 15.11.2024 о 17 год 37 хв затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме: до 12 січня 2025 року включно, з визначенням ОСОБА_5 суму застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті гривень.
Постановою керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_11 від 07.01.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024222080000070 від 14.10.2024 продовжено до 16.02.2025.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2025 року ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.03.2025.
На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню завершено, матеріали кримінального провадження відкриті сторонам кримінального провадження, а сторони реалізовують своє право без обмежень у часі, однак 13.03.2025 збігає строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку їхньої дії до підготовчого засідання
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор; - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» № 9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.
Слідчий суддя констатує, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за викладених у клопотанні обставин. Вказане може бути підставою для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, який на даний час не працює, має сім'ю, має на утриманні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійне місце проживання, вважається раніше не судимою особою, оскільки судимості погашені, суд вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчинені якого підозрюєтьсяОСОБА_5 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, в тому числі і домашнього арешту, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню завершено, матеріали кримінального провадження відкриті сторонам кримінального провадження, а сторони реалізовують своє право без обмежень у часі, однак 13.03.2025 збігає строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку їхньої дії до підготовчого засідання
Статтею 290 КПК України унормований порядок відкриття матеріалів іншій стороні.
Відповідно до ч. 10 цієї статті сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строк досудового розслідування.
Відповідно до ст. 283 КПК України «Загальні положення закінчення досудового розслідування», особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, в даному випадку, закінчення досудового розслідування буде момент звернення до суду з обвинувальним актом, та відповідно внесення прокурором відомостей про закінчення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наразі процедура ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не завершена, підозрюваному для ознайомлення з кримінальним провадженням потрібен час, а тому направити до суду обвинувальний акт до 13 березня 2025 року неможливо.
Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України, у разі необхідності строк тримання особи під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Системний аналіз змісту положень ч.ч. 4, 6 ст. 199 КПК України та ч. 3 ст. 197 КПК України свідчить про обов'язок слідчого судді розглянути клопотання прокурора або слідчого про продовження строку запобіжного у вигляді тримання особи під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування такого запобіжного заходу. Згідно з наведених положень закону можливо продовжити строк запобіжного заходу аж до проведення підготовчого судового засідання слідчим суддею. Відтак строк тримання під вартою можливо продовжити.
Щодо зменшення обов'язків слід зазначити, що згідно з положеннями ст.ст. 183, 199 КПК України, слідчий суддя вирішує питання про продовження строку дії запобіжного заходу. Прокурор як наведено вище, довів необхідність застосування такого заходу.
На час постановлення цієї ухвали немає підстав для зменшення розміру застави.
Так, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, що пов'язане із організацією незаконного переправлення осіб придатних до військової служби через державний кордон України у групі осіб в умовах воєнного стану (при затриманні ОСОБА_5 слідчим виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 13 400 доларів США), що опосередковано впливає на обороздатність держави та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя доходить висновку, що застава в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 454 200 грн зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222080000070 від 14 жовтня 2024 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за № 42024222080000070 від 14 жовтня 2024 року, але не більше 30 (тридцять днів), тобто не більш ніж до 10 квітня 2025 року включно.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 17 год 37 хв 10 квітня 2025 року (включно).
Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 150 (сто п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава), протягом дії ухвали.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10 квітня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дергачівський районний суд Харківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та надіслати на адресу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - до виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, підозрюваним - в цей же строк з моменту отримання копії ухвали суду.
Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 13 березня 2025 року о 15 годині 15 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1