Справа № 694/763/25 Провадження №1-кс/694/257/25
20.03.2025 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановила:
До Звенигородського районного суду Черкаської області 18.03.2025 надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 24.02.2025.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 24.02.2025 повідомлено Звенигородський РВП ГУ НП в Черкаській області про вчинення кримінального правопорушення відносно її чоловіка ОСОБА_4 щодо незаконного утримання та позбавлення волі в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . На місце вчинення протиправних дій працівниками поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородський РВП ГУ НП в Черкаській області здійснено виїзд та зафіксовано дане правопорушення. Звернення ОСОБА_3 зареєстровано до єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області за № 5234, 5286 від 24.02.2025 року, однак Звенигородський РВП ГУ НП в Черкаській області не розглянув вказану заяву в порядку ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР не вніс. Саме тому скаржник просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області та зобов'язати їх внести відомості до ЄРДР за повідомленням ОСОБА_3 від 24.02.2025 про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_4 .
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 18.03.2025 матеріали скарги передані судді ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена заявником бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів скарги вбачається, що 24.02.2025 ОСОБА_3 повідомлено Звенигородський РВП ГУ НП в Черкаській області про вчинення кримінального правопорушення відносно її чоловіка ОСОБА_4 щодо незаконного утримання та позбавлення волі в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З долученого до скарги повідомлення із ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області вбачається, що звернення ОСОБА_3 від 24.02.2025 з приводу незаконного утримання та позбавлення волі гр. ОСОБА_4 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано до єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області за № 5234, 5286 від 24.02.2025, проводиться збір матеріалів перевірки (№ 46433-2025 від 04.03.2025 (325928).
ОСОБА_2 отримав відповідь на адвокатський запит від ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУ НП за № 46433-2025 від 04.03.2025 (325928) щодо наслідків розгляду звернення ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, після чого лише звернувся 18.03.2025 до суду в порядку статті 303 КПК України із скаргою на бездіяльність слідчих щодо невнесення заяви про злочин до ЄРДР.
З огляду на приписи ч. 1 ст. 214 КПК України термін виконання обов'язку з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлений протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, тобто в цьому випадку до 25.02.2025 включно, не рахуючи день отримання.
Слідчий суддя наголошує, що бездіяльність слідчих скаржник пов'язує саме із невнесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а не з незгодою з наданою відповіддю, у зв'язку з чим мали б місце дії, а не бездіяльність слідчих органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Згідно із приписами ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
Частина перша статті 303 КПК України встановлює право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесені відомостей до ЄРДР, та пов'язує існування такої бездіяльності із моментом отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Отже, з урахуванням приписів ст. 214 КПК України, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей, тобто у цьому випадку з урахуванням вихідних, починаючи з 26.02.2025 і до 07.03.2025 включно.
Скаржник звернувся із скаргою до суду 18.03.2025, тобто з порушенням визначеного строку на оскарження, при цьому не подав до суду заяви з проханням поновити пропущений строк з обґрунтуванням причин пропущення визначеного законом строку звернення до суду.
Крім того, суд зазначає, що скаржником не додано до матеріалів скарги заяви ОСОБА_3 від 24.02.2025 до органів поліції та доказів її прийняття.
Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Отже, із змісту скарги та доданих матеріалів не вбачається очевидних відомостей, які б могли свідчити про поважні причини пропуску строку оскарження зазначеної бездіяльності, у зв'язку з якими скаржник не мав об'єктивної можливості подати відповідну скаргу у встановлений строк.
Також вирішуючи питання про поважність причин пропуску заявником процесуального строку для звернення з відповідною скаргою, слідчий суддя виходить з такого.
Частиною першою ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється за клопотанням заінтересованої особи лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені заявником належними та допустимими доказами.
Проте, скаржником не наведено аргументів, не зазначено належних обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку, визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України, на подання відповідної скарги, через які він не мав об'єктивної можливості своєчасно подати відповідну скаргу, а також того, що через наявність істотних перешкод він був позбавлений реальної можливості своєчасно реалізувати своє право на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування.
Відсутність належного процесуального реагування уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області на заяву про вчинення кримінального правопорушення не перешкоджає заявнику оскаржувати бездіяльність цих осіб.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, подані після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті повертаються скаржнику, якщо особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Слідчий суддя зазначає, що за умови чіткого і однозначного нормативного визначення строку для внесення відомостей до ЄРДР саме по собі пасивне очікування заявниками відповіді від уповноваженого суб'єкта не може вважатися поважною причиною для пропуску строку на оскарження цієї бездіяльності. Адже поважними причинами можуть визнаватися лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з реальними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Очікування скаржником результатів розгляду заяви та відповіді з цього приводу не є непереборною причиною, за якою скаржник не мав би об'єктивної можливості подати відповідну скаргу у встановлений строк. Як свідчить зміст заяви та самої скарги, скаржник обізнаний із приписами Кримінального процесуального кодексу України в частині обов'язкових строків розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення протягом 24 годин та строком оскарження відповідної бездіяльності.
Скаржнику слід роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.214,115,303-307,309 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути скаржнику.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1