Справа № 694/3465/24
провадження № 2/694/225/25
20.03.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Кравченко Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Федорової І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №103001729 від 13.03.2021 року у розмірі 39200 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрат за надання правової допомоги в розмірі 6000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.03.2021 р. в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подав Заявку на отримання кредиту № 103001729. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 103001729 від 3/13/2021р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на вебсайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» (далі - Правила) розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Таким чином, Відповідач уклав Договір про споживчий кредит №103001729 від 3/13/2021 р. з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 8000 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, внаслідок чого згідно з умовами Договору відступлення прав вимоги №03Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за Кредитним Договором № 103001729 від 13.03.2021р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором становить 39200 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн.; заборгованість за відсотками становить 31200 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить та пенею становить 0 грн. У зв'язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору № 103001729 від 13.03.2021р., Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі № 103001729 від 13.03.2021р., направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору № 103001729 від 13.03.2021р. Не зважаючи на це, Позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором № 103001729 від 13.03.2021р. Крім того, зазначено, що орієнтовний розрахунку судових витрат позивача складаються виключно зі сплаченого ним судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Ухвалою суду від 22.01.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України не надходило.
В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачу ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, які він отримав, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Зустрічного позову не пред'явив, заяв та клопотань від його імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 13.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №103001729, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 8000 грн. строком на 30 днів, термін повернення 12.04.2021 (а.с.11).
Крім того, пунктом 1.5. договору передбачено, що загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 7200 грн. в грошовому виразі та 1095 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 15200 грн.
Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені у п.п. 2.2, 2.3 цього договору.
Відповідно до умов договору передбачені проценти за користування кредитом 7200 грн., які нараховуються за ставкою 3,00 від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).
Згідно з п.1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Умови щодо пролонгації договору на стандартних (базових) умовах передбачені п.2.3.1.2 договору.
Згідно із п.4.2 договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору.
Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Відповідно до п.6.1 договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний, зокрема через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмові формі (п.6.5 договору).
Як передбачено п.6.3 договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладення цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватися умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
Слід зазначити, що за дослідженими доказами судом встановлено, що договір від 13.03.2021 складається із договору про споживчий кредит №103001729 (індивідуальна частина), Графіку платежів за договором, як додаток №1 до договору від 13.03.2021, Паспорту споживчого кредиту, як додаток №2 до договору від 13.03.2021, анкети-заяви на кредит, яка створена 13.03.2021.
ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) свої зобов'язання за договором від 13.03.2021 виконав і перерахував грошові кошти у розмірі 8000 грн. відповідачу на реквізити банківської установи банк отримувача Приватбанк, про що свідчить платіжне доручення №25961523 від 13.03.2021 року (а.с.27).
Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення, ОСОБА_1 жодних коштів на погашення заборгованості з моменту отримання кредитних коштів не сплатив (а.с.14).
23.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу №03Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, в т.ч. за договором про споживчий кредит від 13.03.2021, що укладений із ОСОБА_1 , враховуючи і витяг з додатку до договору факторингу, за яким: сума заборгованості за тілом 8000 грн., заборгованість за нарахованими процентами 31200 грн. (а.с.13).
Як встановлено під час розгляду справи, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, що зазначена в кредитному договорі №103001729 від 13.03.2021, направлено досудову вимогу від 27.09.2024 за вих. №3751508976-АВ про погашення заборгованості по кредитному договору №103001729 від 13.03.2021. Не зважаючи на це, позичальник (відповідач) не виконав свого обов'язку та заборгованість не погасив (а.с.30).
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не
стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. У п. 5 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи такі положення закону, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електроннідокументи таелектронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Укладаючи кредитний договір сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.
Відповідач ОСОБА_1 підписав договір споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до ст. 12 згаданого Закону, що підтверджується роздруківкою з електронного файлу з інформаційно-телекомунікаційної системи. Укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому, в свою чергу, були перераховані кошти, відповідно до умов п. 1.2. договору, на його картку.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного
або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставказа кредитом може бути фіксованою або змінюваною.Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст.1056-1 ЦК України).
До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що визначено ст.610 ЦК України. Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти в розмірі 8000 грн. надавалися і отримані ОСОБА_1 на строк 30 днів зі сплатою процентів (відсотків) за користування кредитом. При укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю
кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір, ОСОБА_1 усвідомлював та підтвердив, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також, він підтвердив, що отримав від позикодавця до укладення спірного договору інформацію, зазначену у частині 2статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; повідомлений про свої права відповідно достатті 8 Закону України «Про захист персональних даних»; інформація, надана позикодавцем, відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Судом встановлено, що спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору, та був ознайомлена з сукупною вартістю кредиту.
Таким чином, за результатами розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме слід стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість: тіло кредиту - 8000 грн., проценти 31200 грн., а всього 39200 грн.
Крім того, суд звертає увагу, що діючи добросовісно, та виконуючи в строк зобов'язання, ОСОБА_1 не мав би наслідком постійне збільшення плати за користування кредитом. Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», надав відповідачу у повному обсязі інформацію стосовно умов кредитування, зауважень при його укладенні останній не висловив. Крім того, й на час розгляду даної цивільної справи ОСОБА_1 не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повернення ним заборгованості за договором від 13.03.2021.
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, то відповідно, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, який був сплачений останнім при подачі позову, у розмірі 2422 грн. 40коп. (квитанція від 23.12.2024), враховуючи норми ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» про те, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 6000 грн., то слід зазначити наступне:
Судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія КС №6585/10 щодо адвоката Стародуб І.В., договір №42649746 від 01.08.2024, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Стародуб І.В. про надання правової допомоги, Статус ТОВ «Діджи Фінанс», витяг з ЄДРПОУ ТОВ «Діджи Фінанс», акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом Стародуб І.В. та ТОВ«Діджи Фінанс» від 30.09.2024, за яким вартість допомоги складає 6000 грн., додаткову угоду 103001729 до договору від 01.08.2024, яка складена 30.09.2024, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості .
Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обгрунтування витрат, пов'язаних із наданням позивачу правничої допомоги, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 103001729 від 13.03.2021р. у розмірі 39200 (тридцять девять тисяч двісті) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.М. Кравченко